03 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/7454/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.08.2025 року № 921060813791 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з врахуванням страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи: з 29.04.1991 р. по 20.02.1992 року на посаді водія автомобіля в Кооперативі «Верховина», з 21.02.1992 року по 30.12.1992 року на посаді водія автомобіля в МСП « Екод», з 21.01.1993 р. по 28.08.1996 року на посаді водія автомобіля СП «ТЕТАКОМ» та здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням зміни страхового стажу набутого до 01.01.2004 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 18.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою щодо перерахунку його пенсії, з врахуванням додаткового страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року, на підставі записів трудової книжки, який не був врахований при призначенні пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.08.2025 року № 921060813791 позивачу відмовлено у перерахунку його пенсії з урахуванням додаткового страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року, згідно записів трудової книжки від 17.05.1974 року, з підстав того, що записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 08.06.2001 року № 259/34/5, а саме рік народження на титульній сторінці трудової книжки записаний іншим кольором пасти. Позивач вважає вищезазначене рішення відповідача протиправним та такими, що порушує його конституційне право на соціальний захист, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що за результатами розгляду документів позивача, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 17.05.1974 p., оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме рік народження на титульній сторінці трудової книжки записаний іншим кольором чорнила.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що при розгляді документів наданих позивачем, встановлено відсутність підстав у зарахуванні страхового стажу згідно трудової книжки від 17.05.1974, оскільки рік народження на титульній сторінці трудової книжки записаний іншим кольором пасти. Таким чином, трудова книжка позивача заповнена з порушенням вимог Інструкції, як наслідок у відповідача були відсутні підстави для врахування відповідних періодів роботи до страхового стажу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням додаткового страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року, на підставі записів трудової книжки, який не був врахований при призначенні пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.08.2025 року № 921060813791 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що при розгляді документів встановлено відсутність підстав у зарахуванні страхового стажу, згідно трудової книжки від 17.05.1974 р., оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 08.06.2001 р. № 259/34/5 (рік народження на титульній сторінці трудової книжки записаний іншим кольором пасти).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Вказане право деталізоване у Законах України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частина 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачає, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт).
Пунктом 4.2 Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
В силу вимог частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для визначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок 637) встановлюють, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 1 січня 2004 року, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством.
У разі якщо трудова книжка відсутня або в неї не внесено відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п. 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 21 Порядку 637 за відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.
При цьому, слід зауважити, що приписи Порядку № 637 щодо необхідності надання додаткових підтверджуючих документів, застосовуються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, з урахуванням додаткового страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року на підставі записів трудової книжки, який не був врахований при призначенні пенсії, відповідач - 1 вказує, що записи в трудовій книжці від 17.05.1974 року внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 08.06.2001 року № 259/34/5, а саме рік народження на титульній сторінці трудової книжки записаний іншим кольором пасти.
На час первісного заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412)
Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З положень пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.
Разом з тим, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити (перерахувати) пенсію, у недоліках таких записів.
Тобто недоліки заповнення трудової книжки, не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Працівник не може бути позбавлений конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення (перерахунку) пенсії внаслідок недоліків заповнення трудової книжки.
При цьому, на особу, яка звертається із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в її трудовій книжці.
Працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Суд вважає, що не зарахування зазначених у трудовій книжці періодів роботи до страхового стажу через зроблений іншим чорнилом напис на титульному аркуші, за відсутності належних доказів, які підтверджують те, що особа у цей час не працювала або за неї не сплачувались страхові внески, є протиправним.
Крім того, у трудовій книжці позивача містяться номери наказів на підставі яких останній був прийнятий на роботу та звільнений.
З огляду на встановлені судом обставини, на переконання суду, відповідач-1, приймаючи оскаржене рішення від 25.08.2025 року № 921060813791 про відмову позивачу у перерахунку пенсії з врахуванням страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року, діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, з метою захисту прав позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача - 1 зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи з 29.04.1991 р. по 20.02.1992 року на посаді водія автомобіля в Кооперативі «Верховина», з 21.02.1992 року по 30.12.1992 року на посаді водія автомобіля в МСП « Екод», з 21.01.1993 року по 28.08.1996 року на посаді водія автомобіля СП «Тетаком», та здійснити перерахунок його пенсії з 18.08.2025 року (дати звернення із заявою про перерахунок пенсії), із врахуванням зміни страхового стажу набутого до 01.01.2004 року.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.08.2025 року № 921060813791 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, з врахуванням страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи з 29.04.1991 року по 20.02.1992 року на посаді водія автомобіля в Кооперативі «Верховина», з 21.02.1992 року по 30.12.1992 року на посаді водія автомобіля в МСП «Екод», з 21.01.1993 року по 28.08.1996 року на посаді водія автомобіля в СП «Тетаком», та здійснити перерахунок пенсії з 18.08.2025 року, з врахуванням зміни страхового стажу набутого до 01.01.2004 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька