про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/6139/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду від знаходиться справа №240/6139/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу з 29.01.2020 по 23.01.2025 та належних у вказаних період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 та без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити з 29.01.2020 по 23.01.2025 перерахунок належного позивачу грошового забезпечення (основних та додаткових його складових), грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки як учаснику бойових дій та додаткової відпустки, як одному з батьків, який має двох або більше дітей віком до 15 років, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 та Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись таким.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27.04.2023 у справі №300/4201/22 та від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Так, спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Законом України від 01.07.2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", який набув чинності 19.07.2022 року (далі - Закон № 2352-ІХ), внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-ІХ передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Предметом спору у цій справі є вимога про перерахунок та виплату позивачу основних та додаткових видів грошового забезпечення, матеріальних допомог, а також виплат, належних при звільненні, за період з 29.01.2020 по 23.01.2025 року.
Отже, спір в частині вимог щодо перерахунку основних та додаткових видів грошового забезпечення, та матеріальних допомог є трудовим спором, пов'язаним із виплатами під час проходження військової служби, тому в цій частині при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду слід керуватися частиною 1 статті 233 КЗпП України.
Спірний період з 29.01.2020 по 23.01.2025 року умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (19.07.2022 року) та після цього.
В частині вимог про перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.07.2022 року спірні правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду у разі порушення законодавства про оплату праці з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Проте, в частині вимог про перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 23.01.2025 року спірні правовідносини регулюються вже нині чинною редакцією частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зауважує, що позивач звернувся з цим з позовом 03.03.2025 року (дата відбитку штемпеля на поштовому конверті).
Таким чином в частині вимог про перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 02.12.2024 року (що передує трьом місяцям до дня звернення до суду), матеріальних допомог за 2020-2024 роки позивачем пропущено тримісячний строк. Заяву про його поновлення позивачем не надано. Про поважні причини пропуску строку суд не повідомлено та не надано доказів наявності таких причин.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причини його пропуску в частині вимог про перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 02.12.2024 року (що передує трьом місяцям до дна звернення до суду), матеріальних допомог за 2020-2024 роки, та надати документальні докази на підтвердження таких причин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко