02 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/8595/23
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не направлення ОСОБА_1 - стягувачу у виконавчому провадженні ВП №71197194 постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.3023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до положень ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» та не вжиття всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для повного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі 240/29934/21;
- зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направити ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження №71197194 від 06.03.3023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до положень ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для повного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі 240/29934/21.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на протиправну бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не направлення ОСОБА_1 - стягувачу су виконавчому провадженні ВП №71197194 постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.3023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до положень ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» та не вжиття всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для повного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі 240/29934/21.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за првилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, oj державним виконавцем вчиняються всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі 240/29934/21.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач, на примусовому виконанні ВП №71197194 від 06.03.2023 в відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавчий документ, а саме: виконавчий лист, виданий Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/29934/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відмітив, що в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» «Інструкції з організації примусового виконання рішень», державним виконавцем примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія постанови та інші документи виконавчого провадження на його адресу не надіслані, у зв'язку з чим рішення суду не виконується.
Вважючи протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не направлення ОСОБА_1 - стягувачу у виконавчому провадженні ВП №71197194 постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.3023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до положень ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» та не вжиття всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для повного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі 240/29934/21, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист по справі №240/29934/21 виданий Житомирським окружним адміністративним судом 20.02.2023 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 01.07.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статую і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Вказаний виконавчий лист зареєстрований у автоматизованій системі виконавчого провадження 03.03.2022 та переданий головному державному виконавцю Відділу для прийняття рішення щодо відкриття виконавчого провадження.
Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в Системі, порядок функціонування якої визначено Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за№1126/29256.
Разом з тим, згідно п.1 розділу 2 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, документи, що надходять до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця каналами електрозв'язку, поштою (телеграми, телефонограми, факсограми, факсимільні повідомлення, електронні документи), надаються особисто (у тому числі під час особистого прийому) або доставляються кур'єром, приймаються відповідальною особою органу державної виконавчої служби (тобто діловодом), приватним виконавцем або відповідальною особою приватного виконавця.
Згідно п. 1-3 розділу 3 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5: кожному зареєстрованому виконавчому документу надається єдиний унікальний номер, який формується Системою (далі - номер виконавчого провадження); виконавчий документ та документи виконавчого провадження долучаються до обкладинки виконавчого провадження, яка формується Системою; в органі державної виконавчої служби документи про відкриття виконавчого провадження (крім документів про відкриття виконавчого провадження в електронній формі) передаються відповідальною особою органу державної виконавчої служби державному виконавцю під підпис у журналі обліку виконавчих проваджень.
Згідно ч. 5 та 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
06.03.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71197194. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження для виконання та до відома в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» надіслано сторонам виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Так як в матеріалах виконавчого провадження відсутнє підтвердження щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачу, а саме рекомендованим листом.
В свою чергу, постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2023 боржнику була надіслана рекомендованою кореспонденцією, номер відстеження 1002402837833 згідно квитанції Укрпошти від 07.03.2023.
04.04.2023 до Відділу надійшла позовна заява від ОСОБА_1 головним державним виконавцем 05.04.2023 повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу стягувана рекомендованим поштовим відправленням, номер відстеження 1001432431576 згідно квитанції Укрпошти від 05.04.2023 року.
Варто відмітити, що ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено направлення документів виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Тобто виконавче провадження відкрито головним державним виконавцем Відділу з дотриманням вимог чинного законодавства та у строки передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно повідомлення боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 по справі №240/29934/21 ОСОБА_1 здійснено з 01.07.2021 нарахування та призначення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
При виконанні рішення суду, застосовано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18 дійшла правового висновку, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст. 37 Закону №796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосування не підлягають.
Враховуючи обов'язок Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконувати положення Закону №1774 ОСОБА_1 з 01.07.2021 нараховано підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2270,00 грн., з 1 січня 2021 року.
Розмір пенсії на даний час становить 6194,08 грн., в тому числі 4540,00 грн. - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (2270,00*2).
На виконання рішення суду з 01.01.2023 виплата пенсії проводиться в розмірі визначеному на виконання рішення суду.
За період з 01.07.2021 по 30.12.2022 нарахована доплата в розмірі 67 893,44 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України,
Суми коштів, нарахованих на виконання рішень судів, включаються до Реєстру судових рішень підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ в порядку черговості надходження рішень до боржника.
Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 по справі №240/29934/21 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).
Частина друга статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частина друга статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина четверта статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» закріплюють положення, згідно з яким кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь- які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (далі - програма 2506080).
Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Розмір бюджетних асигнувань, виділених Головному управлінню на виконання судових рішень у 2022 році встановлено в розмірі 14224,3 тис. грн., використано повністю та проведено виплату нарахованих коштів на виконання рішень судів, які набрали чинності по 30 червня 2020 року.
Боржник повідомляє, що на даний час бюджет Пенсійного фонду України України на 2023 рік не затверджено.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсмійного фонду України на 2023 рік після його затвердження.
Боржник повідомляє, що враховуючи вищевказане Головним управлінням в межах наданої компетенції проведено комплекс заходів для повного та неухильного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 по справі №240/29934/21.
Виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійного фонду України.
Однак при перевірці виконання рішення суду боржником державним виконавцем зокрема з доданого перерахунку встановлено, що рішення суду боржником не виконано, а саме нарахування пенсії з 01.07.2021 проведена не в розмірі визначеному судовим рішенням, який повинен дорівнювати двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), а в значно менших розмірах. Згідно перерахунку пенсії надбавка до пенсії - проживання у зоні гарантованого добровільного відселення (за рішенням суду) складає 4540,00 (що відповідає 2 прожитковим мінімумам для працездатних осіб із 1 січня 2021 року), а не як визначено у рішенні суду - 2 мінімальні заробітні плати (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому в повідомленні боржника зазначається інформація, яка не відповідає дійсності, що свідчить про умисне невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що з метою перевірки виконання рішення суду 20.04.2023 державним виконавцем винесено вимогу, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській виконати рішення суду.
Виконання рішення суду за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регулюється ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаних положень Закону №1404-VIII виконавець не наділений жодними повноваженнями щодо визнання тих чи інших рішень боржників, як суб'єктів владних повноважень, протиправними повністю чи частково та їх скасовувати, а також зобов'язувати боржника включати підвищення пенсії за певний період до додаткових відомостей тощо.
При цьому, неправомірність подальших рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області може визнаватися виключно в судовому порядку за відповідним позовом особи, права чи інтереси якої, таке рішення порушує.
Варто також відмітити, що чинним законодавством передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду (ст. 383 КАС України).
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем вчиняються всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Звертаємо увагу суду, що у справі №342/158/17 від 17 квітня 2019 року Верховним судом України висловлено правову позицію, якої визначено, що «протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Однак суди не навели жодних мотивів/обґрунтувань стосовно того, що було проявом саме протиправної бездіяльності державного виконавця, тобто які фактичні обставини свідчать про те, що невиконання згаданого судового рішення станом на певну календарну дату є результатом невжиття державним виконавцем заходів та/чи ухвалення рішень (і яких), які він в межах своїх повноважень був зобов'язаний вжити/ухвалити, але не зробив цього і що об'єктивно йому завадило.
Тому, на думку колегії суддів, констатація факту невиконання судового рішення, без з'ясування обставин стосовно того, що зумовило його невиконання, не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність».
Стаття 1 Закону №1404-VIII визначає основною метою виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження, виконання судового рішення чи рішення інших органів, які підлягають примусовому виконанню згідно з цим Законом, у спосіб, вказаний у відповідному рішенні.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Враховуючи положення пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ, законодавством не передбачено повноважень державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб, інакший, аніж визначений безпосередньо виконавчим документом, що свідчить про відсутність обов'язку щодо нарахування доплати до пенсії та визначення строків та періодів її виплати.
Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Питання про розподіл судовий витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 43315602) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 02 грудня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович