02 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/12903/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, у зв'язку із довготривалим і вартісним лікуванням;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, у зв'язку із довготривалим і вартісним лікуванням.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем при виключені позивача зі списків особового складу не здійснено виплату всіх належних сум, а саме частини грошового забезпечення. Зокрема вказує, що він звернувся з рапортом про здійснення виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, проте відповідач відмовив у виплаті. Такі дії позивач вважає протиправними, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки в ході розгляду рапорту було встановлено, що відсутні підстави для виплати позивачу допомоги, які передбачені дорученням від 09.01.2025 №256/уд.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення з вказаним позовом, то суд його не приймає до уваги, оскільки позивача було звільнено зі служби 30.04.2025, тобто саме з моменту звільнення та отримання грошового атестату йому стало відомо, що вказана допомога не буде виплачена, а до суду він звернувся з даним позовом 12.05.2025, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.01.2025 року позивачем подано рапорт про отримання матеріальної допомоги для вирішення соціальної побутових питань. Проте відповідачем відмовлено у виплаті.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо здійснення виплат основних та додаткових закріплене в наказі Міністра оборони України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 07.06.2018 № 260 та зазначено, що пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов'язків за посадами.
Відповідно до пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
За правилами пункту 9 розділу XXIV Порядку №260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
У пункті 6 окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд, зазначено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям один раз у 2025 році в розмірі місячного грошового забезпечення включно за наявності таких підстав:
6.1 у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
6.2 сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або зниклих безвісті;
6.3 у наслідок події, яка сталася у 2025 році або у грудні 2024 року, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події, а саме:
6.3.1 смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;
6.3.2 народження дитини у військовослужбовця, в тому числі її усиновлення;
6.3.3 порушення стану здоров'я військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, виписка із медичної карти амбулаторного хворого
стаціонарного) хворого (форма 027/0), довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії, висновок лікарської консультативної комісії), а саме:
6.3.3.1 захворювання військовослужбовця на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;
6.3.3.2 перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов'язанні із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування;
6.3.3.3 перебування військовослужбовця, його дружини, (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця на лікуванні онкологічного захворювання, що потребує хірургічного лікування, променевої та (або) хіміотерапії, незалежно від року встановлення діагнозу онкологічного захворювання;
6.3.3.4 поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця пов'язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
6.3.3.5 поранення (тяжкі травми, каліцтва, ) дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, пов'язаного з військовою агресією російської федерації проти України.
За наведеного вище правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за своєю суттю є цільовою допомогою, яка надається за відповідним мотивованим зверненням (рапортом) військовослужбовця.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із рапортом про виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, у зв'язку із довготривалим і вартісним лікуванням.
Відповідачем було складено правовий висновок про відсутність підстав для виплати позивачу матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, оскільки підстава "в зв'язку із довготривалим і вартісним лікуванням" не передбачена окремим дорученням Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд.
Суд враховує, що у свідоцтві про хворобу №39 від 31.12.2024, яке було у розпорядженні відповідача, було вказано про наявність порушення стану здоров'я позивача, зокрема перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов'язанні із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протирецидивного лікування; наявність у позивача онкологічного захворювання, що потребує хірургічного лікування, променевої та (або) хіміотерапії (незалежно від року встановлення діагнозу онкологічного захворювання), що в силу п.п.6.3.3.2 та 6.3.3.3 вказаного Доручення є підставою для виплати йому спірної допомоги.
Неправильне зазначення формулювання підстави для виплати у рапорті при наявності підтверджуючих медичних документів не звільняє відповідача від обов'язку виплатити вказану допомогу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 02 грудня 2025 р.
02.12.25