Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 грудня 2025 року Справа №200/1350/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву подану у порядку ст.382 КАС України в адміністративній справі №200/1350/25,
встановив:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в задоволенні позову задоволено частково та зокрема стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
03.11.2025 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зазначивши, що рішення суду не виконано у повному обсязі, в які просив встановити відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк на виконання судового Рішення Донецького окружного адміністративного суду. Вказує, що станом на 03.11.2025 рішення суду не виконано в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.
Ухвалою суду від 13.11.2025 прийнято заяву до розгляду та надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали суду для надання суду письмових пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 28.04.2025 у справі №200/1350/2 з приводу відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень та відповідні докази.
У пояснення відповідач вказує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 200/1350/22 (в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень), виконання якого віднесено до компетенції Державної казначейської служби України.
Вказує, що виплата коштів за цим рішенням здійснюватиметься виключно органами Державної казначейської служби України в межах бюджетної програми з компенсації витрат, призначеної для виконання судових рішень, у порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Вирішуючи у письмовому провадженні, подану позивачем заяву, та надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Абзацем 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
З метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до положень ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Отже використання, передбачених ст.382 КАС України, інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду у відповідній справі.
Згідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі Закон №4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за № 845 (далі Порядок №845).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4901 передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 3 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Приписами п.6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого рішення та відповідні документи.
Згідно п.33 порядку № 845 встановлено зокрема, що у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у п. 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з п.п.1 п.47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
З аналізу встановлених вище обставин справи та зазначених приписів норм права у їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення суду у даній справі № 200/1350/25 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом №4901 та Порядку №845, органами Державної казначейської служби, а відповідно, виконання даного рішення суду у наведеній частині не залежить від самого відповідача-боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст.241,243,248,382 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/1350/25, в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.В. Шинкарьова