03 грудня 2025 рокуСправа №160/20345/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 виплат передбачених наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24.07.2024 № 622 та грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій за 2022-2024 рік, виходячи з грошового станом на день виключення зі списків особового складу, а саме 24.07.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 виплати передбачені наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24.07.2024 № 622 та грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022-2024 рік, виходячи з грошового станом на день виключення зі списків особового складу, а саме, з 24.07.2024 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.
Вищезазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 р. остання була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви (вх. №39058/25 від 25.07.2025 р.), в якій позивач просив поновити йому строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою та згідно заяви про уточнення позовних вимог (вх. №39062/25 від 25.07.2025 р.).
Перевіривши матеріали позовної заяви, заяви про поновлення строку звернення до суду, у зв'язку з відсутністю протилежного станом на 29.07.2025 р. та необхідністю з'ясування всіх обставин, суд дійшов висновку, що аргументи позивача знайшли своє підтвердження з урахуванням наданих до справи документах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 р. клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - задоволено та ухвалено поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Цією ж ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, у цій ухвалі суд зобов'язав відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:
- документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу);
- належним чином засвідчену копію витягу з наказу про зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- особові картки військовослужбовця за 2022-2024 роки;
- довідку про невикористані позивачем дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій за спірний період;
- інформацію про те, чи надавалася позивачу у спірний період додаткова відпустка, як учаснику бойових дій та чи виплачувалася грошова компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки;
- інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи.
08.08.2025 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшов від ВЧ НОМЕР_1 відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач погоджується з тим, що у зв'язку із набуттям статусу учасника бойових дій у 2024 році позивач дійсно мав право на отримання додаткової відпустки, що надається учасникам бойових дій у 2024 році. Одночасно із цим відповідач повідомив суд, що 05.08.2025 р. наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №665 було внесено зміни до наказу №622 від 24.07.2024 р., а саме: доповнено абзацом наступного змісту: "Згідно з пунктом 3 розділу 31 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністра Оборони України від 07.06.2018 №260 виплатити компенсацію за всі 14 (чотирнадцять) діб додаткової відпустки 9як учаснику бойових дій) за 2024 рік". При цьому, відповідач зауважив, що у 2022 та 2023 рр. позивач не мав статусу учасника бойових дій та відповідно права на отримання додаткової відпустки.
Разом із відзивом на позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 надано до суду копію витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №655 від 05.08.2025 р., згідно з яким наказано внести зміни до п.п. 4.1 п. 4 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2024 р. за №622 та викласти його у новій редакції.
З урахуванням нової редакції командиром ВЧ НОМЕР_1 наказано виплатити позивачу компенсацію за всі 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік.
Водночас, доказів нарахування та фактичної виплати відповідної компенсації ВЧ НОМЕР_1 до суду не надано й позивачем про надходження відповідних виплат суд не повідомлено.
З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 р. суд витребував від Військової частини НОМЕР_1 докази нарахування та проведення фактичної виплати ОСОБА_1 компенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік.
Також у цій ухвалі суд зобов'язав ОСОБА_1 або його уповноваженого представника надати до суду пояснення щодо отримання позивачем компенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік (та у разі надходження відповідних коштів на банківський рахунок позивача надати докази на підтвердження цих обставин.
Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
Ухвала суду від 18.09.2025 р. була направлена та доставлена до електронних кабінетів представника позивача та відповідача 19.09.2025 р. о 10:45 год., що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Водночас, станом на 03.12.2025 р. Війською частиною НОМЕР_1 вимоги ухвали суду не виконано й витребувані докази до суду не надано.
При цьому, через систему "Електронний суд" представником позивача (Сербін Б.О.) було подано клопотання про долучення доказів (вх. №64320/25 від 01.12.2025 р.), до якого долучено роздруківка скріншоту.
Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що витребувані докази не надані до суду відповідачем, а позивачем та/або його уповноваженим представником не надано витребувані судом пояснення щодо отримання позивачем компенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік.
Одночасно із цим суд зауважує, що додана разом із клопотання представника ОСОБА_1 про долучення доказів роздруківка скріншоту не дає змогу встановити, що відповідні кошти в сумі 9566, 12 грн. з позначкою щодо призначення платежу "грошове забезпечення за серпень 2025 року" надійшли на рахунок позивача й були нараховані останнього в якості омпенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік. При цьому, жодних пояснень щодо відповідного доказу в клопотанні представника позивача немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч. 3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно вимог частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3, 6 статті 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.
Разом з тим, згідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Отже, з метою повного та об'єктивного розгляду справи суд вважає за доцільне повторно витребувати у Військової частини НОМЕР_1 докази нарахування та проведення фактичної виплати ОСОБА_1 компенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік.
А також повторно зобов'язати ОСОБА_1 або його уповноваженого представника надати до суду пояснення щодо отримання позивачем компенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік (та у разі надходження відповідних коштів на банківський рахунок позивача надати докази на підтвердження цих обставин.
Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 1 статті 237 КАС України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
У зв'язку з вищевикладеним та відсутністю повідомлення учасниками справи про усунення обставин, що викликали зупинення провадження по вказаній справі, суд вважає за можливе продовжити строк зупинення провадження.
Керуючись ст.ст. 72-80, 121, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Вдруге витребувати від Військової частини НОМЕР_1 докази нарахування та проведення фактичної виплати ОСОБА_1 компенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік.
Повторно зобов'язати ОСОБА_1 або його уповноваженого представника надати до суду пояснення щодо отримання позивачем компенсації за 14 діб додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2024 рік (та у разі надходження відповідних коштів на банківський рахунок позивача надати докази на підтвердження цих обставин.
Зазначені документи надати протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду нарочно через канцелярію суду або шляхом поштового зв'язку або шляхом завантаження до системи “Електронний суд» з автоматичним накладенням електронного цифрового підпису.
Роз'яснити, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до статті 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Продовжити строк зупинення провадження у справі до надання відповідачем витребуваних судом доказів.
Суд роз'яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса