ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про повернення клопотання про забезпечення позову без розгляду
03 грудня 2025 р.Справа №160/34254/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши клопотання представника заявника адвоката Мусаєвої Юлії Василівни про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 в особі представника адвоката Мусаєвої Юлії Василівни до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа-1: ОСОБА_3 , третя особа-2: ОСОБА_4 , третя особа-3: Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.12.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 в особі представника адвоката Мусаєвої Юлії Василівни до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа-1: ОСОБА_3 , третя особа-2: ОСОБА_4 , третя особа-3: Міністерство оборони України, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не подачі на розгляд висновку з документами відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" Головному управлінню Національної гвардії України для прийняття рішення про призначення, або про відмову у призначені виплати, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги як дитині, у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Вінниця, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення одноразової грошової допомоги за загиблого батька, військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", подати на розгляд Головному управлінню Національної гвардії України висновок з документами відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені виплати одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Роботіне, Пологівського району, Запорізької області під час приймання безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, щодо його доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав (абз.1, 2 ч.4 ст.16-1). Відтак, ОСОБА_5 , як донька загиблого ОСОБА_6 , має безумовне право на отримання частки одноразової грошової допомоги. Відповідачем повідомлено позивача, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Водночас, аналізуючи зміст норм Порядку №484, слідує висновок, що керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати ОГД членам сім'ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов'язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов. Якщо отримувач не подав (не надіслав) документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це отримувача. Натомість, Головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цього Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися по неї, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення отримувача з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання. Таким чином, відповідач допустив бездіяльність щодо не направлення на розгляд Головному управлінню Національної гвардії України висновку з документами для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачеві (яка виступає в інтересах доньки загиблого), як дитини загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 .
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Одночасно із поданою до суду позовною заявою представником заявника адвокатом Мусаєвою Юлією Василівною до суду подано клопотання про забезпечення позову, в якій представник просить суд:
- заборонити військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України проводити виплату ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю під час захисту Батьківщини ОСОБА_6 , відповідно з постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", що здійснюється на підставі рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України, до часу набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду цієї справи.
Аргументи даної заяви зводяться до наступного. Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 , визнано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №246, що був складений 23.03.2022 року Самарівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): -батьком дитини зазначено громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - прізвище змінено з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », по батькові змінено з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ». ОСОБА_1 звернулася до Командування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, як законному представнику неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки загиблого військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_6 , який загинув під час захисту Батьківщини. 03.08.2023 року було повідомлено наступне: відповідно до пункту 8 Порядку та умов Головним управління Національної гвардії України було прийняте рішення про призначення одноразової грошової допомоги дружині ОСОБА_13 , 1/2 матері ОСОБА_4 , яке було доведено до військової частини НОМЕР_1 НГУ листом від 22.02.2024 року №27/13/3-2985/13. Згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, починаючи з лютого 2024 зазначені кошти виплачуються поетапно означеним особам. Натомість, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/4090/24, що набрало законної сили, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_6 , також має право його донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто право на виплату одноразової грошової допомоги мають три особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 . Отже, ОСОБА_2 належить рівна частка у розмірі 5 000 000,00 грн. Згідно інформації листа В/Ч НОМЕР_1 НГУ №10/28/10/4/2Б224 від 11.11.2025 (20712), зазначено, що відповідно до пункту 8 Порядку та умов Головним управління Національної гвардії України було прийняте рішення про призначення 1/2 одноразової грошової допомоги дружині ОСОБА_13 , 1/2 матері ОСОБА_4 , яке було доведено до військової частини НОМЕР_1 НГУ листом від 22.02.2024 року № 27/13/3-2985/13. Згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, починаючи з лютого 2024 зазначені кошти виплачуються поетапно вище зазначеним особам. Тому, на думку ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , право дитини на отримання частини одноразової грошової допомоги порушено, а у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення виплат ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , ускладнить поновлення прав доньки загиблого військовослужбовця на її частку в такій допомозі, існуватиме необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення їх прав у майбутньому, що може призвести до довготривалих судових процесів. У зв'язку із цим, позивач просить вжити заходи забезпечення позову. Зважаючи, що предметом спору у справі, що розглядається, є призначення та виплата одноразової грошової допомоги - ОСОБА_2 , як дитині загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , водночас така допомога на час вирішення спору призначена та виплачується щомісячно матері загиблого військовослужбовця - ОСОБА_4 та дружині - ОСОБА_13 , вважаю, що така виплата до часу вирішення питання про наявність/відсутність у позивача права на отримання вказаної допомоги, може істотно ускладнити або зробити неможливим відновлення порушених прав у разі задоволення позову. Отже, наявні підстави для забезпечення позову в справі, шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 та ОСОБА_13 у зв'язку із загибеллю під час захисту Батьківщини ОСОБА_6 , що здійснюється на підставі рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України, до часу набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду цієї справи. Дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має законне право на частку цієї одноразової грошової допомоги на підставі рішення суду та відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідають його предмету та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 року, зазначена вище заява про забезпечення позову була розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви представника заявника Ткач Тетяни Миколаївни про забезпечення позову про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суддя зазначає, що зміст та форма заяви про забезпечення позову передбачені статтею 152 КАС України.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, звернувшись до суду із клопотанням про забезпечення позову позивачу слід було додати до неї документ про сплату судового збору у розмірі 726,72 грн. (908,40 грн х 0,8).
В порушення приписів ч. 4 ст. 152 КАС України позивачем до клопотання про забезпечення позову не доданий документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, у клопотанні про забезпечення позову представник заявника зазначила, що КАС ВС висловив позицію щодо звільнення від сплати судового збору особи, яка є представником малолітньої чи неповнолітньої особи. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 13.04.2022 року у справі №120/1647/20-а (адміністративне провадження №К/9901/34687/20). Суд зазначив, що відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Таким чином, від сплати судового збору звільнені батьки, законні представники малолітніх чи неповнолітніх осіб, які звертаються із скаргами про захист прав та/або інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи.
Так, пунктом 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання клопотання про забезпечення позову до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір», містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Так, пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Частиною сьомою статті 160 КАС України, передбачено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
З цього приводу слід зазначити, що зазначені норми слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає порядок та умови участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами статті 53 КАС України, встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Водночас, згідно із нормами частини першої статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої, його мати - ОСОБА_1 , діє як законний представник неповнолітньої, в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Таким чином, з аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах з адміністративним позовом в загальному порядку, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, чинне законодавство України не звільняє позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного клопотання про забезпечення позову в інтересах її дитини.
Інші правові підстави для звільнення від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , необхідно було надати докази доплати судового збору у розмірі 726,72 грн.
Частиною сьомою статті 154 КАС України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Відтак, враховуючи, що клопотання про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 КАС України суд повертає таке клопотання без розгляду.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника заявника адвоката Мусаєвої Юлії Василівни про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник