02 грудня 2025 рокуСправа №160/23698/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровський області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), яка полягає у відмові провести перерахунок з 19.03.2024р. пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), п/с №046350004964, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровський області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) здійснити перерахунок з 19.03.2024р. пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), п/с №046350004964, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. На виконання судового рішення відповідачем було зараховано до пільгового стажу по Списку №1 періоди трудової діяльності позивача. Позивач не погоджується з таким розрахунком призначеної пенсії та вважає, що її необхідно обчислити у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у зв'язку із чим звернувся з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області. Листом від 23.04.2025р. № 19171-15046/К-01/8-0400/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року по справі № 160/11668/24 не покладено таких зобов'язань та що за таких обставин відсутні правові підстави для проведення такого перерахунку. Не погоджуючись з такою позицією відповідача позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
04.09.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив проти позову. Відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову вказують, що дійсно, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків від його заробітної плати ( доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Проте зазначають, що питання щодо обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» при розгляді адміністративної справи № 160/11668/24 судом не розглядалось. За таких обставин вважає, що оскаржуване рішення було прийняте правомірно, в межах повноважень та у визначений законодавцем спосіб та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
09.09.2025 року ОСОБА_1 подано відповідь на відзив проти позову, в якій позивач вказує на безпідставність заперечень відповідача. Наголошує на наявності у нього необхідного пільгового стажу та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З 03.02.2020р. отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19.03.2024р. позивач звернувся із заявою про перехід на інший вид пенсії - за віком згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - закон 1058-IV).
Рішенням від 26.03.2024р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було відмовлено в перерахунку пенсії. Підставою для відмови вказано те, що заявник не має права на перерахунок пенсії, оскільки відсутньо 20 років пільгового стажу. При прийнятті вказаного рішення відповідач посилався на приписи ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі №160/11668/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025р., було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.03.2024 п/с №046350004964.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.03.2024 про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
На виконання вказаного рішення суду позивачу було здійснено зарахування до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1 періоди його роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015 та переведено на пенсію за віком. Проте, вказане було здійснено пенсіонним органом без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
17.04.2025р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про роз'яснення щодо зарахування періоду роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015 та періоду знаходження на інвалідності за профзахворюванням відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (Закон №345).
Листом від 23.04.2025р. №19171-15046/К-01/8-0400/25 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило заявника про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі №160/11668/24 не було зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області врахувати зазначені періоди стажу для розрахунку розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Водночас, Відповідач зазначив, що період перебування Позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві зараховано до пільгового стажу, який буде враховано при проведенні розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345 в разі набуття відповідного права на зазначений розрахунок.
В той же час, відповідно до форми РС-право за пенсійною справою №046350004964 у розділі «Робота за списком №1» зазначено відомості про період: 15 років 7 місяців 27 днів, з них «Труд. каліцтво або профзахв з актом Н1/П4» - 3 роки 9 місяців 13 днів.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача та вважаючи, що при обчисленні пенсії помилково не була застосована стаття 8 Закону України « Про підвищення престижності шахтарської праці» позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до ст.ст. 3, 19, 46 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV).
Згідно частин 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Розмір призначеної пенсії перераховується за правилами визначеними законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Відповідно до ч. 1,4 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - закон №1058-IV) призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник щодо правомірності застосування до розміру пенсії позивача мінімального розміру пенсії, встановленого в розмірі у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 складає 29 років 03 місяці 27 днів, у тому числі на пільгових умовах за списком № 1 - 15 років 07 місяців 27 днів.
Вказані обставини встановлені протоколом перерахунку пенсії, версія :1.6.78.1 від 23.04.2025, рішення про перерахунок пенсії № 046350004964 від 23.04.2025 року.
Наявність пільгового стажу за Списком № 1 не є предметом спору між сторонами та не заперечується відповідачем.
Спірні правовідносини зумовлені тим, що при призначенні пенсії на виконання судового рішення у справі №160/11668/24 від 05.11.2024 року ними було виконано всі дії, покладені в межах зобов'язань судом.
Враховуючи наявні докази у матеріалах справи та доводи сторін у їх сукупності суд зазначає про наступне.
Стаття 1 Закону № 345-VI для застосування положень цього закону вимагає дотримання чітких умов, а саме:
- робота за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;
- віднесення професії до Списку №1;
- робота на підземних роботах повний робочий день.
Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14, від 20 січня 2016 року у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Виходячи з системного тлумачення приписів ст.ст. 1, 8 Закону № 345-VI, суд встановив, що жодних застережень відносно застосування їх приписів відносно окремих професій, віднесених до Списку №1 означені норми не містять, а отже підлягають застосуванню у разі наявності у особи, яка звернулась за призначенням пенсії, 15 років пільгового стажу за Списком №1 з повним робочим днем на підземних роботах, пов'язаних з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, а також роботах на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості - незалежно від професії.
Отже, загальний підземний стаж роботи позивача за професіями, що передбачені Списком №1, становить більше 15 років та відповідно дає право позивачу на перерахунок пенсії згідно ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", чого відповідачем здійснено не було.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
За таких обставин, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є протиправною та такою, що порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, оскільки чинні правові положення передбачають виплату більшого пенсійного забезпечення і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровський області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), яка полягає у відмові провести перерахунок з 19.03.2024р. пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), п/с №046350004964, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровський області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) здійснити перерахунок з 19.03.2024р. пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), п/с №046350004964, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук