01 грудня 2025 рокуСправа №160/27582/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання про постановлення окремої ухвали по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
24.09.2025р. через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.09.2025р., просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення позивача для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України прийняти рішення про звільнення з військової служби позивача та виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- стягнути з відповідачів-1,2 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів-1,2.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025р. у даній справі вказані позовні вимоги позивача були задоволені повністю, а саме:
- визнано протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.06.2025р. № 08 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 09.06.2025р. №120мтд в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення, а також призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов'язків;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- стягнуто солідарно з відповідачів-1, 2 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. 00 коп.
У відповідності до вимог частин 1 - 5 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Під час розгляду даної справи зі змісту позову судом було встановлено, що 07.06.2025р. групою оповіщення у складі посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідача-1 у справі) було зупинено позивача у справі - ОСОБА_1 з метою перевірки військово-облікових документів у ході якої вказаною групою оповіщення без перевірки інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », без врахування наявної у ній інформації про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у вигляді бронювання до 11.03.2026р., що підтверджено даними ВОД позивача у електронному вигляді, які містилися у мобільному застосунку «Резерв+» станом на 25.05.2025р., із застосуванням погроз та психологічного впливу, позбавлення можливості користування мобільним телефоном, позивача було примусово затримано та доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 без вручення жодних повісток ( а.с.8,11 позову).
Зазначені дії посадових осіб відповідача-1 стосовно прав на інтересів позивача, які мали місце 07.06.2025р. щодо його примусового затримання та доставлення на транспорті ІНФОРМАЦІЯ_2 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , які у народі отримали назву « ІНФОРМАЦІЯ_4 », були визнані судом грубим порушенням процедури проведення заходів в мобілізації у період дії воєнного стану, встановленої чинним законодавством, протиправними та незаконними, що стали наслідком незаконної мобілізації позивача.
На спростування вищенаведених фактів та подій, які мали місце 07.06.2025р. - 08.06.2025р. щодо незаконного затримання та доставлення позивача до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 групою оповіщення зазначеного органу, відповідачем-1 у відзиві на позов жодних обставин не було наведено та відповідних доказів суду не надано.
У ході дослідження судом вищенаведених обставин та аналізу норм приписів чинного законодавства було встановлено, що посадовими особами відповідача-1 при проведенні оповіщення громадян 07.06.2025р., зокрема, позивача, було встановлено, що група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 (посадові особи відповідача-1) повноважень на примусове затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 не мали, виходячи з наступного.
Пунктами 11 та 15 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний організовувати, серед іншого, проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно до пункту 50 згаданого Порядку №560 передбачено, що право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
Під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації - пункт 52 Порядку №560.
Згідно пункту 54 Порядку №560 встановлено, що під час перевірки ВОД:
- уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний назвати своє прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред'явити службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина України (посвідченням офіцера, військовим квитком);
- поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.
У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. №1487 або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За приписами ст.261 КУпАП України визначено, що про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Таким чином, із аналізу наведених нормативно-правових актів слідує, що група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 має повноваження діяти чітко до наведеної процедури та повноваженнями на примусове затримання та доставлення військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_2 не наділена.
У ході судового розгляду справи жодних доказів, які б свідчили про дотримання вищенаведеної процедури під час оповіщення та перевірки документів у позивача, яке мало місце 07.06.2025р. групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , представником відповідача-1 суду не надано.
Також і докази проведення посадовими особами відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) під час оповіщення та перевірки ВОД у військовозобов'язаних 07.06.2025р., відеофіксації, складання та вручення позивачеві повістки, складання акту про відмову у отриманні повістки, складання стосовно позивача протоколу про адміністративне затримання у спосіб та у порядку, встановленому ст.ст.261, 262 КУпАП України, відсутні.
Відтак, суд приходить до висновку, що вищенаведені дії посадових осіб відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) були вчинені з грубим порушенням вимог п.11,15 Положення №154 та п.п.50-54 Порядку №560, що призвели до порушення прав та інтересів позивача.
Надалі, судом було встановлено, що посадовими особами відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), маючи доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », були внесені відповідні зміни стосовно позивача, а саме:
1) здійснено взяття (постановлення) позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 (відповідної копії заяви позивача про взяття його на військовий облік на вимогу суду відповідачем-1 не надано);
2)виключено (анульовано) дані про перебування позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
3) анульовано відомості про наявність у позивача відстрочки у вигляді бронювання до 11.03.2026р., що підтверджується порівняльним аналізом змісту електронного ВОД позивача у мобільному застосунку «Резерв+» станом на 25.05.2025р. та станом на 25.07.2025р., копії яких наявні у справі.
За результатами вищенаведених дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08.06.2025р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 був виданий наказ за №08 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» за змістом якого, відповідно до поіменного списку №1006 від 08.06.2025р. було наказано призвати на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направити до військової частини НОМЕР_1 , зокрема, солдата ОСОБА_1 , що підтверджується копією відповідного Витягу з цього наказу.
Згаданий наказ було підписано начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Разом з тим, у ході судового розгляду справи представником відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у відзиві на позов жодних обгрунтувань правомірності вчинення наведених вище дій посадовими особами згаданого ІНФОРМАЦІЯ_2 не наведено, з урахуванням наданих їм повноважень, та відповідних доказів на підтвердження їх вчинення представником відповідача-1 суду не надано.
Так, судом встановлено, що згідно до вимог п.14-3 Порядку №1487 передбачено, що взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку, здійснюється за зареєстрованим/ задекларованим їх місцем проживання військовозобов'язаних.
В абз. 3 п. 79 Порядку № 1487, зазначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Аналіз вказаних приписів свідчить про те, що взяття на військовий облік військовозобов'язаних віднесено до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке відбувається за зареєстрованим місцем проживання військовозобов'язаного.
Як свідчать матеріали справи, позивач є зареєстрованим за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним штампом у копії паспорті позивача НОМЕР_2 від 28.02.1998р., наявного у справі.
За змістом ВОД позивача у електронній формі, який міститься у мобільному застосунку «Резерв+», видно, що позивач перебував на військовому обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на 25.05.2025р.
Жодних доказів про зміну місця реєстрації/проживання та звернення позивача у зв'язку із цими обставинами до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять, а відповідачем-1 на вимогу суду, не надані.
Також і позивачем до позову не було надано жодних доказів, які б свідчили про зміну місця проживання/реєстрації позивача, та як наслідок, необхідність взяття (постановлення) на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В той же час, зміст ВОД позивача, роздрукованого із мобільного застосунку «Резерв+» станом на 25.07.2025р., свідчить про те, що позивача було взято (постановлено) та знято з військового обліку 07.06.2025р. саме ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Зазначені встановлені судом факти відповідачем-1 жодними іншими доказами не спростовані.
Відтак, враховуючи те, що позивач не змінював свою адресу проживання/реєстрації та до ІНФОРМАЦІЯ_2 про взяття на військовий облік не звертався, відповідні відомості до відповідача-1 від органів місцевого самоврядування щодо зміни його місця реєстрації не надходили (таких доказів суду не надано), суд приходить до висновку, що вказані вище описані дії в частині зняття позивача з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 та постановлення на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 без його відповідної реєстрації/проживання у даному районі, що стало наслідком незаконної мобілізації позивача, були вчинені посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідачем-1) з порушенням вимог п.14-3, п.79 Порядку №1487.
Що стосується дій посадових осіб відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з приводу анулювання відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про наявність у позивача відстрочки у вигляді бронювання до 11.03.2026р., що підтверджується порівняльним аналізом змісту електронного ВОД позивача у мобільному застосунку «Резерв+» станом на 25.05.2025р. та станом на 25.07.2025р., які у ході судового розгляду даної справи судом визнані протиправними та незаконними, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи судом було встановлено, що станом на 07-08.06.2025р. (дату призову на військову службу) позивач мав діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у вигляді БРОНЮВАННЯ до 11.03.2026р., яка була оформлена позивачем з дотриманням вимог Порядку №650 про що були внесені відомості до відповідного Реєстру «Оберіг», які мали наслідком відображення їх у ВОД позивача у електронному вигляді у мобільному застосунку «Резерв+» станом на 25.05.2025р.
Наведені дані були посадовими особами відповідача-1 під час призову позивача на військову службу проігноровані, не перевірені всупереч вимогам п.15 Положення №154.
Доказів зворотного (відсутності бронювання у позивача) представником відповідача-1 суду не надано.
Тобто, на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.06.2025р. №08 - позивач був заброньованим, що свідчить про дотримання позивачем з його боку правил військового обліку.
В той же час, під час призову позивача на військову службу під час мобілізації за оспорюваним наказом було встановлено, що посадовими особами відповідача-1 були внесені зміни до згаданого вище Реєстру «Оберіг» та відомості про згадану вище відстрочку позивача у вигляді його бронювання до 11.03.2026р. анульовано про що свідчить зміст копії ВОД позивача станом на 25.07.2025р.
Зазначені встановлені судом факти представником відповідача- 1 також не були спростовані жодними іншими доказами.
Судом було досліджено питання з приводу того, кому саме належать повноваження щодо анулювання бронювання військовозобов'язаних та встановлено наступне.
Бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану врегульовано спеціальним Порядком №650.
Згідно до пункту 2 Порядку №650 визначено, що бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Міноборони (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану».
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Пунктом 13 Порядку №650 передбачено вичерпний перелік підстав з яких відстрочка (бронювання) анулюється.
Так, надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3) позбавлення підприємства, установи та організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення такого підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
5) звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації);
6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов'язаного з підприємством;
7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;
8) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
9) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.
У випадках, зазначених у підпунктах 2-9 цього пункту, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.
Надана військовозобов'язаному рішенням Мінекономіки відстрочка, строк дії якої не закінчився, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов'язаного.
Таким чином, із аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що відстрочка (бронювання), надана військовозобов'язаному, може бути анульованою, зокрема, за обгрунтованим поданням підприємства, яке його бронювало та така відстрочка вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки відповідного рішення про анулювання такої відстрочки.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що анулювання наявної у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у вигляді бронювання, оформленої з дотриманням Порядку №650, не віднесено до повноважень посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 .
А відтак, дії вчинені посадовими осами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей до Реєстру «Оберіг» про анулювання діючої станом на 08.06.2025р. (день призову позивача на військову службу) у позивача відстрочки у вигляді бронювання строком до 11.03.2026р.,оформленої з дотриманням Порядку №650, вчинені поза межами повноважень посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим грубо порушені приписи пункту 13 Порядку №650.
Зазначене порушення процедури призову на військову службу військовозобов'язаних та резервістів є неприпустимим у демократичному суспільстві та суперечить приписам п.70-71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України».
Виявлені судом факти порушення процедури призову на військову службу під час мобілізації посадовими особами суб'єкта владних повноважень ( у даному випадку групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 ) потребують відповідного реагування з боку державних органів вищого рівня, яким підпорядковуються зазначені посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою запобігання таких дій у майбутньому.
Наведені вище встановлені факти порушення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 при розгляді цієї справи процедури призову на військову службу громадян України (фактична примусова мобілізація у вигляді «бусифікації»), яка не передбачена жодними нормами чинного законодавства, підривають довіру громадян до проходження військової служби, авторитет військовослужбовців у очах суспільства та в цілому до інститутів державної влади, що не може залишитися поза увагою адміністративного суду.
На переконання суду, у описаних вище діях відповідача-1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та його посадових осіб вбачаються невиконання, неналежне виконання своїх посадових обов'язків у період дії воєнного часу, що є безумовною підставою для ініціювання службової перевірки цих обставин, встановлення осіб, які вчинили відповідні порушення та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності у порядку та у спосіб, встановлений чинним законодавством.
Приймаючи до уваги наведене, описані вище факти виявлення під час розгляду даної справи судом порушення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 приписів пункту 15 Положення №154, п. 50 - п.54 Порядку №560, п.14-3, 79 Порядку №1487 та п.13 Порядку №650, суд приходить до висновку про наявність обгрунтованих підстав для постановлення окремої ухвали у даній справі у порядку, встановленому ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом враховуються і положення абз.3 п.3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, за змістом яких передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Відтак, враховуючи наведене та те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_9 (Дніпропетровська область), вказана окрема ухвала суду направляється для належного реагування саме до вказаного органу.
Про вжиті заходи щодо ініціювання службової перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які допустили порушення вимог приписів пункту 15 Положення №154, п. 50 - п.54 Порядку №560, п.14-3, 79 Порядку №1487 та п.13 Порядку №650, ІНФОРМАЦІЯ_10 слід повідомити адміністративний суд, у місячний строк після притягнення винних посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 до дисциплінарної відповідальності або завершення службової перевірки згідно до вимог ч.5 ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Прийняти окрему ухвалу стосовно порушення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 вимог законодавства, які містять ознаки дисциплінарного проступку, у справі №160/27582/25.
ІНФОРМАЦІЯ_10 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону, шляхом ініціювання службової перевірки, встановлення винних осіб, які допустили порушення законодавства та притягнення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 до дисциплінарної відповідальності.
Про вжиті заходи повідомити суд у місячний строк після притягнення винних посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 до дисциплінарної відповідальності або завершення службової перевірки за ч.5 ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Попередити, що невиконання окремої ухвали є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення або кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 Кримінального Кодексу України.
Ухвала суду може бути оскаржена особами, яких вона стосується до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п'ятнадцяти днів з дня складання відповідно до вимог ч.7 ст.249 та ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначенні ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва