02 грудня 2025 рокуСправа № 160/32977/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11847300/40132794 від 01.10.2024, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 11.03.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 1 від 11.03.2024 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, а саме 02.04.2024;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 40132794) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин поважності його пропуску та доказами на їх підтвердження.
На виконання вимог ухвали суду від 19.11.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (поновлення пропущеного строку звернення до суду).
В заяві про усунення недоліків (поновлення пропущеного строку звернення до суду) позивачем зазначено, що пропуск строку звернення до суду настав у зв'язку призупиненням діяльності підприємства (простою) у період перебігу процесуального строку, а також зазначає що пропуск строку звернення до суду не був наслідком пасивної поведінки чи недбалості. Також дані обставини були наслідком об'єктивної юридичної неможливості здійснювати господарську діяльність (простій) в умовах реальної загрози життю в м. Дніпро.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку, суд зазначає наступне. Частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Так, за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фогарді проти Сполученого Королівства, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави.
Причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими (рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України).
Слід також звернути увагу на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Доводи, зазначені в заяві про усунення недоліків (поновлення пропущеного строку звернення до суду), позивачем вже надавались при зверненні до суду, судом надана їм оцінку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 року.
Враховуючи зазначене, вказані в заяві про усунення недоліків (поновлення пропущеного строку звернення до суду) твердження не можуть бути визнані судом поважними.
Згідно з ч. 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч. 4 ст.169, ст.248 та ст.256 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» про усунення недоліків (поновлення пропущеного строку звернення до суду) - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська