02 грудня 2025 рокуСправа № 215/6650/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар Марина Володимирівна, перевіривши матеріали адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення ОСОБА_1 до депутата голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення наявності компетенції (повноважень),
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд встановити наявність компетенції (повноважень) Криворізької міської ради при отриманні заяви від 30.05.25р вх 191 створювати штучні перешкоди для розгляду її на сесії Криворізької міської ради та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати тлумачити додаток №2 не поясненнями позначки (*) постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. №1303, а правовим порядком ст. 3, 22, 28, 49, 92 Конституції України і виписувати рецепти не як інваліду, а як онкохворій.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) та викладенням позовних вимог до належного відповідача (відповідачів);
- копії уточненої позовної заяви для відповідача (відповідачів);
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача персонального кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
23.10.2025 позивачем до суду уточнену позовну заяву, в якій відповідачем визначено депутата голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича та викладено позовні вимоги в іншій редакції: суд встановити наявність компетенції (повноважень) депутата голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича створювати штучні перешкоди для розгляду заяви від 11.12.24р вх. С-448-П на сесії Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати розглянути її на сесії Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.
Ухвалою суду від 28.10.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків уточненої позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску;
- копії уточненої позовної заяви для відповідача.
На виконання вимог вказаної ухвали, 27.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 зазначає, що суд не з'ясував день вручення судових рішень під розписку позивачу чи день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, що, на переконання позивача, є доказом наявності непереборних обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду. Судом не зазначено мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем.
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного стоку звернення до суду, суд зазначає таке.
Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за приписами частин першої, другої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Суд звертає увагу, що в уточнених позовних вимогах предметом позову є не розгляд (неналежний розгляд) заяви позивача від 11.12.2024.
Отже, результат розгляду такої заяви мав бути в січні 2025.
Втім, до суду позов направлено засобами поштового зв'язку 14.10.2025.
Суд зазначає, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також не наведено об'єктивних та поважних причин, які б слугували підставою для поновлення такого строку. Посилання позивача на те, що суд нібито не з'ясував дату вручення судових рішень або не зазначив мотивів відхилення його аргументів, ґрунтується виключно на припущеннях, не підтверджує наявності непереборних обставин та не звільняє позивача від обов'язку доведення причин пропуску строку звернення до суду.
Тому, суд доходить висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, внаслідок чого суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяв представника позивача про поновлення строку звернення до суду та повернення позовної заяви.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до депутата голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення наявності компетенції (повноважень) - повернути позивачеві.
Копію ухвали та позовну заяву з додатками надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар