02 грудня 2025 року Справа № 160/29646/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний Суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати Позивачу ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення за 4 місяці, а саме з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень щомісячно Позивачу, ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) відповідно до абзацу шостого пункту 1-ГПостанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодс ненарахування та невиплати Позивачу ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України і Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошові забезпечення в повному обсязі за жовтень та листопад 2024 року з урахуванням вже виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодс ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень щомісячні Позивачу, ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданні Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) відповідно до абзацу шостого пункту 1-1 Постанові КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особа? рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з період з червня 2025 по липень 2025 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення за 4 місяці, а саме з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду у розмірі 20 100 гривень відповідно до абзацу шостого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення в повному обсязі за жовтень та листопад 2024 року з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду у розмірі 20 100 гривень відповідно до абзацу шостого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з червня 2025 по липень 2025 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась: недоотримане грошове забезпечення за 4 місяці, а саме з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року та за жовтень та листопад 2024 року; додаткова грошова винагорода у розмірі 20100 гривень за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців) та з червня 2025 по липень 2025 року. При цьому, у позивача наявні всі умови, які передбачають нарахування такої винагороди, зокрема було отримано поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 28.10.2025 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
03.11.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи, викладені в відзиві на позовну заяву не є підставою для відмови в задоволені позову.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.08.2019 року проходив військову службу в Збройних Силах України на підставі контракту в званні сержанта військової служби, командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Приймав участь у здійсненні заходів із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф проти України з 15.03.2020 по 05.06.2020, з 03.08.2021 по 08.08.2021 р, з 24.03.2022 по 09.04.2022 року.
09.04.2022 о 14.00 Позивач отримав поранення, згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 поранення відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .
Обставини, місце та час поранення підтверджуються Довідкою про обставини травми від 11.05.2022 року №375.
Позивач отримав мінно-вибухову травму, вогнепальні осколкові наскрізні поранення обох гомілок, відкрите вогнепальне поранення обох кісток правої гомілки. Стан після операції (10.04.2022): накладено апарат зовнішньої фіксації правої гомілки. 15.04.2022 року Позивачу було ампутовано праву гомілку на рівні нижньої третини.
Згідно з Витягом з Наказу по особовому складу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2022 року №43-РС, Позивач був звільнений з займаної посади та виведений в розпорядження командира на підставі пп. 15 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України у зв'язку з отриманим пораненням та перебуванням довготривалому лікуванні.
Позивач був звільнений з військової служби, згідно з Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14 липня 2025 року № 169-РС відповідно до пункту три частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 04 квітня 2006 року № 3597-IV з військової служби у запас “б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців), вважається таким, що справи та посаду здав 14 липня 2025 року.
У зв'язку з тяжким пораненням Позивач лікувався та перебував на стаціонарному лікуванні:
- 10.04.2022 - 26.04.2022 року перебував на лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» «ДОР» (виписка №3575);
- 27.04.2022 - 11.05.22 року лікування в Військово-Медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів (виписка №4920);
- 11.05.2022 - 13.05.2022 рік лікування в закладі охорони здоров'я ВЧ НОМЕР_6 АДРЕСА_3 (Перевідний епікріз);
- 13.05.2022 - 06 08 2022 рік Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи (виписка №179).
01.08.2022 року Позивач отримав Висновок ВЛК про необхідність продовження лікування.
Листом Міністерства охорони здоров'я №29/17676/2-22 від 04.08.2022 року, підтверджено погодження з іноземною стороною перелік захисників України, зокрема Позивача, яких на лікування приймає іноземна країна, а саме Латвійська Республіка.
07.08.2022 року евакуаційним автобусом Позивач був направлений на лікування та протезування в Латвійську Республіку;.
З 08.08.2022 року Позивач перебував на стаціонарному лікуванні та протезуванні в Латвійській Республіці (довідка від 12.08.2022 року, 25.11.2022 року) по 01.12.2022 року.
З 03.12.2022 - 20.12.2022 року перебував на лікуванні в Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи (виписка 13878).
01.02.2023 року Позивач отримав рішення ВЛК №896, згідно з яким, на підставі статті 63-б графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ, Позивач визнаний обмежено придатним до військової служби. Непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Листом Міністерства охорони здоров'я №29/7634/2-23 від 27.03.2023 року, погоджено виїзд Позивача 29.03.2023 року до закладу охорони здоров'я «Nacional Rehabilitation centre «Vaivari» (Asaru prospekts 61, Jurmala, LV-2008, Latvia) з метою отримання безоплатної необхідної медичної допомоги у зв'язку з отриманим 09.04.2022 року пораненням.
З 30.03.2023 - 23.11.2023 рік перебував в закладі охорони здоров'я «Nacional Rehabilitation centre «Vaivari» (Asaru prospekts 61, Jurmala, LV-2008, Latvia). 26.11.2023 - 08.12.2023 рік Військово-Медичний клінічний центр Західного регіону м.Львів (виписка №14980).
В частину Позивач з'явився 11.12.2023 року.
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.12.2023 № 257 Позивач приступив до виконання обов'язків за новою посадою з 25.12.2023.
Але, в квітні стан здоров'я Позивача погіршився у зв'язку з чим з 16.04.2024 - 22.04.2024 року перебував в стаціонарному лікуванні в Військово - медичному клінічному центрі Південного Регіону ВЧ НОМЕР_7 (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №807).
З 02.05.2024 - 16.05.2024 року стаціонарне лікування в КНП «МКЛ №4» ДМР (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №1931).
17.05.2024 - 15.06.2024 року відпустка за станом здоров'я згідно з Витягом з Наказу від 17.05.2024 року №100.
17.06.2024 - 30.09.2024 року стаціонарне лікування в Дніпропетровському казенному експериментальному протезно - ортопедичному підприємству (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №187).
01.10.2024 - 21.10.2024 рік стаціонарне лікування в КНП «МКЛ №4» ДМР (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №35562).
22.10.2024 - 12.11.2024 року стаціонарне лікування в Дніпропетровському обласному спеціалізованому реабілітаційному центрі «Солоний Лиман» (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №3646).
15.11.2024 - 12.12.2024 року стаціонарне лікування в Військово - медичному клінічному центрі Східного Регіону (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №8065).
З 13.12.2024 по 11.01.2025 року Позивач перебував у відпустці згідно з відпускним квитком №577 від 12.12.2024 року.
З 13.01.2025 - 31.03.2025 року стаціонарне лікування в державному комерційному підприємстві «Дніпропетровське експериментальне протезно - ортопедичне підприємство (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №11).
01.04.2025 - 15.04.2025 року стаціонарне лікування в КНП «МКЛ №4» ДМР (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №12566),
16.04.2025 - 02.05.2025 року стаціонарне лікування в КНП «МКЛ №4» ДМР (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №14756).
З 23.05.2025 по 14.07.2025 року Позивач перебував на польовому виїзді в населених пунктах Рубіжне Донецької області та Василівка Дніпропетровської області.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не нараховувалось та не виплачувалось: грошове забезпечення за 4 місяці, а саме з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року та за жовтень та листопад 2024 року; додаткова грошова винагорода у розмірі 20100 гривень за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців) та з червня 2025 по липень 2025 року.
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XIІ). Зокрема, вказаний Закон визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
Абзацом 1 частини першої статті 9 Закону № 2011-XIІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Окрім того, згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023 Закон №2011-ХІІ доповнено статтею 9-2, якою закріплено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався, який діє і на час розгляду справи.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" (далі - Закон № 3161-IX), установлено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3161-IX цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпункту 1 пункту 1, підпунктів 2 і 3 пункту 3, підпункту 1 пункту 5 розділу I цього Закону та пунктів 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності через 30 днів з дня опублікування цього Закону, та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з першого числа місяця, в якому опублікований цей Закон.
Опубліковано Закон № 3161-IX в газеті "Голос України" № 13 від 30.06.2023, а тому абзац 5 пункту 2 розділу II Закону № 3161-IX набрав чинності 31.07.2023 та застосовується з 01 червня 2023 року.
Відповідно до абзацу 7 пункту 1-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836, яка відповідно до пункту 3 набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року) визначено, що:
"Військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування у розпорядженні щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень."
Цей же абзац сьомий пункту 1-1 Постанови № 168, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 № 1001, яка відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року, викладений в наступній редакції:
"Військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень."
В той же час, відповідно до абзацу двадцять дев'ятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 (згідно пункту 4 Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023 застосовується з 01 червня 2023 року) (в даній редакції абзац двадцять дев'ятий пункту 2 розділу XXXIV чинний у спірний період з вересня 2023 року по травень 2024 року) військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
З аналізу приведених вище положень вбачається, що з 01.06.2023 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) можлива лише за одночасного виконання наступних чотирьох умов:
1) військовослужбовець має отримати поранення (контузію, травму або каліцтву), пов'язане із захистом Батьківщини;
2) військовослужбовець має бути визнаним військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
3) військовослужбовець має бути зарахованим у розпорядження відповідних командирів;
4) військовослужбовець має перебувати у розпорядженні понад два місяці.
Як встановлено судом із матеріалів справи, ОСОБА_1 з 16.08.2019 року проходив військову службу в Збройних Силах України на підставі контракту в званні сержанта військової служби, командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Приймав участь у здійсненні заходів із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф проти України з 15.03.2020 по 05.06.2020, з 03.08.2021 по 08.08.2021 р, з 24.03.2022 по 09.04.2022 року.
09.04.2022 о 14.00 Позивач отримав поранення, згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 поранення відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .
Обставини, місце та час поранення підтверджуються Довідкою про обставини травми від 11.05.2022 року №375.
Позивач отримав мінно-вибухову травму, вогнепальні осколкові наскрізні поранення обох гомілок, відкрите вогнепальне поранення обох кісток правої гомілки. Стан після операції (10.04.2022): накладено апарат зовнішньої фіксації правої гомілки. 15.04.2022 року Позивачу було ампутовано праву гомілку на рівні нижньої третини.
Згідно з Витягом з Наказу по особовому складу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2022 року №43-РС, Позивач був звільнений з займаної посади та виведений в розпорядження командира на підставі пп. 15 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України у зв'язку з отриманим пораненням та перебуванням довготривалому лікуванні.
Позивач був звільнений з військової служби, згідно з Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14 липня 2025 року № 169-РС відповідно до пункту три частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 04 квітня 2006 року № 3597-IV з військової служби у запас “б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців), вважається таким, що справи та посаду здав 14 липня 2025 року.
Отже, наявними в справі доказами підтверджено, що позивач отримав 09.04.2022 поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини, внаслідок чого його визнано обмежено придатним до військової служби.
Дослідивши надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та індексації, суд зазначає, що вказані довідки не містять доказів на підтвердження нарахування та виплати Позивачу грошового забезпечення за 4 місяці, а саме з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року та за жовтень та листопад 2024 року, а також додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців) та з червня 2025 по липень 2025 року відповідно до Постанови № 168, а також відповідачем не заперечувалася відсутність нарахування такої виплати позивачу.
Так, щодо нарахування та виплатити грошового забезпечення в періоди з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року та за жовтень та листопад 2024 року суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 15 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України - зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення.
Пунктом 1 Розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Суд зазначає, що на момент виведення Позивача в розпорядження, наказом по особовому складу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2022 року №43-РС, висновку ВЛК в наявності не було, а тому виведення Позивача в розпорядження не співвідноситься з вимогами чинного законодавства.
01.08.2022 року Позивач отримав Висновок ВЛК від 01.08.2022 року №622 про необхідність продовження лікування з 09.04.2022 - 115 днів.
З 08.08.2022 року Позивач перебував на стаціонарному лікуванні та протезуванні в Латвійській Республіці (довідка від 12.08.2022 року, 25.11.2022 року) по 01.12.2022 року.
З 03.12.2022 - 20.12.2022 року перебував на лікуванні в Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи (виписка 13878).
Так, суд зазначає, що відповідно до наявної довідки ВЛК від 01.08.2022 року №622 та п. 9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 Відповідач мав виплатити Позивачу грошове забезпечення ще за 4 місяці, з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року, згідно з яким, грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Чотирьох місячний термін безперервного стаціонарного лікування Позивача почався з моменту поранення, з 09.04.2022 року і тривав до 09.08.2022 року.
01.08.2022 року Позивач пройшов ВЛК, що є підставою продовження терміну виплати грошового забезпечення ще на 4 місяці, тобто до 09.12.2022 року.
На підставі Висновку ВЛК Відповідач мав Позивачу продовжити виплату грошового забезпечення до 09.12.2022 року.
З 09.12.2022 року Позивач мав знаходитися в розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 і розрахунок двомісячного терміну мав тривати до 09.02.2023 року.
Отже, Позивачу не донараховано та невиплачене грошове забезпечення з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року.
Згідно з наданими медичними документами, Позивач в жовтні та листопаді 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого №35562, №3646, №8065.
Так, Позивача було виведено в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 22.04.2024 року.
Проте, Відповідачем не враховано норми пп.16 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ( № 1153/2008), згідно з яким, перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників).
Отже, Позивачу не донараховано та невиплачене грошове забезпечення за жовтень та листопад 2024 року.
Щодо виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців) та з червня 2025 по липень 2025 року відповідно до Постанови № 168 - суд зазначає наступне.
Як уже зазначалось, Позивач перебував у розпорядженні з 15.04.2022 по 25.12.2023 року та на підставі висновку ВЛК від 01.02.2023 року визнаний обмежено придатним.
Згідно з п. 1-1 Постанови від 28 лютого 2022 р. № 168, військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (Абзац сьомий пункту 1-1 в редакції Постанови КМ № 1001 від 15.09.2023 - застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року).
Так як грошове забезпечення військовослужбовців, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та перебувають у розпорядженні відповідних командирів понад два місяці виплачується з 01.06.2023 відповідно до положень Постанови № 168 та у подальшому з дня набрання чинності п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3161 щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2025 року Позивач направив запит щодо отримання Витягу з Наказу про зарахування його в розпорядження з 22.04.2024 року проте відповіді відповідачем надано не було.
Таким чином, виходячи з приведених вище приписів та оскільки позивач отримав поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини, був визнаний обмежено придатним до військової служби, перебував у розпорядження понад два місяці, а отже наявні одночасно всі чотири умови, які надають право військовослужбовцю отримати додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Інші доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відтак, згідно з зазначеною нормою, Позивач має право на отримання додаткової винагорода у розмірі 20100 гривень з червня 2023 по грудень 2023 року, тобто за 7 місяців та з червня 2025 по липень 2025 року.
Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77,139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ПН НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення за 4 місяці, а саме з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень щомісячно ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) відповідно до абзацу шостого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців).
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення в повному обсязі за жовтень та листопад 2024 року з урахуванням вже виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень щомісячно ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) відповідно до абзацу шостого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з червня 2025 по липень 2025 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення за 4 місяці, а саме з 9 жовтня 2022 року по 9 лютого 2023 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду у розмірі 20 100 гривень відповідно до абзацу шостого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 01.06.2023 по 25.12.2023 року (7 місяців).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення в повному обсязі за жовтень та листопад 2024 року з урахуванням вже виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_3 , виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.10.1999 року РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду у розмірі 20 100 гривень відповідно до абзацу шостого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з червня 2025 по липень 2025 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02 грудня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков