02 грудня 2025 рокуСправа №160/33004/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - Пашко Єлизавети Олександрівни про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №160/33004/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21 листопада 2024 року №5942-п про проведення документальної планової виїзної перевірки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (суддя Юрков Е.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» - задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області №5942-п від 21 листопада 2024 року в частині проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» за період діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2020. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями позивач звернувся із касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 06.11.2025 року касаційну скаргу задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року скасовано, а справу №160/33004/24 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 року адміністративна справа №160/33004/24 передана судді Серьогіній О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року прийнято до провадження, відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 26.12.2025 року.
28.11.2025 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - Пашко Єлизавети Олександрівни надійшло клопотання, в якому вона просить суд розглядати адміністративну справу № 160/33004/24 у порядку загального позовного провадження за участю представників сторін, для правильного врегулювання спору.
В обгрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначає, що існує необхідність у розгляді справи в загальному позовному провадженні, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 12, ч.ч. 1-4 ст. 257 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Також частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тоді як, згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Представник відповідача не навів жодних переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо зазначених у заяві доводів представника відповідача суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач встановленим порядком розгляду даної справи, не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що дана справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З огляду на викладене, клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - Пашко Єлизавети Олександрівни про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №160/33004/24 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - Пашко Єлизавети Олександрівни про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №160/33004/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Серьогіна