01 грудня 2025 року Справа № 160/32638/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89» про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89», в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» щодо нарахування та виплати мені грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;
-зобов'язати Державну установу «Дніпровська виправна колонія (№89)» здійснити перерахунок та виплатити мені грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення, а також премії):
за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік",
за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік",
за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік",
за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»,
а також виплачених мені за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
-визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» щодо невиплати мені нарахованої грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні зі служби в сумі 22230,94 грн.;
-стягнути з Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 22230,94 грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Ухвалою суду від 17.11.2025 у задоволенні заяви позивача про поновлення строку - відмовлено, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.
25.11.2025 від позивача надійшла заява про поновлення строків та квитанція про сплату судового збору.
Відповідно до частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Розглядаючи заяву позивача, суд зважає на наступне.
Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про виплату належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі відносини врегульовані положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 160/21959/23, від 12 вересня 2024 року у справі № 380/6701/24, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
Пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, зі скасуванням карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відпали підстави для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 зазначив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Таким моментом може бути день вручення грошового атестата, розрахункового листа або довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.04.2025 у справі № 380/3598/24.
Суд зазначає, що предмет та підстави позову вказують на незгоду позивача з розміром нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 по 19.05.2023.
З урахуванням наведених висновків Верховного Суду, в частині позовних вимог за період з 29.01.2020 до 18.07.2022 позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Разом із цим, до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 19.05.2023 застосовуються норми частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, яка діє з 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
В обґрунтування заяви про поновлення строку позивач зазначено, що при звільненні вона не отримувала грошовий атестат, тож не могла знати про розміри належних до виплати коштів. Лише у відповіді від 30.10.2025 відповідач пояснив, яким чином здійснював нарахування грошового забезпечення та надав довідку про нараховане грошове забезпечення за спірний період.
Отже, позивач просить поновити строк звернення до суду з посиланням на обставини обізнаності про порушення своїх прав.
При цьому, позовні матеріали не містять відомостей про вручення позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З огляду на викладене, суд констатує поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, в зв'язку з чим заява позивача підлягає задоволенню.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 171 КАС України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із пунктом 20 частини першою статті 4 КАС України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) згідно із приписами частин першої, другої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для повернення адміністративного позову або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів у справі.
Керуючись ст.ст.12, 171, 174, 257-260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/32638/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89» про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з 01.01.2026 за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова 5, зала судових засідань №3.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Бухтіяровою М.М.
Встановити відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов та докази в обґрунтування відзиву, копію якого разом з доданими до нього документами надіслати позивачу та докази надіслання надати суду згідно до вимог ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Витребувати у Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89»:
-картки особового рахунку ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період служби з 29.01.2020 по 19.05.2023;
-відомостей щодо звернення позивача із рапортом про отримання компенсації за недоотримане речове майно.
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Учасникам справи:
-заяви, клопотання, заперечення, пояснення щодо суті справи подавати до суду у письмовому вигляді, використовуючи переважно систему “Електронний суд», з доказами надсилання на адресу іншим учасникам справи, з дотриманням визначених законом чи судом процесуальних строків та відповідно до вимог, серед іншого, статей 166, 167 КАС України.
Для подання й отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
-зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести електронну скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
-подати до суду заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вказаному розділі. Процесуальні документи у справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.
Проінформувати учасників справи про обов'язковість як для учасників судового процесу, так і для суду, дотримання передбачених статтею 2 КАС України засад (принципів) адміністративного судочинства, одними з яких є розумність строків розгляду справи та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Приймаючи рішення щодо вчинення процесуальних дій під час розгляду справи в умовах воєнного стану, пріоритетом вважати нормативні приписи статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя М.М. Бухтіярова