28 листопада 2025 рокуСправа №160/26061/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, 3-тьої особи: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, 3-тя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 20.08.2025 №047050033170 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди навчання з 01.09.1990 по 01.04.1994 у Дніпродзержинському металургійному технікуму по спеціальності монтаж та експлуатація електроустаткування підприємств та громадських будівель; період роботи з 07.04.1993 по 20.07.1993; з 11.05.1994 по 21.07.2017 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 20.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду Українии в Донецькій області рішенням № 047050033170 відмовило у призначенні пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» посилаючись на відсутність пільгового стажу 10 років. Позивач уважає вказане рішення протиправним, оскільки відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу навчання за спеціальністю у навчальному закладі, а також роботу на шкідливому виробництві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
26.09.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання вимог ухвали найшов відзив, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 1, оскільки такий не підтверджено в установленому законом порядку. До пільгового стажу за наданими документами не враховано період роботи з 07.04.1993 по 20.07.1993 електромонтера з ремонту електроустаткування, з 11.05.1994 по 21.07.2017 на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки для підтвердження вищезазначеного стажу надано архівну довідку від 06.08.2025 № Ш21/2-09/1036, пільгову довідку, що підтверджує право на пенсію на пільгових умовах, не надано. З записах 1 - 14 трудової книжки НОМЕР_1 від 14.04.1993 є відомості про атестацію робочого місця електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування за Списком № 1 наказами від 29.12.2006 № 992, від 26.12.2012; 658, від 28.02.2014 № 88. Дані про роботу на пільгових умовах повний робочий день, про Списки, що чинні на період роботи особи, в трудовій книжці відсутні. Згідно з даними спеціального стажу реєстру застрахованих осіб з 01.01.1998 по 03.08.2021 пільговий стаж ОСОБА_1 на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ЄДРПОУ 05393043) закодовано як ЗП3013А1 та як ЗП3013Б1, що передбачено Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб, як роботу за Списком № 1 та роботу за Списком № 2. Підприємство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ЄРДПОУ 05393043) зареєстроване та розташоване в м. Кам'янське Дніпропетровської області. Оскільки ця територія не передбачена Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 серпня 2025 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № І).
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 047050033170 від 20 серпня 2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.
На обґрунтування рішення зазначено, що необхідний страховий стаж передбачений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж позивача становить 26 років 9 місяців 15 днів. Пільговий стаж відсутній. Згідно наданої трудової книжки від 14.04.1993 НОМЕР_2 та архівної довідки від 06.08.2025 № ІІІ-21/2-09/1036 за період з 11.05.1994 по 21.07.2017 в ПАТ «Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського» умови та характер виконуваної роботи не встановлено. Довідка про періоди роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не надавалась.
Позивач не погодившись із таким рішення відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною другою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, суд дійшов висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Також, суд звертає увагу на те, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідач у відзиві зазначає, що за записами 1 - 14 трудової книжки НОМЕР_1 від 14.04.1993 є відомості про атестацію робочого місця електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування за Списком № 1 наказами від 29.12.2006 № 992, від 26.12.2012 № 658, від 28.02.2014 № 88.
Тобто, записами трудової книжки позивача підтверджує наявність у позивача пільгового стажу роботи у період з 11.05.1994 року по 21.07.2017 року на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Посилання відповідача на відсутність в трудовій книжці за спірний період даних про умови та характер виконуваної роботи, не може бути підставою для не зарахування позивачу спеціального стажу та як і наслідком відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Судом враховано висновок Верховного суду в п.п. 34, 35 постанови від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, згідно якого однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. При цьому, право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов'язані вести облік трудового стажу працівників.
На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов'язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 047050033170 від 20.08.2025 року підлягає скасуванню, а період роботи позивача з 11.05.1994 року по 21.07.2017 року на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Крім того, судом встановлено, що позивачу до пільгового стажу не зарахований період навчання у з 01.09.1990 по 01.04.1994 у Дніпродзержинському металургійному технікуму, оскільки Технікуми не передбачені статтею 18 Закону № 3025.
Однак, із таким висновком суд не може погодитися, виходячи з такого.
Згідно п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XIІ, до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до статей 40 та 41 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року № 1060-XII (у редакції, що діяла на період навчання позивача) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Окрім інших, професійно-технічними закладами освіти є інші типи закладів, що надають робітничу професію.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Згідно зі ст. 3 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України.
Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно- технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно - технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 367/945/17.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_3 , позивач з 1990 по 1994 рік навчався в Дніпродзержинському металургійному технікуму по Спеціальності монтаж та експлуатація електроустаткування підприємств та громадських будівель, отримав кваліфікацію технік-електрик.
У період навчання, а саме з 07.04.1993 року по 20.07.1993 року позивач проходив виробничу практику на підприємстві, яке в подальшому було перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», електромонтером з ремонту електроустаткування 1 та 2 розряду та в подальшому після закінчення навчального закладу у березні 1994 року був прийнятий на роботу з 11 травня 1994 року на посаду електромонтером з ремонту електроустаткування (а.с. 124-125).
Отже, під час періодів навчання позивач проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується записами у трудовій книжці Позивача та поданими довідками, та після завершення навчання 29 березня 1994 року Позивач (в межах трьох місяців після завершення навчання) працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1990 по 29.03.1994 року підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
В силу викладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, і з метою захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 12.09.2025 року, враховуючи, що основна вимога була задоволена, то на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, 3-тя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 20.08.2025 № 047050033170 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди навчання з 01.09.1990 по 29.03.1994 у Дніпродзержинському металургійному технікуму по спеціальності монтаж та експлуатація електроустаткування підприємств та громадських будівель; період роботи з 07.04.1993 по 20.07.1993; з 11.05.1994 по 21.07.2017 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ- 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев