01 грудня 2025 року Справа 160/33773/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 (справа №1 5/2018(746/15) викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 18.10.2023 року № 046350014236 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 18.10.2023 року № 046350014236;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи з 14.07.1993 року по 14.11.1999 року та до страхового стажу період роботи з 23.07.1987 року по 05.07.1993 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15) на підставі заяви про призначення пенсії від 10.10.2023 року з урахуванням висновків суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/33773/25 визначено суддю Олійника В.М.
Щодо строку звернення з позовною заявою до суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд враховує долучену представником позивача заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якій останнім зазначено, що позивач до вересня 2025 року не отримувала спірного рішення про відмову в призначенні пенсії.
Крім того, адвокатом зроблено посилання на отримання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.10.2023 року №046350014236 лише листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010307-8/189731 від 08.10.2025 року, у зв'язку з чим позивач дізналася про порушене право лише 08.10.2025 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує наступне.
10.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіального управління Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії відповідно до п."б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 (справа №1 5/2018(746/15).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.10.2023 року №046350014236 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до п."б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 (справа №1 5/2018(746/15).
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне:
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 року в відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».
30 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з адвокатським запитом, в якому просив надати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.10.2023 року №046350014236, яким відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010307-8/189731 від 08.10.2025 року представнику позивача надіслано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.10.2023 року №046350014236.
26 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Підстави, на які посилається представник позивача для поновлення строку звернення до суду суд вважає неповажними.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки ОСОБА_1 пропущений шестимісячний строк звернення до суду.
З метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне надати ОСОБА_1 можливість подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 необхідно:
надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням обставин та наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник