Справа № 991/12211/25
Провадження № 1-кс/991/12304/25
про відмову у зміні запобіжного заходу
28 листопада 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
25.11.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання. З його змісту вбачається, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК), а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366- 1, ч. 2 ст. 367 КК України.
22.07.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 90 840 000 грн та покладенням обов'язків.
05.09.2025 ухвалою ВАКС зменшено розмір застави до 9 084 000 грн.
09.09.2025 за підозрюваного ОСОБА_8 внесена визначена судом застава, у зв'язку з чим його звільнено з-під варти і застосовано до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов'язків.
11.09.2025 ухвалою ВАКС продовжено на два місяці строк дії обов'язків ОСОБА_8
06.11.2025 ухвалою ВАКС у справі № 991/11391/25 продовжено на два місяці строк дії обов'язків ОСОБА_8 , зокрема продовжено обов'язок здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обов'язок здати на зберігання паспорт унеможливлює виїзд ОСОБА_8 за кордон для участі у 4-й щорічній конференції «Відбудова України» на тему «Сила в єдності: будуємо майбутнє України», яка відбудеться 02.12.2025 у Торонто, Канада.
Зважаючи на нову обставину, що не розглядалась слідчим суддею, а саме погодження відрядження Наглядовою радою, адвокат вважала необхідним ініціювати зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу в частині обов?язку здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон.
Так, 28.10.2025 від Канадсько-Української торгової палати надійшло запрошення ОСОБА_8 взяти участь у вказаній конференції.
18.11.2025 Наглядовою радою ДП «Ліси України» погоджено відрядження.
Крайня необхідність виїзду ОСОБА_8 пояснюється користю для України, оскільки конференція сприятиме зміцненню партнерства між Канадою, ЄС, Великою Британією та Україною у сфері відновлення України.
ОСОБА_8 , як представник України, неодмінно сприятиме усвідомленню іноземцями необхідності співпраці з Україною.
Окрім того, як зазначено у листі Наглядової ради, конференція дозволяє обговорити питання відновлення та модернізації лісового сектору України; залучити сучасні технології та досвід провідних канадських інституцій; укріпити партнерство між лісовими відомствами України та Канади; сформувати спільні підходи до управління лісами, охорони довкілля та цифровізації процесів.
Адвокат наголошувала, що вищевказані цілі є стратегічно важливим для розвитку підприємства, у зв'язку з чим, участь ОСОБА_8 , як керівника Державного підприємства, є необхідною.
Тож, крайня необхідність участі ОСОБА_8 у конференції, зумовлена користю як для України, так і для ДП «Ліси України». А належна процесуальна поведінка останнього підтверджує, що дія наведеного вище обов?язку наразі не відповідатиме принципу пропорційності.
Окрім цього, попередні закордонні відрядження ОСОБА_4 вже мали позитивні наслідки для України, а саме: отримано 137 автомобілів, 96 квадрокоптерів, 54 одиниці лісової техніки, 20 генераторів.
Так, обов?язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну є непропорційним та підлягає скасуванню.
Заявника також наголошувала на відсутності ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Щодо ризику переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
На думку сторони обвинувачення, ризик переховуватися від органів досудового розслідування підтверджується такими обставинами: тяжкістю покарання; численними виїздами підозрюваного за кордон в умовах воєнного стану та володіння значними фінансовими ресурсами.
ОСОБА_8 неодноразово виїжджав за межі України у робочих цілях та щоразу повертався назад.
Листом Держлісагентства від 29.07.2025 повідомлено, що останній з 24.02.2022 по 04.05.2023 перебував у закордонних службових відрядження з метою передачі представниками Державної лісової компанії Польщі транспортних засобів лісівникам України для потреб оборони та для потреб ЗСУ.
Так, у травні 2022 року для потреб українських військових передано 12 «джипів». Також цього місяця передано ще 10 позашляховиків. У червні 2022 року передано 16 позашляховиків. У жовтні 2022 року передано 11 позашляховиків та 20 квадрокоптерів. У грудні 2022 року передано 22 позашляховика та 20 квадрокоптерів. У березні 2023 року передано 24 позашляховика, 12 квадрокоптерів, 20 генераторів.
Також та вказувала про участь в роботі 26-ї сесії Комітету по лісовому господарству ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Листом ДП «Ліси України» від 29.07.2025 надано документи стосовно закордонних службових відряджень ОСОБА_8 з метою участі у заходах з надання гуманітарної допомоги лісівникам України від Генеральної дирекції «Ліса Панствові» (Республіка Польща). Польська сторона передала 22 позашляховика та 22 квадрокоптера, 54 одиниці лісової техніки; участі у заходах задля посилення співробітництва у сфері лісового господарства, зокрема підписання меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю з латвійською стороною; участі у заходах з надання гуманітарної допомоги лісівникам України від національного лісового холдингу «Державні ліси» (Республіка Польща). Польська сторона передала 20 позашляховика та 22 квадрокоптера; ознайомлення з передовими практиками в лісовій галузі США та налагодження співробітництва з американськими представниками у сфері лісового господарства; участі у Конференції з відновлення України 2024 (Федеративна Республіка Німеччина); участі у Конференції з відновлення України 2025 (Італійська Республіка).
Отже, виїзди ОСОБА_8 за кордон під час введення воєнного стану пов?язані із службовою необхідністю та мають позитивні результати для України, зокрема отримано 137 автомобілів, 96 квадрокоптерів, 54 одиниці лісової техніки, 20 генераторів.
У березні 2025 року в межах цього кримінального провадження було проведено обшуки за місцем проживання ОСОБА_8 , обшук автомобіля, яким користується дружина.
У квітні 2025 року слідчим Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) проведено допити свідків ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9 .
ОСОБА_8 без будь-яких перешкод з'явився до слідчого ДБР та надав показання.
Під час допиту він не відмовлявся свідчити на підставі ст. 63 Конституції України.
У травні 2025 року ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_9 повторно прибули до ДБР для участі в слідчих діях.
Отже, останній був обізнаний про кримінальне провадження через неодноразове проведення слідчий дій за його участі в березні-травні 2025 року, проте не вчинив жодних дій для переховування від слідства та суду.
Крім цього, після обрання запобіжного заходу подано адвокатський запит до Державної прикордонної служби України стосовно доручень правоохоронних органів на перевірку ОСОБА_8 під час перетину кордону.
Листом Держприкордонслужби від 28.07.2025 повідомлено, що відносно ОСОБА_8 виконуються доручення ДБР від 03.06.2025 про інформування про факт перетинання державного кордону.
Адвокат зважала, що 05.07.2025 ОСОБА_8 виїхав з України для участі у Конференції з відновлення України 2025 (Італійська Республіка).
В пункті пропуску «Шегині» під час перевірки документів йому стало відомо про наявність доручення ДБР стосовно перетину ним кордону.
Крім цього, співробітник Держприкордонслужби проінформував ДБР про факт перетину кордону ОСОБА_8 та лише після цього дозволив йому покинути пункт пропуску в напрямку Республіки Польща.
Після завершення Конференції, 12.07.2025 останній повернувся до України.
Підозрюваний має міцні соціальні зв?язки на території України, зокрема перебуває у шлюбі із ОСОБА_9 з 2009 року. На його утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також ОСОБА_11 допомагає батькам-пенсіонерам. Батько підозрюваного - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році. Мати підозрюваного - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ще з 2018 року має інвалідність III групи.
Після застосування запобіжного заходу адвокат звернувся до ДП «Ліси України» стосовно відомостей про результати роботи підприємства за період керівництва ОСОБА_8 .
Відповідно до листа ДП «Ліси України» від 31.07.2025, за період його керівництва
підприємство збільшило свою ефективність та фінансові показники (додається).
У власності ОСОБА_8 та його сім'ї відсутнє дороговартісне нерухоме майно. Загальна вартість наявного майна 1 742 627 грн, набуте у період 2014 - 2023 років, що свідчить про помірні доходи сім?ї.
У власності ОСОБА_8 немає жодного об?єкту нерухомого майна.
У власності ОСОБА_9 (дружини) є низка об?єктів нерухомості, більшість із яких - це земельні ділянки площею 0.1 - 5 га. Загальна вартість усього нерухомого майна становить 1 717 528 грн.
У власності ОСОБА_10 є 1 об?єкт нерухомості, подарований їй у 2015 році: житловий будинок площею 44.1 кв.м. у с. Івангород, Чернігівської обл, набутий 20.03.2015 вартістю 25 099 грн.
Також, у власності сім?ї ОСОБА_8 є транспортні засоби:
-легковий автомобіль TOYOTA, модель: Hilux 2.393L M/T Pick-UP Business, 2019 р.в. вартістю 798 336 грн. На праві власності належить дружині ОСОБА_8 ;
-вантажний автомобіль Марка: ЗИЛ-ММЗ, модель: 45021 1989 р.в. вартістю 20 000 грн. На праві власності належить дружині ОСОБА_8
ОСОБА_8 та його дружина мають відносно помірний обсяг заощаджень на банківських рахунках та готівкою, які орієнтовно становлять 4 650 826 грн.
Адвокат також зважала на те, що підозра за фактом незаконного збагачення абсолютно не стосується діяльності Держлісагентства або ДП «Ліси України». Більше того, працівники агентства та підприємства не є свідками у кримінальному провадженні. При цьому, жодних доказів (прямих або непрямих) стосовно можливого тиску зі сторони ОСОБА_8 на працівників лісогосподарських підприємств немає.
Окрім того, доводи прокурора щодо нібито можливого впливу підозрюваного на експерта, який буде залучений до проведення експертизи в майбутньому, носять абстрактний характер, а не ґрунтуються конкретних фактичних обставинах.
За майже два роки досудового розслідування сторона обвинувачення мала достатньо часу зібрати всі необхідні докази по фактовим епізодам. Перевірка версії слідства стосовно можливого набуття квартири почалася не пізніше березня 2025 року, коли проведено невідкладні обшуки. Цього часу, на думку адвоката, також було більш ніж достатньо для збирання доказів незаконного збагачення.
Прокурор не пояснив, які саме докази підозрюваний може знищити, чому ці докази не були зібрані за тривалий період розслідування, чому, на їх думку, докази знаходиться саме у підозрюваного, які дії вчиняються для швидкого вилучення їх вилучення.
З моменту обрання підозрюваному запобіжного заходу минуло більше 4 місяців. Цього часу було достатньо для збирання доказів, які, за версією слідства, відсутні в матеріалах кримінального провадження і можуть бути знищені, а також для допиту свідків.
Зі спливом певного часу заявлені ризики втрачають свою актуальність. Отож, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні.
До того ж, заявник зазначила про відсутність обґрунтованої підозри.
Так, під час першого допиту, який стосувався квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 пояснив свій зв'язок із квартирою, як майбутнього довгострокового орендаря.
Саме вказаною обставиною і пояснюється залученість ОСОБА_9 до питання проведення ремонтних робіт та облаштування квартири.
Так, у щорічній декларації за 2023 рік (подана 29.03.2024) ОСОБА_8 відобразив право користування квартирою, площею 140,3 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_14 , що також додатково підтверджується договором оренди вищевказаної квартири від 27.01.2023.
Так, ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_9 не є власниками квартири за вказаною адресою, проте з моменту її набуття ОСОБА_14 планували її довгострокову оренду, у зв?язку із чим, і були дотичними до проведення ремонтних робіт.
Крім цього, 19.05.2025 слідчими ДБР також було допитано ОСОБА_15 , як особу, яка розробляла дизайн-проект цієї квартири АДРЕСА_2 .
Тобто, свідки, допитані у провадженні, підтвердили, що окрім ОСОБА_9 до питання ремонту була залучена також інша особа - ОСОБА_14 , що узгоджується із показаннями ОСОБА_8 про зв?язок з квартирою виключно як майбутніх довгострокових орендарів.
Окрім цього, ОСОБА_14 займається бізнесом та мав фінансову можливість придбати квартиру. В матеріалах справи наявні відомості стосовно юридичних осіб, до складу учасників яких він входить.
ОСОБА_14 є учасником та директором ТОВ «Івангородське». Це підприємство у 2020 році отримало прибуток в розмірі понад 13 млн грн, у 2021 році - понад 35 млн грн (звіт додається). Крім цього, прибутковими є й інші підприємства ОСОБА_14 .
Отже, сукупність обставин вказують, що підозра ОСОБА_8 є необґрунтованою.
Зважаючи на викладене, адвокат просила розглянути клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку та строки, передбачені ст. 201 КПК та скасувати обов?язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну, продовжений щодо ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.11.2025.
(2)Позиції учасників, висловлені в судовому засіданні
Захисники ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та підозрюваний ОСОБА_11 підтримали заявлене клопотання, з підстав, визначених у ньому. Також захист наголосив, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, такі обставини не досліджувались, оскільки не було погодження Наглядовою радою ДП «Ліси України».
Зі свого боку прокурор ОСОБА_18 заперечував проти задоволення заявленого клопотання, оскільки відповідні підстави відсутні. Вказав, що слідчий суддя в межах цього провадження 6 листопада продовжив строк дії покладених на підозрюваного обов'язків.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 201 КПК підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК).
Крім цього, у ст. 178 КПК визначено перелік обставин (зокрема характеризуючих відомостей про особу), що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні, вбачається, що підставою для зміни покладених на ОСОБА_4 обов'язків, а саме скасування дії обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну є відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК та необґрунтованість підозри.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.11.2025 останньому продовжено строк дії обов'язків, у зв'язку із застосування до нього запобіжного заходу у виді застави.
Продовжуючи такий захід, слідчий суддя дійшов висновку про існування трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Та, слідчий суддя у своїй ухвалі вказав, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати зважаючи на те, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Окрім цього, у підозрюваного є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також він неодноразово виїжджав за межі України у період дії воєнного стану. Отже слідчий суддя вважає, що цей ризик не припинив існувати.
Враховуючи наведені обставини та майновий стан підозрюваного, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Отож, зважаючи на викладене, слідчий суддя вважав, що співставлення у взаємозв'язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із майновим станом останнього, не виключає існування наразі ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Також слідчий суддя зважав на те, що встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважав, що наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя зазначив, що як особа з управлінським досвідом та високим рівнем обізнаності, підозрюваний має реальні можливості для приховування або спотворення таких доказів, зокрема через використання свого службового становища та зв'язків у державних органах і бізнес-структурах.
Наведені обставини та характер інкримінованого злочину, на переконання слідчого судді, передбачає тривалу підготовку та використання складних схем, у яких документи та інші носії інформації мають виключне значення. З огляду на це, підозрюваний може впливати на стан доказової бази шляхом знищення, приховування або спотворення речей та документів.
При продовженні дії запобіжного заходу, слідчий суддя, серед іншого, врахував: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, вік та майновий стан останнього.
Оцінюючи доводи захисника про відсутність установлених ризиків та обґрунтованості підозри, слідчий суддя зважає на таке.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які було покладено в основу такого рішення.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування.
Слідчий суддя доходить висновку про наявність та актуальність трьох ризиків, встановлених під час продовження строку дії запобіжного заходу.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Отож, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Перевіряючи актуальність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та ризик впливу на свідків, інших підозрюваних, слідчий суддя вважає, що захисником будь-яким чином не обґрунтовано та не доведено їх відсутність.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні, слідчий суддя доходить таких висновків.
КПК встановлює відповідну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Отож, такий ризик як вплив на учасників, зокрема, й на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Під час досудового розслідування, підозрюваному очевидно стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а тому, останньому відомо як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків.
Отож, ризик незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні є наявним, що не може бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду також є актуальним, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , віднесено до тяжкого злочину. Окрім того, під час дії воєнного стану той систематично перетинав державний кордон України. До того ж, фінансове становище підозрюваного свідчить про його можливість забезпечити своє життя за кордоном.
Також слідчий суддя вважає наявним ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний дійсно має реальні можливості для приховування або спотворення таких доказів, зокрема через використання свого службового становища.
Основним мотив для зверненням із таким клопотанням була необхідність виїзду підозрюваного у відрядження за кордон. Захист наголошував, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, такі обставини не досліджувались, оскільки не було погодження Наглядової ради ДП «Ліси України» на відповідне відрядження.
Інших обставин, які з'явились у зв'язку з плином часу, стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено.
Так, на переконання слідчого судді, вказана обставина не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки скасування покладеного на підозрюваного обов'язку: здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну може негативно вплинути на забезпечення виконання підозрюваним інших покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам переховування від органів досудового розслідування та суду.
Захисники також наголошували на сумлінному виконанні підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Проте слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту, оскільки виконання таких обов'язків ОСОБА_19 свідчить саме про дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу, та не є обставиною, яка впливає на його зміну.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити, у зв'язку з продовженням існування трьох вказаних в ухвалі ризиків.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
-у клопотанні захисника ОСОБА_20 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1