03 грудня 2025 року
м. Чернівці
справа № 725/6035/25
провадження № 22-ц/822/1191/25
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Чернівецького апеляційного суду Кулянди М.І., ознайомившись з апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , на рішення Чернівецького районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівців від 22 вересня 2025 року позов задоволено.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 02 серпня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1197 - розірвано.
Встановлено факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_2 малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .21 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 22 вересня 2025 року як особою, яка не була залучена до участі у справі, з посиланням на те, що рішення у цій справ стосується його прав та обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18)).
З урахуванням вищевикладеного першочергово підлягає з'ясуванню апеляційним судом питання щодо відповідності апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_7 вимогам статей 354, 356 ЦПК України.
Щодо строку на апеляційне оскарження
Відповідно до частин першої-третьої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_7 на рішення суду від 22 вересня 2025 року подана 21 листопада 2025 року, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 354 ЦПК України строку.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (див., зокрема, пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2025 року у справі № 2-562/2003 (провадження № 61-10546св24) вказав на те, що «подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, звільняє її від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого частиною другою статті 358 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Проте в такому випадку особа не звільняється від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими нормами ЦПК України. Норми ЦПК України підлягають застосуванню до всіх без виключення учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень. Суд у такому випадку надає оцінку наведеним особою, яка подала апеляційну скаргу, причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності».
Проте в апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_6 не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не наводить обґрунтування поважності причин пропуску відповідного строку.
За змістом частини першої статті 127 ЦПК України суд не наділений повноваженнями з власної ініціативи поновлювати пропущений процесуальний строк. Відповідно до вимог процесуального закону такий строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи.
Окрім цього відповідно до вимог, які ставляться до форми і змісту апеляційної скарги, у ній обов'язково має бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується (пункт 8 частини другої статті 356 ЦПК України).
В порушення вимог пункту 8 частини другої статті 356 ЦПК України апелянтом не зазначено дату отримання копії оскаржуваного рішення або ж у разі його неотримання - зазначення обставин, за яких йому стало відомо про відповідне судове рішення, що також позбавляє суд апеляційної інстанції можливості надати оцінку поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).
Щодо інших недоліків апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються:
- копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України);
- документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
На підставі викладеного, справа також не може бути передана на розгляд колегії суддів для вирішення питання про призначення її до розгляду, оскільки до апеляційної скарги не додано докази належного надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до них матеріалів іншим учасникам справи, а також документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Щодо порядку усунення недоліків апеляційної скарги згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як зазначалось вище, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_6 подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС.
Проте доказів належного надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до них матеріалів іншим учасникам справи не надано.
Щодо порядку усунення недоліків апеляційної скарги згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України
Як зазначалося вище учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ІНФОРМАЦІЯ_6 оскаржує рішення суду першої інстанції повністю.
Предметом позову у справі є дві вимоги немайнового характеру: 1) розірвання шлюбу; 2) встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою:
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Із позовом у вказаній справі позивач звернувся у 2025 році.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028 гривень.
Отже, за подання позову у цій справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок (3 028,00 х 0,4 х 2).
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, яка подана юридичною особою:
- 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Верховний Суд у постанові від 02 липня 2024 року у справі № 160/19149/23 дійшов висновку, що ставка судового збору при розрахунку його сплати за подання до суду апеляційної скарги є незмінною та повинна відповідати вимогам Закону № 3674-VI, не залежить від розміру сплаченого судового збору позивачем з понижуючим коефіцієнтом при поданні позовної заяви в електронній формі.
В зв'язку з наведеним, за подання апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_6 підлягав сплаті судовий збір у сумі 2 906 гривень 88 копійок (2 422,40 х 150% х 0,8).
Судовий збір у сумі 2 906 гривень 88 копійок підлягає сплаті апелянтом за наступними реквізитами:
Рахунок: UA258999980313161206080024405
Одержувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101
Код отримувача: 37836095
Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Чернівецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на вищевикладене, недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції: 1) заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважності причин такого пропуску та зазначенням дати отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 2) доказів надсилання копій апеляційної скарги та копій доданих до них матеріалів іншим учасникам справи - позивачу, відповідачу та третій особі з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронного кабінету, а у разі відсутності електронного кабінету в учасника справи чи відсутності відомостей про наявність електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення); 3) документів, що підтверджують сплату судового збору у сумі 2 906 гривень 88 копійок у встановленому законом порядку.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_7 слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги.
Питання про відкриття апеляційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до вимог статті 356 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 22 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати ІНФОРМАЦІЯ_1 десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Кулянда