Справа № 646/4871/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/852/25 Блага І.С.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
07 жовтня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.04.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на порушення суддею норм матеріального, процесуального права та невідповідність висновків судді фактичним обставинам справи
За обставинами події ОСОБА_1 зазначає, що 16.04.2024 о 12:20 поліцейські зупинились біля його припаркованого автомобіля, в якому він перебував разом з ОСОБА_2 . Без жодних на те підстав, поліцейські почали перевірку документів та в подальшому висунули вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Звертає увагу на відсутність у нього будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, які б могли стати підставою для його огляду у закладі охорони здоров'я.
Вважає, що він не є суб'єктом відповідальності за адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки у зазначену у протоколі дату та час, транспортним засобом він не керував.
Щодо його огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 посилається на порушення його проведення, з огляду на нескладання акту його огляду та невручення копії такого акту.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в жодне із призначених судових засідань, ОСОБА_1 , до суду не прибув.
Справа про адміністратне правопорушення перебуває в провадженні апеляційного суду з 23.04.2025.
Судове засідання призначене на 17.06.205 відкладено, у звязку з поданою заявою ОСОБА_1 , в якій він зазначив про погіршення стану здоров'я та самопочуття.
Судове засідання призначене на 12.08.2025 відкладено, у звязку з поданою заявою ОСОБА_1 , в якій він зазначив про перебуання на лікарніному та пошуку захисника.
В призначене судове засідання на 07.10.2025 ОСОБА_1 не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю адвоката та необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.
З огляду на вищезначене, апеляційний суд зазначає, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення, перебуває в провадженні апеляціцного суду майже 6 місяців, в жодне із призначених судових засідань ОСОБА_1 не прибув, враховуючи, що будь-яких письмових пояснень по суті справи не подвав, апеляційний суд приходить висновку, що така поведінка особи, яка притягається до адміністратиної відповідальності спрямована на зятягування судового розгляду справи, а тому ввадажає за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у тому, що він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 16.04.2024 о 12:20 в м. Харкові по вул. Чугуївська, 76-А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у КНП ХОР «ОНКЛ», ОСОБА_1 погодився.
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1089 від 18.04.2024, складеного лікарем КНП ХОР «ОКНЛ», водій ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди).
Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 643797 від 21.04.2024 за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи доказів його керування транспортним засобом, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, з огляду на таке.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі, який був предметом дослідження під час апеляційного перегляду справи зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору з причепом, та його зупинку поліцейськими біля гаражних боксів.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які б могли стати підставами для проведення медичного огляду, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп'яніння, які має водій, є суб'єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскарженні в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, підставою для направлення на огляд водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, стало виявлення поліцейськими у нього ознак наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Доводи апеляційної скарги про те, що за наслідками його огляду на стан наркотичного сп'яніння не було складено акту огляду та не вручено копії такого акту, є безпідставними, з огляду на таке.
Частиною 3 статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно частини 4 статті 266 КУпАП, крім іншого встановлено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до пункту 15 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (пункт16 розділу ІІІ Інструкції).
Акт медичного огляду особи, складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я (пункт19 розділу ІІІ Інструкції).
Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких адміністративне затримання, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Отже, у разі незгоди водія ОСОБА_1 з результатами його огляду на стан наркотичного сп'яніння, проведеного лікарем, або формальностями оформлення висновку № 1089, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З цією метою, пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції гарантовано збереження зразків біологічного середовища протягом 90 днів, які відібрані для лабораторного дослідження.
Заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не оскаржував.
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та підстав для скасування постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.04.2025 за доводами апеляційної скарги, не встановлено.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна