Справа № 639/5818/25 (1-кс/639/1390/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1390/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
11 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 23.10.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Вказаною ухвалою слідчого судді було Оскаржуваною ухвалою постановлено
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 листопада 2025 року включно, взявши його під варту в залі суду негайно.
Строк закінчення тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 24 листопада 2025 року о 24 годині 00 хвилин.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави у кримінальному провадженні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (3 028,00 грн. x 80 = 242 240,00 грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, до сплину терміну тримання під вартою.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що враховуючи обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; 2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, оскільки санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, який не має тяжких захворювань чи інвалідності; 4) наявні відомості про те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, стосовно якого у Слобідському районному суді м. Харкова, Салтівському районному суді м. Харкова, Самарівському міськрайонному суді Дніпропетровської області та Київському районному суді м. Полтави перебувають на розгляді обвинувальні акти; 5) відомості про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який офіційно не працевлаштований та законних джерел доходів не має, проживає зі співмешканкою, застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою є недоцільним.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою та ухвалити нову, за якою обрати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час застосування запобіжного заходу мав закритий перелом 3-ї плесневої кістки лівої стопи без зміщення і проходив лікування з 25.09.2025 року. 5 жовтня 2025 року був оглянутий травматологом, подальше лікування було визначено за місцем мешкання.
В клопотанні про застосування запобіжного заходу вказано, що є підстави вважати що підозрюваний ОСОБА_7 може здійснити дії передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, підозрюваний не має на меті ризик переховуватись від органів досудового слідства і суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення. Зазначені обставини були підтверджені ОСОБА_7 в судовому засіданні.
Водночас, підозрюваний, має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ), де проживає із своєю цивільною дружиною..
Названі обставини на думку автора апеляційної скарги свідчать про необґрунтованість ухвалі слідчого судді та є підставою для її скасування.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника , який просив задовольнити його апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України.
Так з матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділенням ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025221210000690 від 09.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24.09.2025, згідно вимог ст. ст. 42, 276 -278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Пред'явлена ОСОБА_7 підозра обґрунтована зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме:
-Протоколом огляду місця події від 08.08.2025;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 09.08.2025;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_10 від 09.08.2025;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.08.2025;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_11 від 09.08.2025;
-Протоколом огляду предмету від 09.08.2025;
-Протоколом огляду предмету від 09.08.2025;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.08.2025;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_12 від 09.08.2025;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.08.2025;
-Протоколом огляду предмету зі свідком ОСОБА_13 від 09.08.2025;
-Протоколом огляду предмету зі свідком ОСОБА_13 від 09.08.2025;
-Протоколом огляду предмету від 11.08.2025;
-Протоколом огляду предмету від 12.08.2025;
-Протоколом огляду предмету від 12.08.2025;
-Висновком експерта №СЕ-19/121-25/23385-ФП від 17.09.2025.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об'єктивно свідчать про обґрунтованість підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання можливої причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, згідно підозри.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Зважаючи на вказане, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обгрунтованості пред'явленої підозри у даному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею також було досліджено дані про особу ОСОБА_7 .
Також слідчим суддею при розгляді даного клопотання констатовано існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відтак, висновок слідчого судді про те, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній є достатньою підставою вважати, що висновок про доведеність існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім цього, за наявними у справі даними, ОСОБА_7 перебуває у розшуку під час розгляду відносно нього кримінальних проваджень у Самарівському міськрайонному суді Дніпропетровської області та Київському районному суді м. Полтави. Хоча підозрюваний в судовому засіданні повідомив суд, що розшуки відносно нього знято, належних доказів цього захистом не надано.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також колегія суддів звертає увагу на наступне.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Окрім іншого, колегія суддів наголошує, що починаючи з 24.02.2022 року, відповідно до Указу Президента України ОСОБА_14 №64/2022, в Україні введено воєнний стан.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.
Належних відомостей про неможливість підозрюваним перебувати в умовах слідчого ізолятора, стороною захисту не надано.
Колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді щодо розміру застави.
Що стосується доводів захисника про можливість можливість обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, з огляду вказане вище.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування або зміни з підстав зазначених в апеляцій колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 23.10.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді