Рівненський апеляційний суд
Іменем України
27 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 562/2951/25
Провадження № 11-кп/4815/757/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року, якою продовжено ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК), запобіжний захід у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12025181130000084,
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року задоволено клопотання прокурора Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_7 та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25 грудня 2025 року включно та залишено раніше визначену заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., у разі внесення якої на підозрюваного буде покладено ряд процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Водночас цим же судовим рішенням відмовлено у задоволенні клопотання захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати вказане рішення та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що стороною обвинувачення не доведено існування наведених у клопотанні ризиків, які свідчать про неможливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою. Окрім того судом не враховано, що ОСОБА_5 будучи мобілізований та перебуваючи в навчальному центрі був звільнений з військової підготовки за станом здоров'я, що свідчить про важкий стан обвинуваченого. Також ОСОБА_5 перебуває на лікуванні в КП "Острозька обласна психіатрична лікарня", постійно проходить курс лікування та стан його здоров'я на даний час нестабільний. Зазначає що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, а на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Частиною 4 ст. 422-1 КПК визначено, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не порушує питання про здійснення судового розгляду за його присутності, тому апеляційний розгляд здійснюється без його участі.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів цієї судової справи, Здолбунівським районним судом Рівненської області здійснюється розгляд кримінального провадження №12025181130000084 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК.
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, і зокрема ст. 199 цього Кодексу, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують достатні підстави вважати, що не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставами для застосування щодо обвинуваченого даного виду запобіжного заходу.
Перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів погоджується з висновком, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики переховування від суду, незаконного впливу на інших учасників у вказаному кримінальному провадженні а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так ОСОБА_5 будучи обвинувачений у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а саме,- незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичної речовини вчиненого повторно, усвідомлюючи тяжкість можливого призначеного покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, покидати своє місце проживання задля уникнення кримінальної відповідальності
Також існує і ризик незаконного впливу з боку ОСОБА_5 на свідків, які не допитані у цьому кримінальному провадженні, були залучені як поняті в ході проведення слідчих дій та які проживають на території м.Здолбунів, як і сам обвинувачений, та враховуючи що обвинуваченому відома адреса їх місця проживання, існує цілком обґрунтований ризик що ОСОБА_5 шляхом тиску чи іншим чином буде на них впливати з метою зміни показань чи дачі завідомо неправдивих показань, а отже саме найбільш суворий запобіжний захід зможе запобігти вказаному ризику.
Враховуючи, що ОСОБА_5 офіційно не працює та йому відомі дані осіб, які можливо причетні до здійснення незаконних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, тому з метою отримання прибутку він може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Вказані обставини у своїй сукупності, на переконання колегії суддів, свідчать не лише про наявність зазначених ризиків, але й підтверджують, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на цей час не зможе запобігти цим ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Водночас колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували про неможливість утримання ОСОБА_5 у місцях попереднього ув'язнення, а доводи стосовно погіршення стану здоров'я обвинуваченого та необхідності його лікування не підтвердженими належними доказами.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, згідно приписів ч.4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Відповідно до ч.5 ст. 183 КПК, розмір застави визначається у таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, ураховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, кількість епізодів інкримінованої злочинної діяльності та обсяг збутої наркотичної речовини, в сукупності свідчить, що обраний місцем судом розмір застави є достатнім та зможе гарантувати у разі внесення обвинуваченим чи будь-якою іншою особою заставодавцем виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог захисника ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3