Справа № 346/4825/25
Провадження № 11-сс/4808/378/25
Категорія ст.181 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
26 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження №12025091180000709 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2025 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби,-
Ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної за ч.1 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22 год. до 05 год. до 18 листопада 2025 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_8 процесуальних обов'язків та запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України.
З оскаржуваною ухвалою не погодився прокурор та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що слідчий суддя не врахував тяжкість вчиненого злочину, вагомість ризиків та дані про особу ОСОБА_8 , а тому безпідставно не застосував до неї тримання під вартою.
Просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_8 на неодноразовий виклик апеляційного суду в судове засідання не з'явилася, хоча була неодноразово належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду.
В судовому засіданні прокурор підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що обвинувальний акт передано до суду та призначено підготовче засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як встановлено ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наведені норми процесуального права були не в достатній мірі враховані слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків.
Із матеріалів провадження вбачається, що слідчим суддею було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а також наявність визначених КПК ризиків.
При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором та слідчим не доведено, що більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вказаним ризикам. При цьому було взято до уваги дані про особу підозрюваної: відсутність судимостей, молодий вік, наявність постійного місця проживання.
Разом із тим, слідчий суддя не навів достатніх мотивів щодо оцінки доводів сторони обвинувачення про наявність істотних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не обґрунтував, чому зазначені ризики не обумовлюють необхідності тримання під вартою і можуть бути мінімізовані більш м'яким запобіжним заходом. Відмова у застосуванні тримання під вартою, за відсутності переконливих аргументів про ефективність менш суворого заходу, є недостатньо мотивованою.
Апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про те, що обраний запобіжний захід є надто м'яким та не забезпечує належної поведінки ОСОБА_8 , яка неодноразово на виклики апеляційного суду не з'являється.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
Враховуючи наведені норми права, а також ті обставини, що на момент апеляційного розгляду строк дії ухвали слідчого судді фактично сплив, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 вже передане до суду для розгляду по суті, відсутні правові підстави для скасування ухвали слідчого судді та постановлення ухвали про задоволення клопотання слідчого.
На даному етапі кримінального провадження, питання про подальший запобіжний захід має вирішувати суд, який здійснює розгляд справи по суті.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарга прокурора та застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2025 року щодо підозрюваної ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4