Провадження № 22-ц/803/10011/25 Справа № 177/2749/24 Суддя у 1-й інстанції - Геря О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
02 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Справа № 177/2749/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2025 року, яке ухвалено суддею Герею О. Г. у селищі Широкому Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 05 травня 2025 року, -
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18.01.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір №15988-01/2024.
24.06.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24062024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24.06.2024 до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №15988-01/2024 в сумі 22 500 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 500 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
01.03.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем було укладено Договір позики №2425481.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище договором позики.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №28 від 25.07.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №2425481 в сумі 40 800 грн, з яких: 12 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28 800 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
10.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено Кредитний договір №14865-03/2024.
20.08.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20082024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №14865-03/2024 в сумі 24 000 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 000 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
30.07.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено Кредитний договір №39319-07/2023.
19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №19092024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19.09.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №39319-07/2023 в сумі 22 732,5 грн, з яких: 5 196 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 536,5 грн - сума заборгованості за процентами, 0 грн - сума заборгованості по штрафним санкціям.
11.10.2023 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №6297320.
11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище договором позики.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від №7 від 18.09.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №6297320 в сумі 17 479 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 479 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 0 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами, у зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість: за кредитним договором №15988-01/2024 в розмірі 22500 грн; за договором позики №2425481 в розмірі 40800 грн; за кредитним договором №14865-03/2024 в розмірі 24000 грн; за кредитним договором №39319-07/2023 в розмірі 22732,50 грн; за договором позики №6297320 в розмірі 17 479 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: кредитним договором №15988-01/2024 в розмірі 22 500 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 500 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором позики №2425481 в розмірі 40 800 грн, з яких: 12 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;28 800 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №14865-03/2024 в розмірі 24 000 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №39319-07/2023 в розмірі 22 732,50 грн, з яких: 5196 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 536,5 грн - сума заборгованості за процентами; за договором позики №6297320 в розмірі 17 479 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 479 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, а всього стягнуто заборгованість за договорами у загальному розмірі 127 511 грн 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зачепіло З.Я., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення боржника про відступлення прав вимог за кредитними договорами. Надані суду виписки з Реєстру боржників, на переконання відповідача, є неналежними доказами, оскільки не містять підпису сторін.
Надані суду копії договорів не містять підпису відповідача та відсутні відомості щодо електронного ідентифікатора, який би міг ідентифікувати особу, яка підписала договори в електронному вигляді.
При цьому, в матеріалах справи взагалі відсутні докази надання кредитних коштів - первинних бухгалтерських документів, а тому вимоги є недоведеними.
Позивачем не надано належного розрахунку заборгованості у розмірі 27 511 грн 50 коп., адже, всі розрахунки проведено односторонньо та без надання відповідних первинних бухгалтерських документів (виписок за рахунками) неможливо перевірити їх відповідність умовам договорів.
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.01.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір №15988-01/2024.
24.06.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24062024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24.06.2024 до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №15988-01/2024 в сумі 22 500 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 500 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
01.03.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем було укладено Договір позики №2425481.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище договором позики.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №28 від 25.07.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №2425481 в сумі 40 800 грн, з яких: 12 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28 800 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
10.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено Кредитний договір №14865-03/2024.
20.08.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20082024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №14865-03/2024 в сумі 24 000 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 000 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
30.07.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено Кредитний договір №39319-07/2023.
19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №19092024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19.09.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №39319-07/2023 в сумі 22 732,5 грн, з яких: 5 196 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 536,5 грн - сума заборгованості за процентами, 0 грн - сума заборгованості по штрафним санкціям.
11.10.2023 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №6297320.
11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище договором позики.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від №7 від 18.09.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №6297320 в сумі 17 479 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 479 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 0 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язань за вказаними вище кредитними договорами, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, у відповідача виникла заборгованість в загальному розмірі 127 511,50 грн., із яких: заборгованість за кредитним договором №15988-01/2024 в розмірі 22 500 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 500 грн - сума заборгованості за відсотками; заборгованість за договором позики №2425481 в розмірі 40 800 грн, з яких: 12 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28 800 грн - сума заборгованості за відсотками; заборгованість за кредитним договором №14865-03/2024 в розмірі 24 000 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000 грн - сума заборгованості за відсотками; заборгованість за кредитним договором №39319-07/2023 в розмірі 22 732,50 грн, з яких: 5196 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 536,5 грн - сума заборгованості за процентами; заборгованість за договором позики №6297320 в розмірі 17 479 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 479 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за наведеними вище договорами, суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів та неналежного виконання зобов'язання за укладеними договорами позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування й права позивача, у зв'язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитними договорами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, 18.01.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15988-01/2024, 01.03.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №2425481, 10.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №14865-03/2024, 30.07.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №39319-07/2023, 11.10.2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №6297320.
Зазначені договори укладено в електронній формі, а тому є чинними.
Слід зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 4 статті 263 ЦПК України).
З матеріалів справи слідує, що наведені вище договори укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписівстатті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору, й доводи апеляційної скарги в цій частині є неприйнятними.
Підписавши вказані договори, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Стар Файненс Груп», ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», ТОВ «Аванс Кредит», ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Маніфою».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначені договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.
Кредитодавці ТОВ «Стар Файненс Груп», ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», ТОВ «Аванс Кредит», ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Маніфою» свої обов'язки за кредитними договорами виконали у повному обсязі.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та непогашення простроченої заборгованості підтверджується змістом самих договорів та довідками ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про рух коштів по кредитам, у зв'язку з чим колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що надані позивачем розрахунки суми боргу за кредитними договорами не підтверджені первинними обліковими бухгалтерськими документами.
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №209/3103/21, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень та доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції, указував на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, однак, наголошуючи на відсутності доказів наявності заборгованості за отриманими ним коштами, які за умовами договорів переховувались в безготівковій формі на платіжну банківську картку, не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту погашення ним заборгованості у повному обсязі, враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не є первісним кредитором та не є банківською установою.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Отже, в даному випадку надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитних договорів та наявності у відповідача відповідного розміру заборгованості, при цьому відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.
Спірні договори про споживчий кредит та позику та їх умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь первісних кредиторів матеріали справи не містять.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
24.06.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24062024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24.06.2024 до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №15988-01/2024 в сумі 22 500 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 500 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище договором позики.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №28 від 25.07.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №2425481 в сумі 40 800 грн, з яких: 12 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28 800 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
20.08.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20082024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №14865-03/2024 в сумі 24 000 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 000 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №19092024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 19.09.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №39319-07/2023 в сумі 22 732,5 грн, з яких: 5 196 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 536,5 грн - сума заборгованості за процентами, 0 грн - сума заборгованості по штрафним санкціям.
11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище договором позики.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від №7 від 18.09.2024 року до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №6297320 в сумі 17 479 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 479 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 0 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягам з реєстру боржників і прав вимог, які належно засвідчені, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовуються твердження відповідача про те, що позивач не набув права вимоги до нього.
Слід зазначити, що згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за наведеними вище договорами, й доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов'язань, ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем, не надано, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач умови кредитних договорів та договорів позики не виконує, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка правомірно стягнута судом першої інстанції на користь нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості за наведеними вище кредитними договорами, розмір якої ним не спростовано в апеляційній інстанції.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, - залишити без задоволення.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: