Справа № 161/6305/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.
Провадження № 22-ц/802/1345/25 Доповідач: Киця С. I.
25 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Черняк О. В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Носкова О. М.,
представника відповідача Літвінова Є. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою представником адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про відшкодування моральної. Вказує, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за вказаною адресою Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надаються послуги з постачання природного газу. Вона є особою з інвалідністю ІІ групи та розмір її пенсії по інвалідності становить 2720,00 грн, а тому за вказаною адресою у неї виникла заборгованість за спожитий природний газ, яку вона не має можливості повністю погасити. Вона зверталась до відповідача з заявою про укладення договору реструктуризації боргу у сумі 44294,00 грн. Відповідачем допущено технічні помилки в договорі про реструктуризацію, у зв'язку з чим зверталась з скаргою на некомпетентні дії працівників відповідача. Відповідач досі не розглянув звернення про підписання договору реструктуризації заборгованості. Діями відповідача було порушено її права як споживача комунальних послуг, в зв'язку з чим її завдано моральної шкоди, яку вона оцінює 1 000 000,00 грн. Просить стягнути з відповідача в свою користь 1 000 000,00 грн моральної шкоди.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач через представника адвоката Носкова О. М. подала апеляційну скаргу на рішення суду в цій справі в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість. Вказує, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зазначає, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на умовах типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500. Пункт 4.10. типового договору передбачає, що у разі виникнення у споживача заборгованості за послуги з газопостачання, споживач може звернутись до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Станом на 30.09.2024 за особовим рахунком позивача № НОМЕР_1 обліковується заборгованість 31253,28 грн. Позивач надіслала відповідачу для підписання договір про реструктуризацію заборгованості за вказаним особовим рахунком, який не розглянутий останнім, що призвело до того, що через існуючу заборгованість вона не може оформити субсидію на сплату жилово-комунальних послуг. Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи. В результаті неналежного реагування відповідача на її заяву про укладення реструктуризації заборгованості за спожитий газ, вона постійно була занепокоєна з приводу захисту своїх прав, як споживача. Також постійно зверталась із заявами до відповідача та особистими зверненнями у філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в місті Луцьку. Внаслідок цього зазнала моральної шкоди, яка виразилась у душевних та психічних стражданнях, зміні звичайного способу життя, в зв'язку з чим втратила сон та має постійну тривожність. Вона була змушена звертатись до закладів охорони здоров'я за медичною допомогою, так як у неї загострились хронічні захворювання та виявлені нові хвороби (відповідні докази наявні в матеріалах справи). Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що всупереч наданим відповідачем письмовим роз'ясненням, ОСОБА_1 систематично надсилався на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" лише один примірник договору про реструктуризацію, що унеможливлювало його підписання та укладення. Позивачем не надано жодного документу, що підтверджує спричинення моральної шкоди, причинно-наслідкові зв'язки між діями відповідача та моральною шкодою. Медична документаці, яка надана позивачем, не містить причинно-наслідкового зв'язку між встановленими діагнозами та діяннями посадових осіб відповідача. Визначена позивачем сума моральної шкоди нічим не обгрунтована та не підтверджена. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Носков О. М. підтримали апеляційну скаргу позивача з підстав, що в ній наведені.
Представник відповідача Літвінов Є. В. апеляційну скаргу не визнав та просив залишити її без задоволення.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надає послуги з постачання природного газу до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснює ліцензовану діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017, правовідносини між сторонами щодо постачання газу урегульовано Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами постачання природного газу, законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Законом України «Про захист прав споживачів».
На момент виникнення спору між позивачем та відповідачем, за особовим рахунком позивача ОСОБА_1 була наявна заборгованість за надані послуги з постачання природного газу в сумі 44294,00 гривень.
10 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з заявою про реструктуризацію боргу за використаний газ. ОСОБА_1 сплачено 13288,20 гривень в якості початкового внеску в розмірі 30 % від розміру заборгованості.
12 липня 2024 року відповідачем було надано ОСОБА_1 відповідь № 119/2.1.5-35335-2024, якою повідомлено, що для укладення договору реструктуризації вона має надіслати обидва оригінали підписаних примірників та документи, якими право власності чи користування на об'єкт (приміщення) Товариству за адресою: 25009, м. Кропивницький, ТОВ «ГК «Нафтогаз України». Також повідомлено, що окрім оплат згідно графіку реструктуризації заборгованості, споживач також зобов'язаний здійснювати оплату поточного споживання природного газу на щомісячній основі.
В подальшому, після направлення ОСОБА_1 для підписання примірників договору реструктуризації, посадовими особами ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» було виявлено технічну помилку допущену автоматизованою системою при створенні графіку реструктуризації заборгованості. Про зазначені обставини позивача вже 25 липня 2024 року було повідомлено листом № 119/2.1.5-37363-2024, а також повторно зазначено про необхідність надсилання на адресу Товариства обох оригіналів підписаних примірників відповідного договору.
Всупереч наданим відповідачем письмовим роз'ясненням, ОСОБА_1 надсилала на адресу ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» лише один примірник договору про реструктуризацію, що унеможливлювало його підписання та укладення. В період з 10 липня 2024 року і по даний час з нею не укладений договір реструктуризації боргу за використаний газ.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).
Тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 року у справі № 569/20510/19).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року в справі № 487/6970/20, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 року в справі № 214/7462/20).
Жодного причинно-наслідкового зв'язку між встановленням позивачу медичних діагнозів, придбанням нею лікарських засобів та діяннями посадових осіб відповідача не встановлено. Позивач не довела, що до виникнення спірних відносин вона користувалась субсидіями, а також те, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 1000000,00 грн.
Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що сам факт здійснення технічної помилки, допущеної автоматизованою системою ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» при створенні графіку реструктуризації заборгованості, в сукупності з її своєчасним (тринадцять календарних днів) та самостійним виявленням саме відповідачем не може трактуватися судом як протиправні дії по відношенню до позивача, та не розцінюються судом як такі, якими позивачу могла бути завдана моральна шкода.
Апеляційним судом не встановлено неналежного виконання зобов'язань з боку відповідача; порушення прав позивача, як споживача послуг відповідачем; заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу, а тому відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем, залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя
Судді