Справа № 761/29201/25
Провадження № 2/761/8876/2025
(заочне)
27 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В. О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025р. позивач ТОВ «Фінфорс» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором № 1269723 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 30 січня 2024р. (далі по тексту - кредитний договір) у розмірі 60499,99 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 січня 2024р. між ТОВ «Селфі Кредит» (далі по тексту - кредитодавець), правонаступником якого є позивач та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно п. 1.1., 1.2 якого кредитодавець зобов'язався на умовах, строковості, зворотності та платності надати позичальнику кредит у розмірі 10000,0 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.
30 серпня 2024р. між первісним кредитором - ТОВ «Селфі Кредит » та позивачем було укладено договір факторингу № 43979069-01, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором.
З огляду на те, що відповідачка не виконує свої зобов'язання за кредитним договором і має прострочену заборгованість у розмірі 60499,99 грн., позивач вимушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2025р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В прохальній частині позову, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові та сторона не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка, про час та місце розгляду справи оповіщалася в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явилася, поважності причин неявки суду не повідомила, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідачка відзив на позов не подавала.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 30 січня 2024р. між ТОВ «Селфі Кредит», правонаступником якого є позивач (на підставі договору факторингу № 43979069-01 від 30 серпня 2024р.) та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно п. 1.1., 1.2. якого кредитодавець зобов'язався на умовах, строковості, зворотності та платності надати позичальнику кредит у розмірі 10000,0 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах визначених договором.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається на 360 днів. Дата надання кредиту - 30 січня 2024р. Наданий кредит позичальник зобов'язався погасити в останній день вказаного строку кредитування - 24 січня 2025р.
Згідно з п.1.5.1 та п.п. 1.5.2 стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору; знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства до 29 лютого 2024р. або протягом ктрьох календарних днів , що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеному в Графіку платежів.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок позичальника включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на час подання до суду позову, заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 60499,99 грн., з яких сума боргу за кредитом (тілом кредиту) - 9999,99 грн.; проценти за користування кредитом - 45500,0 грн.; штраф - 5000,0 грн.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1049 згаданого Кодексу визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Судом не встановлено належного виконання умов кредитного договору відповідачкою та на спростування розміру заборгованості за кредитним договором належних доказів суду не надано.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту - 9999,99 грн.; заборгованість по процентам - 45500,0 грн.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідачки штрафу, у розмірі 5000,0 грн., то в цій частині позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022р., у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022р. строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався, і на час ухвалення рішення суду по даній цивільній справі воєнний стан продовжує діяти.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 5000,0 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,4 грн.
Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 512, 514, 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (код ЄДРПОУ: 41717584, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» суму заборгованості за договором № 1269723 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 30 січня 2024р. у розмірі 55499 /п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять/ грн. 99 коп.; судовий збір у розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 02 грудня 2025р.
Суддя: