Справа № 761/48034/25
Провадження № 1-кс/761/30416/2025
17 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 251 001 000037 97 від 12.11.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, працюючої у Головному військовому клінічному госпіталі, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 15.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб.
На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою, уважаючи, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Захисник заперечував проти застосування такого заходу як тримання під вартою, оспорювала наявність даних на підтвердження обґрунтованості підозри, наявність реальних ризиків, вважаючи клопотання слідчого необґрунтованим. Просив суд обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, вказуючи відсутність ризиків на які посилався слідчий у своєму клопотанні.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника, також зазначила, що працює, має постійне місце проживання та не має наміру переховувався. Крім того зазначила, що має на утриманні
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
15.11.2025 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня, тобто 15.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб.
Наданих матеріалів, що додані до клопотання, достатньо для висновку, що підозрювана ОСОБА_5 причетна до вчинення кримінального правопорушення. А застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Таким чином можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_5 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту, протоколами огляду, висновком експерта та іншими матеріалами.
А тому доводи сторони захисту в цій частині спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, також є раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваною спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали клопотання також містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваної ОСОБА_5 перебуваючи на волі, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч., обставини вчинення злочину та його наслідки, а також інші дані, що характеризують особу підозрюваної, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У відповідності до положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням даних про особу підозрювану, її вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється остання, а тому вважає за доцільне та співмірним визначити підозрюваній заставу у розмірі, що становить 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є дієвим та достатнім для забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою визначити до 13.01.2026 року включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 92 040 (дев'яносто дві тисячі сорок) грн.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу
слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи
роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)
для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали проголошений 20.11.2025 о 16 год. 15 хв.
Слідчий суддя: