Справа №760/2456/25
Провадження №2/760/16889/25
«03» грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С. П.,
представника позивача Середюк О.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово - комунальні послуги,
у січні 2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва, звернулося Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-3), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-4) (далі разом - Відповідачі) є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, Позивач має право вимагати виконання обов'язку від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . 26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами. Так, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Частиною 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання. 05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», Товариство або Позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір-1). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Таким чином, Відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідачів не надходило. Відповідно до п. 1.1 Договору-1, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 3.1 Договору-1, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку. Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу. Розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку був встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 № 1716 для відповідного будинку у розмірі 23,90 грн. щоквартально, однак він не сплачений Відповідачем, внаслідок чого борг складає 167,30 грн. 31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021, від 31.12.2021, від 01.08.2022 та від 01.02.2024) (далі - Договір-2), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним. Згідно з п. 1 Договору-2 Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 15 Договору-2 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором. Пунктом 7 Договору-2 визначено, що плата за послуги складається з: 1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. Однак Відповідачі, в порушення умов Договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 грудня 2016 року по 30 листопада 2024 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 95 448,28 грн., яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості. Отже, розмір заборгованості Відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає: - 95 448,28 грн. заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; - 167,30 грн. заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку; - 1 555,13 грн. заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 97 170,71 грн. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу (ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). П. 44 Договору-2 передбачено відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу (в редакції від 30.12.2023 постанови КМ України № 690). Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, в зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, Відповідачі зобов'язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 10 016,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 49 526,12 грн. та пеню у розмірі 193,49 грн. З врахуванням вище викладеного просили стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»: - заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 97 170,71 грн. 3% річних у розмірі 10 016,26 грн. інфляційні втрати у розмірі 49 526,12 грн. пеню у розмірі 193,49 грн. витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45,00 грн.
29 січня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідачів у справі. Відповіді на запити надійшли до суду 19 лютого 2024 року.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
26 лютого 2025 року Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, клопотання Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про витребування доказів - задоволено; витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (адреса місця розташування: 01001, місто Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4-В, код ЄДРПОУ 03359836) довідку, витяг або інший документ, що підтверджує право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
26 травня 2025 року на адресу суду від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшли витребувані матеріали.
29 липня 2025 року Заочним Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 156 906 гривень 58 копійок., яка складається з: заборгованості за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 95 448,28 грн., внесків за обслуговування вузла комерційного обліку - 167,30 грн., плати за абонентське обслуговування - 1 555,13 грн., 3% річних у розмірі 10 016,26 грн., інфляційних втрат у розмірі 49 526,12 грн. та пені у розмірі 193,49 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45 грн. 00 коп.
23 жовтня 2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення яка обґрунтована наступним. У жовтні місяці 2025 р., позивач звернувшись до сервісного сервісу УМВС з метою обміну паспорта, де його попросили встановити додаток Дія. Після встановлення додатку Дія, останній дізнався про заочне рішення суду. Про розгляд судової справи, йому не було відомо так як він фактично проживає за іншою адресою, а не за адресою реєстрації. Таким чином, був позбавлений можливості прийняти участь в судовому процесі. Відзив не був поданий оскільки відповідачам не було відомо про розгляд судової справи. Також надати пояснення і заявити клопотання про пропущені строки позовної давності. 16 жовтня позивач отримав копію заочного рішення суду. Ознайомившись з яким змушений подати заяву про перегляд заочного рішення суду. Повістки не отримував, так як довгий час фактично мешкає за адресою; АДРЕСА_4 і належним чином не був повідомлений про розгляд справи. Позивач повинний бути присутній при розгляді даної судової справи так як був позбавлений участі в судовому процесі. Із-за натягнутих відносин з родичами змушений був відселитись. Доказом чого є договір оренди квартири за даною адресою. Комунальними рахунками не цікавився, тепер настав час вникнути та виправити не належне виконання родичів в частині сплати за комунальні послуги. Сплату комунальних послуг, буде контролювати особисто. ОСОБА_3 , також фактично проживає за іншою адресою, а не адресою реєстрації. Так, відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву, про перегляд заочного рішення, може бути подано письмово відповідачем, протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, як зазначено судом в заочному рішенні. Вивчивши викладені у заочному рішенні факти з якими позивач не згідний, вважає, що воно підлягає до перегляду виходячи з наступного: 1. Прийняти особисту участь у судових засіданнях по даній справі позивач не мав можливості, так як фактично проживає за іншою адресою і про судову справу не знав, належним чином не був повідомлений і судові повістки не отримував. В зв'язку з чим не зміг подати відзив та надати пояснення по справі в частині не відповідності заборгованості та укладання мирової угоди по реструктуризації справедливої заборгованості. 2. Забезпечити явку в судове засідання свого представника не було можливості по тій же причині. 3. Подати клопотання про пропущені строки позовної давності при врахуванні яких можна говорити про відмову в задоволенні позовної заяви. Виходячи з позовної заяви строк позовної давності закінчився в грудні 2019 р. З врахуванням наведеного просив поновити пропущений строк на оскарження судового рішення, так як не був належним чином повідомлений про розгляд спору в суді та був позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні що призвело до не вірного застосуванню норм матеріального та процесуального права, переглянути рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 р. у справі №760/2456/25, скасувати заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 р. у справі №760/2456/25 і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва про призначення до розгляду у судовому засіданні заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги та призначено заяву до судового розгляду.
18 листопада 2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення які обґрунтовані наступним. Щодо прохання Відповідача поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. У рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 29.07.2025 у справі № 760/2456/25 зазначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії. Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що про судове рішення у справі він дізнався у жовтні 2025 р. із застосунку Дія, оскільки за місцем реєстрації, куди направлялася судова кореспонденція не проживає, однак на підтвердження даної обставини не надає будь-яких підтверджуючих документів. Зазначає, що поважними причинами пропуску процесуальних строків визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, при цьому Відповідачем разом із заявою про перегляд заочного рішення не надано будь-яких доказів поважних причин пропуску встановленого 30 денного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення. Стосовно підстав для скасування судом заочного рішення. Позивач зауважує наступне. Відповідно до положень частини першої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Водночас, як передбачено вимогами частини першої статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, виходячи з вищенаведених положень статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено одночасну сукупність трьох обставин, а саме: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки; не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Як зазначає заявник у заяві про перегляд заочного рішення про судове рішення у справі він дізнався у жовтні 2025 р. із застосунку Дія. За змістом пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно з вимогами статті 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання, повістка вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає. Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18) та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19 та від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20). У постановах від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Отже, судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи. Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що Суд, у встановленому порядку та за належною адресою направляв Відповідачам, в т.ч. скаржнику, судові документи, які повернулися до Суду у зв'язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата ( ОСОБА_1 ), тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незверненням самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Зазначене спростовує твердження Відповідача про те, що неподання відзиву на позовну заяву та не з'явлення для участі у судові засідання у справі зумовлене неналежним повідомленням його про наявність позову та дати судових засідань. Крім того, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, або неподання відзиву, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливають на правильне її вирішення. Однак зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Відповідач обмежився лише поданням заяви про застосування строку позовної давності. Щодо застосування строку позовної давності. По-перше, Позивач звертає увагу, що п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Так само, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України також визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. З огляду на положення п.12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України строки позовної давності, які закінчувались в період з 12.03.2020 по 28.02.2024 року є автоматично подовженими, адже дія карантину у період з 12.03.2020 по 31.06.2023 та дія воєнного стану у період з 24.02.2022 по 27.01.2025 (дата звернення Позивача до Суду з позовом поштовим відправленням) не припинялася. По-друге, Відповідач та його представник не мали будь-яких обмежень у подачі відзиву на позовну заяву та заяви про застосування строків позовної давності, оскільки мали об'єктивну можливість подати відзив на позовну заяву звернувшись до суду або направити її засобами поштового відправлення, проте таких дій не вчинили. Будь яких доказів про наявність об'єктивних перешкод у Відповідача для подачі відзиву на позовну заяву та заяви про застосування строків позовної давності не додано та на такі докази відповідач та його представник не посилаються. Оскільки строк позовної давності застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення й враховуючи, що відповідач по справі, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, відповідної заяви не зробив, той відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності. У випадку якщо ухвали про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. Разом з тим, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, не вбачається посилань на обставини та докази на їх підтвердження, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. З огляду на викладене, зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. 287, ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, просив заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 760/2456/25 залишити без задоволення.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово - комунальних послуг, - задоволено; скасовано заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року у цивільній справі № 760/2456/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово - комунальних послуг; призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Вказала, що в письмових запереченнях зазначалась позиція щодо клопотання позивача про застосування строків позовної давності, вважають що вони були продовжені на період дії карантину та військового стану.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, підтримав своє клопотання про застосування строків позовної давності.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Заяв та / або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено, що 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Так, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення щодо публічного договору (оферти) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник / квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідно до наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів листа КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-5085 від 21.05.2025, року згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» кв. АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_1 (1/2ч.), ОСОБА_4 (1/4ч), ОСОБА_3 (1/4ч.) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.07.2004 року.
Таким чином, відповідачі отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору, оскільки після розміщення повідомлення щодо Договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідачів не надходило.
У відповідності до п. 1.1 Договору, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Жодних повідомлень про відмову від надання зазначених послуг, передбачених повідомленням про публічний договір (оферту) від відповідачів не надходило.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
З огляду на те, що зобов'язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).
Як встановлено судом, в порушення умов Договору та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з грудня 2016 року по листопад 2024 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідачі не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 97 170,71 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ПрАТ «АК «Київводоканал» у зв'язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідачами, просить стягнути на його користь також штрафні санкції, а саме: 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За таких обставин, суд вважає, що у зв'язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов'язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 10 016,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 49526,12 грн., та пеню у розмірі 193,49 грн.
Як вбачається з довідки № 629/8/8/02-25 від 16.01.2025 року, наданої ПрАТ «АК «Київводоканал», відповідачі мають заборгованість перед ПрАТ «АК «Київводоканал» станом на 30.11.2024 по О/Р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 97 170,71 грн., з якої заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення 95 448,28 грн., внески за обслуговування вузла комерційного обліку - 167,30 грн., та плата за абонентське обслуговування - 1 555,13 грн. (а.с. 16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з грудня 2016 року по листопад 2024 року заборгованість відповідачів за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення становить 95 448,28 грн., внески за обслуговування вузла комерційного обліку - 167,30 грн., плата за абонентське обслуговування - 1 555,13 грн., 3% річних у розмірі 10 016,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 49 526,12 грн. та пеня у розмірі 193,49 грн. (а.с. 17 - 19).
Стосовно клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, судом встановлено наступне.
Відповідач у вказаному клопотанні зазначає що позивач вказує що в період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2024 року відповідач має заборгованість по житлово-комунальним послугам з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, позов було пред'явлено лише у січні 2025 року, тобто після закінчення встановленого законом строку. З врахуванням наведеного просить застосувати позовну давність та відмовити у позові.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23.01.2020 у справі № 916/2128/18, від 03.02.202 у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Слід зауважити, що Законом України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 продовжено на всій території України карантин до 30.06.2023.
Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 вказав на те, що у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягала частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20, від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 487/1342/21.
З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину з 12 березня 2020 року у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2017 року.
Таким чином, з 01 липня 2023 року строки позовної давності мали б продовжуватись, однак 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Крім того, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення позивача до суду з позовом, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.
Тобто вимоги які пред'явлені за період до квітня 2017 року пред'явлені поза межами строку позовної давності.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з квітня 2017 року до листопада 2024 року, заявлені в межах позовної давності.
З огляду на викладене, при здійсненні розрахунку підлягають виключенню нарахування за період з грудня по квітень 2017 року. Таким чином, з відповідачів солідарно підлягає стягненню заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 128 300 гривень 59 копійок., яка складається з заборгованості за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 83 814,54 грн. (95 448,28 - (грудень 2016 - 11 660,18) - (січень 2017 - 806,91) + (лютий 2017 - 1484,30) - (березень 2017 - 650,95) = 83 814,54), внесків за обслуговування вузла комерційного обліку - 167,30 грн. (в період з грудня 2016 по квітень 2017 не нараховувалось), плати за абонентське обслуговування - 1 555,13 грн. (в період з грудня 2016 по квітень 2017 не нараховувалось), 3% річних у розмірі 7 281,91 грн. (10 016,26 - (грудень 2016 - 2 739,98) - (січень 2017 - 187,76) + (лютий 2017 - 341,59) - (березень 2017 - 148,20) = 7 281,91), інфляційних втрат у розмірі 35 288,22 грн. (49 526,12 - (грудень 2016 - 14 263,79) - (січень 2017 - 971,08) + (лютий 2017 - 1 750,71) - (березень 2017 - 753,74) = 35 288,22) та пені у розмірі 193,49 грн. (в період з грудня 2016 по квітень 2017 не нараховувалось).
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Квитанцією №F844-REBS-M5TE від 16.12.2024 року підтверджується понесення позивачем витрат на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45,00 грн.
Крім того, платіжною інструкцією № 241 від 20 січня 2025 року підтверджується сплата позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 3 028 грн.
Так як позов ПрАТ «АК «Київводоканал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 475,96 грн., виходячи з розрахунку: 128 300,59 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 3028,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 156 906,58 грн. (розмір заявлених позовних вимог) та інші витрати, а саме: витрати понесені за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав 36,80 грн., виходячи з розрахунку: 128 300,59 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 45,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 156 906,58 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 133, 141, 263 - 265, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 128 300,59 гривень.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 475,96 гривень та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 36,80 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», місцезнаходження: 01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а, код ЄДРПОУ 03327664;
Відповідач - 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач - 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач - 3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач - 4 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя І. О. Тесленко