03.12.2025 Справа № 756/19389/25
Справа № 756/19389/25
№ 1-кс/756/3389/25
03 грудня 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 листопада 2025 року за № 12025100050002895, -
До Оболонського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 28.11.2025 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 8, а саме: автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, win НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору; технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2 та ключі до автомобіля марки Mercedes-Benz модель S-Class, які вилучено та поміщено в спеціальний пакет «Національна поліція України» № PSP2151996, з зазначенням пояснюючих написів та підписів, у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження будь-кому і будь-яким чином зазначеним майном.
Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим відділом Оболонського УП ГУНП у м. Києві за процесуальним керівництвом Оболонської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050002895 від 28.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
22 листопада 2025 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шахрайським шляхом, зловживаючи довірою, заволодів автомобілем марки Mercedes-Benz модель S-Class, 2014 року випуску, win НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_5 .
В ході досудового розслідування було допитано потерпілу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що у її власності перебуває автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, 2014 року випуску, win НОМЕР_3 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, остання перебувала у відносинах на протязі року з чоловіком на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, на початку листопада 2025 року, ОСОБА_4 запропонував їй зустрітися у м. Києві, де він проживає, на вона я погодилась. 22.11.2025, приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 зустрілася з ОСОБА_4 в Оболонському районі м. Києва, біля ТРЦ «DREAM berry», що за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 21Б. В ході спілкування, ОСОБА_6 взяти в користування на декілька днів належний мені автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, д.н.з. НОМЕР_4 , щоб поїздити по особистих справах, оскільки його авто перебуває на ремонті на що ОСОБА_5 погодилася, та надала йому ключі та технічний паспорт від авто. Через декілька днів остання збиралася додому в м. Одеса, тому подзвонила Арсенію, щоб він віддав їй авто, однак ОСОБА_4 більше на зв'язок не виходив. 25.11.2025 ОСОБА_5 додзвонилася ОСОБА_4 , та вимагала від нього пояснень щодо місця перебування та повернення автомобіля, однак останній погрожуючи фізичною розправою, вимагав від неї, щоб вона зробила генеральну довіреність на належний їй автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, однак, вона відмовилась. Того ж дня, ОСОБА_5 побачила на сайті онлайн-оголошень Auto.ria оголошення про продаж авто: ІНФОРМАЦІЯ_3. ID авто НОМЕР_5. Оголошення створене 24.11.2025.
28 листопада 2025 року, в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 8, було виявлено та вилучено:
- автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, win НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору.
- технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2 та ключі до автомобіля марки Mercedes-Benz модель S-Class, які вилучено та поміщено в спеціальний пакет « Національна поліція України» № PSP2151996, з зазначенням пояснюючих написів та підписів.
Вказані речі на праві власності належать ОСОБА_5
28 листопада 2025 року, у відповідності до вимог ст. 98 КПК України слідчим було винесено постанову про визнання вищевказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази у провадженні, а саме на належний ОСОБА_5 автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, win НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору, та технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2 та ключі до автомобіля марки Mercedes-Benz модель S-Class, які вилучено та поміщено в спеціальний пакет «Національна поліція України» № PSP2151996, у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження будь-кому і будь-яким чином зазначеним майном, з метою недопущення подальшого розпорядження вказаним майном третіми особами.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Просив задовільнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов'язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
- необхідність такого арешту;
- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Прокурор зазначив, що 22 листопада 2025 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шахрайським шляхом, зловживаючи довірою, заволодів автомобілем марки Mercedes-Benz модель S-Class, 2014 року випуску, win НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_5 .
Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов'язаних з розглядом клопотання, зокрема, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 27.11.2025, протоколом огляду речей від 28.11.2025, протоколом відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 28.11.2025, протоколом огляду місця події від 28.11.2025, постановою визначення речовим доказом та приєднання до кримінального провадження вилучених об'єктів від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.11.2025 тощо.
У своїй сукупності наведені відомості та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Водночас, слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідча суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
28 листопада 2025 року було проведено огляд за місцем події, а саме ділянка автомобільної дороги , яка розташована на відстані приблизно 15 м від входу до Управління державної охорони України, що за адресою: м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 8, в ході якого було вилучене зазначене майно, а саме:
- автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, win НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору; технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2 ;
- ключі до автомобіля марки Mercedes-Benz модель S-Class,
яке поміщено в спеціальний пакет «Національна поліція України» №PSP2151996, з зазначенням пояснюючих написів та підписів.
Прокурор просив накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів. Постановою від 28 листопада 2025 року зазначені у клопотанні речі було визнано речовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Належність автомобіля марки Mercedes-Benz модель S-Class, win НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору ОСОБА_8 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Таким чином, зазначене у клопотанні майно може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні копії створених документів, відомості про спілкування осіб з цього приводу та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене в ході огляду може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.
Як вже зазначила слідча суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований прокурором спосіб арешту майна шляхом зберігання шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном (його зберігання в органу досудового розслідування у визначеному законодавством порядку) релевантний потребам сторони обвинувачення у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчу суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним, не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідча суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Оскільки вилучене майно необхідно зберігати в тому вигляді, в якому вони були вилучені, а також для забезпечення дієвості повного та всебічного розслідування злочину та проведення ряду відповідних експертиз, вважаю, що існують підстави для заборони користування, відчуження та розпорядження майном.
Оскільки позбавлення права володіння та користування транспортним засобом Mercedes-Benz модель S-Class, 2014 року випуску, win НОМЕР_3, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва НОМЕР_2 , надмірно обмежує його можливості пересування та використання для особистих потреб, та тривале його зберігання на відкритому майданчику може призвести до його пошкодження, та з урахуванням необхідності збереження даного транспортного засобу як речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість передачі арештованого автомобіля його законному власнику на відповідальне зберігання та користування без права відчуження та розпорядження
За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, слідча суддя, -
1.Клопотання Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 листопада 2025 року за № 12025100050002895 - задовольнити частково.
2.Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно, вилучене в ході огляду місця події 28.11.2025 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 8, а саме: автомобіль марки Mercedes-Benz модель S-Class, win НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору; технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_2 та ключі до автомобіля марки Mercedes-Benz модель S-Class, які вилучено та поміщено в спеціальний пакет «Національна поліція України» № PSP2151996, з зазначенням пояснюючих написів та підписів.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1