ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11654/25
провадження № 2/753/8539/25
03 грудня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Шепко А.А.,
представника позивача - адвоката Грибової О.О.,
представника відповідача - адвоката Гузуна О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , орган опіки та піклування - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення способів участі баби у вихованні онуки,
У червні 2025 року ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Грибова О.О., звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визначення способів участі баби у вихованні онуки.
Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.06.2025, зареєстрований судом 09.06.2025 за вх. № 44019/25.
Позивачка просить суд:
1). Зобов'язати ОСОБА_2 , не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 .
2). Встановити систематичні побачення баби, ОСОБА_1 з онукою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два рази на місяць у неділю першого і третього тижня місяця з 15 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, у громадський місцях та/або зонах відпочинку (перший місяць місце зустрічі за визначенням матері дитини), наступний місяць за визначенням баби з можливістю відвідувати дитиною (за її бажанням) місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , без присутності матері дитини.
3). Встановити побачення баби, ОСОБА_1 з онукою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щороку наступного дня після її (онуки) дня народження у позаучбовий час (після відвідування садочка, школи) до 20-00 години без присутності матері дитини.
4). Щороку у період вільний від навчання (відвідування садочку та у подальшому у період шкільних канікул) надати бабі, ОСОБА_1 додаткові чотири дні побачень із онукою, із ночівлею (за бажанням дитини), без присутності матері за адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
5). Надати можливість щороку, у літній період року, бабі, ОСОБА_1 протягом тижня виїздити разом із онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місць оздоровлення за домовленістю із матір'ю дитини, проте без її присутності.
На обґрунтування позову зазначила таке.
08.07.2019 між сином позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб у Сумському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про що 08.07.2019 складений актовий запис № 279.
У шлюбі народжена спільна дитина, донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.07.2023 по справі № 755/2626/23 шлюб між ОСОБА_4 та відповідачкою розірвано.
До 22.08.2023 позивачка постійно приділяла увагу онуці, приймала участь у її вихованні, дитина часто відвідувала бабу за місцем її постійного проживання, а баба також постійно відвідувала онуку за місцем її проживання. Майже місяць баба проживала разом з онукою в період перебування її за межами України, в Польщі, з онукою завжди були теплі та споріднені стосунки. Вважаємо, що позбавлення дитини спілкування з рідною бабусею негативно впливає на дитину, яка ще має малий вік та не може висловити свою думку щодо переваг у спілкуванні.
11 грудня 2024 року Дарницьким районним судом м. Києва винесено рішення по справі №753/19477/23 про визначення способів участі баби з онукою, яким суд визначив спосіб участі баби - ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надання бабі можливості щоденно з 08- 00 год до 21-00 год вільно спілкуватись з онукою будь-якими засобами зв'язку - телефонного, відео, електронного тощо.
В процесі розгляду справи позивачкою було змінено предмет позову, а саме виключені вимоги щодо побачень з дитиною, у зв'язку із перебуванням під час розгляду справи останньої у м. Південноукраїнськ.
Наразі мати з дитиною перебувають у м. Києві, тому побачення у місті Києві або Київській області є можливими. Однак, враховуючи вчинення перешкод зі сторони відповідачки, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду.
Ухвалою від 12.06.2025 суд відкрив провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в загальному провадженні; залучив до участі у справі як орган опіки та піклування для подання висновку на виконання своїх повноважень Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної державної адміністрації та зобов'язав подати письмовий висновок щодо розв'язання спору - до наступного судового засідання; призначив підготовче засідання на 23.07.2025 о 15.00 год.; установив строки для подання учасниками справи заяв по суті спору.
Разом із позовною заявою 09.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі.
Ухвалою від 12.06.2025 суд заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив частково. Зобов'язав ОСОБА_2 - на період до набрання законної сили рішенням суду у цій справі - забезпечити спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 22.05.2020, про що складений актовий запис № 1271 від 22.05.2020) з її бабою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) один раз на місяць у неділю першого тижня місяця з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, у громадський місцях та/або зонах відпочинку, за визначенням місця зустрічі матір'ю дитини.
Представник відповідача - адвокат Сушко Р.М. подав клопотання про витребування доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 14.07.2025, зареєстрований судом 15.07.2025 за вх. № 54274/25).
У клопотанні представник відповідача просить витребувати в Державній міграційній службі Україні інформацію про перетин кордону позивачкою у період з 01.01.2022 по 01.07.2022.
22.07.2025 представник відповідача - адвокат Сушко Р.М. подав клопотання про відкладення розгляду справи (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.07.2025, зареєстрований судом за вх. № 56699/25).
У підготовчому засіданні 23.07.2025 відповідачка просила задовольнити клопотання про витребування доказів.
Представник позивачки - адвокат Грибова О.О. не заперечувала щодо періодичного перетину кордону відповідачкою, вона виїжджала в Америку. Зараз позивачка в Україні.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 23.07.2025, суд зобов'язав представника позивача надати копію закордонного паспорта позивачки з відмітками про перетин кордону, оскільки сторона позивача не заперечує факти на підтвердження яких відповідач просить витребувати у ДМС України інформацію про перетин кордон позивачки; оголосив перерву у підготовчому засіданні до 15 год. 00 год. 24.09.2025.
27.08.2025 від Служби у справах дітей та сім'ї надійшли заява про розгляд справи без участі представника та висновок про визначення способу участі баби, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.09.2025 представник позивача - адвокат Грибова О.О. подала клопотання про приєднання доказів - закордонного паспорта позивачки (документ сформований в системі «Електронний суд», зареєстрований за вх. № 69196/25).
22.09.2025 та 23.09.2025 представник відповідача подав клопотання про приєднання доказів (документи сформовані в системі «Електронний суд» за № 73813/25, 74322/25).
24.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив до розгляду по суті. Установив такий порядок з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами: заслухати пояснення сторін та їх представників, служби у справах дітей та сім'ї Дарницького району та дослідити письмові докази. Призначив справу до розгляду по суті на 15 год. 00 хв. 24.11.2025.
20.11.2025 від Служби у справах дітей та сім'ї надійшли заява про розгляд справи без участі представника.
У судовому засіданні 24.11.2025 представник позивача - адвокат Грибова О.О. погодилась із запропонованим у висновку графіку.
Представник відповідача - адвокат Гузун О.М. не заперечував проти запропонованого у висновку графіку.
Заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши думку дитини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд установив наступні фактичні обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 .
Рішенням (заочним) Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2023 у справі № 755/2626/23 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Рішення набрало законної сили 15.08.2023 (а.с.32-33).
Після розірвання шлюбу малолітня дитина - ОСОБА_3 проживає разом з відповідачкою (мати дитини).
Позивачка є матір'ю ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_3 .
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення способів участі у її вихованні.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2024 у справі № 753/19477/23 позов задоволено повністю. Визначено способом участі баби ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надання бабі можливості щоденно з 08-00 год. до 21-00 год. вільно спілкуватися з онукою будь-якими засобами зв'язку - телефонного, відео, електронного тощо. Рішення набрало законної сили 21.03.2025 (а.с.34-35).
Згідно з доданими представником відповідача доказами (клопотання про приєднання доказів за вх. № 73813/25) відповідачка повідомляла позивачці номер мобільного телефону для спілкування з дитиною. З переглянутих відеозаписів суд установив, що позивачка (баба дитини) телефонувала онучці та намагалась спілкуватись з дитиною.
Відповідачка, заперечуючи проти задоволення позову, зазначила, що дитина уникає зустрічей з родичами по батьківській ліній, зокрема з бабою та надала висновок експерта № 5 (а.с.141).
27.08.2025 до суду від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування надійшов висновок від 22.08.2025 № 101-7646 про визначення способу участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Висновок мотивовано таким. Малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась під час зареєстрованого шлюбу батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києві у липні 2023 року. ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю в квартирі багатоквартирного будинку в Дарницькому районі м. Києва, де для проживання, розвитку та навчання дитини створено належні умови, про що працівниками служби складено відповідний акт від 30.05.2025. З'ясовано, що мати має самостійний дохід для утримання та забезпечення дитини. Від матері дитини до служби надійшла заява від 04.06.2025 (вх. № 101/42/П-672) щодо нерозголошування адреси місця проживання останньої та дитини. Баба дитини, ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де для проживання, розвитку та навчання дитини створено належні умови, про що працівниками служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації складено відповідний акт від 30.04.2025. Питання щодо надання до суду висновку про визначення способу участі баби, ОСОБА_1 , у спілкуванні з онукою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двічі розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації, на якому були присутні баба дитини, ОСОБА_1 , її представник - адвокат Грибова О.О., мати дитини, ОСОБА_2 , представник останньої - помічник адвоката АО «Колохорт» Гаркач В.А. ОСОБА_1 зазначила, що має бажання брати участь у спілкуванні та вихованні дитини, але мати дитини, на думку баби, чинить перешкоди у спілкуванні з останньою, налаштовує Кіру проти баби, приховує місце її проживання (перебування). Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2024 у справі № 755/19477/23 про визначення способів участі баби з онукою, яким суд визначив спосіб участі баби ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання бабі можливості щоденно з 08:00 год. до 21:00 год. вільно спілкуватися з онукою будь-якими засобами зв'язку: телефонного, відео, електронного, тощо. Однак рішення суду ОСОБА_2 не виконує. В процесі розгляду справи ОСОБА_1 було змінено предмет позову, а саме виключені вимоги щодо побачень з дитиною, у зв'язку із перебуванням останньої у м. Південноукраїнськ. На сьогодні мати з дитиною перебувають у місті Києві, тому побачення у місті Києві або в Київській області є можливими. Врегулювати цю ситуацію шляхом взаємних домовленостей не вдається, тому баба просить визначити наступний графік:
- двічі на місяць у неділю першого і третього тижня місяця з 15:00 год до 20:00 год у громадських місцях та/або зонах відпочинку з визначенням місця зустрічі, почерзі, матір'ю та бабою, за бажанням дитини відвідування баби місцем проживання останньої без присутності матері;
- щороку наступного дня після дня народження онуки у позаучбовий час (після відвідування садочка, школи) до 20:00 год без присутності матері;
- щороку у період вільний від відвідування садочку та під час шкільних канікул чотири дні з ночівлею за місцем проживання (перебування) баби з урахуванням думки дитини без присутності матері;
- щороку у літній період протягом тижня виїжджати з дитиною до місць оздоровлення за домовленістю із матір'ю без присутності останньої.
Мати дитини, ОСОБА_2 зазначила, що з позовними вимогами баби ОСОБА_1 не згодна. Остання вважає, що таке спілкування дитині не потрібне, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сама не бажає спілкуватися з бабою.
Вивчивши матеріали справи та враховуючи рекомендації комісії (протокол від 14.08.2025 № 14), з метою забезпечення прав та інтересів дитини райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь баби, ОСОБА_1 , у спілкуванні з онукою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком:
перехідний період: перші шість місяців у присутності матері дитини, далі без присутності матері дитини:
- друга та четверта неділя місяця з 16:00 год до 19:00 год з урахуванням думки дитини;
- день народження баби (будній день) з 17:00 год до 20:00 год (вихідний день) з 12:00 год до 15:00 год з урахуванням думки дитини.
Згідно положень, закріплених у статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).
Статтею 257 СК України передбачено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв'язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.
Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда по відношенню до своїх онуків в першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.
Суд зазначає, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
У справі, що розглядається, суд установив, що між сторонами виник спір щодо визначення способів участі баби у вихованні онуки. Між позивачкою та відповідачкою склались неприязні стосунки. Позивачка у жовтні 2023 року вже зверталась до суду з позовом про визначення способів участі баби у вихованні онуки, рішенням суду було визначено способом участі баби ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надання бабі можливості щоденно з 08-00 год. до 21-00 год. вільно спілкуватися з онукою будь-якими засобами зв'язку - телефонного, відео, електронного тощо.
Зараз відповідачка разом із дитиною знаходиться у м. Києві, тому позивачка бажає бачитись з онукою.
Суд зазначає, що наявність конфлікту та неприязні стосунки між відповідачами та позивачкою не є підставою для повного обмеження прав останньої на спілкування з онукою, яка має право на сімейне виховання, яке виключає також право на спілкування з бабою.
Разом із тим, сторона позивач та сторона відповідача у судовому засіданні 24.11.2025 погодились із графіком спілкування ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеним Дарницькою районною в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування від 22.08.2025 № 101-7646 та вважають, що саме такий графік буде сприяти забезпеченню найкращих інтересів дитини.
Суд погоджується з висновком Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування від 22.08.2025 № 101-7646, в якому визначено графік спілкування ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки такий графік має перехідний період, під час якого зустрічі будуть відбуватися у присутності матері дитини, що значно зменшить виникнення стресових ситуацій у малолітньої дитини під час перших зустрічей з бабою та спілкуванні з нею, сприятиме подальшому налагодженню довірливих відносин між бабою та онукою, формуванню поступової емоційної прив'язаності онуки до баби, а також буде сприяти забезпеченню найкращих інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовну заяву суд задовольняє, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись нормами ст. 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , орган опіки та піклування - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення способів участі баби у вихованні онуки задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 та визначити способи участі баби ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за таким графіком:
перехідний період: перші шість місяців у присутності матері дитини, далі - без присутності матері дитини:
- друга та четверта неділя місяця з 16:00 год. до 19:00 год. з урахуванням думки дитини;
- день народження баби (будній день) з 17:00 год до 20:00 год (вихідний день) з 12:00 год до 15:00 год з урахуванням думки дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення судового рішення.
Судове рішення складено 03.12.2025.
Суддя В.М. Маркєлова