ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24429/25
провадження № 2/753/14542/25
"01" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Трусова Т. О., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
У листопаді 2025 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України суддею здійснено запит до електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Як вбачається із відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», відповідачка ОСОБА_1 померла (документ про підтвердження смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
За приписами частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до положень статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, які він замінив.
Отже за змістом наведеної норми процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника, і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається у тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві, а відтак незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того як відбудеться заміна сторони у матеріальному правовідношенні.
За приписами пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
З огляду на зазначене можна дійти висновку, що положення процесуального закону щодо зупинення провадження у справі та залучення правонаступника підлягають застосуванню виключно у тому випадку, коли сторона процесу на момент відкриття провадження мала цивільну процесуальну дієздатність, однак померла після відкриття провадження у цивільній справі.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 489/4072/16-ц системно проаналізовані положення вищенаведених правових норм в їх сукупності та сформульована правова позиція, відповідно до якої залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства та приводить до порушення прав, свобод і інтересів третіх осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже ураховуючи, що цивільна правоздатність відповідача ОСОБА_1 припинилась до звернення позивача до суду із вказаним позовом,при цьому позивач не позбавлений права пред'явити позов за тими ж вимогами до спадкоємців померлої, у відкритті провадження у справі в частині заявлених до неї вимог слід відмовити з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Позовна заява в частині вимог до ОСОБА_2 подана з додержанням вимог, викладених у статях 175-177 ЦПК України, правил предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду та не встановлено підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження, що є підставою для відкриття провадження у справі.
Оскільки ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ця справа є малозначною (частина шоста статті 19 ЦПК України), що зумовлює її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 186, статтями 187, 274, 277-279, 258-261, 353, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Відкрити провадження у цивільній справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали для подачі відзиву на позов. До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
В разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання відзиву на подачу відповіді на відзив із зазначенням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення (стаття 179 ЦПК).
У разі подачі позивачем відповіді на відзив встановити відповідачу десятиденний строк з дня одержання відповіді на відзив для подачі заперечення із зазначенням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення (стаття 180 ЦПК).
Роз'яснити учасникам справи їх права та обов'язки (стаття 43 ЦПК України): 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dr.ki.court.gov.ua.
Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала в частині відлмови у відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 01.12.2025.