ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24906/25
провадження № 2/753/14859/25
"27" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Трусова Т. О., вивчивши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
17.11.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 104050192 (кредитодавець - ТОВ «Мілоан») та № 3695006412/738020 (кредитодавець - ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група) право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договорів факторингу.
За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів суддя дійшов до таких висновків.
Частиною першою статті 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За змістом положень цивільного процесуального закону підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
З матеріалів справи убачається, що в одній позовній заяві об'єднані дві вимоги майнового характеру до одного й того самого відповідача, однак кожна з цих вимог має самостійну підставу виникнення. Такими підставами є укладені відповідачем з двома різними фінансовими установами кредитних договорів, умови яких суттєво різняться.
Підстави набуття позивачем прав кредитора у спірних правовідносинах по кожному з договорів та подані докази також не пов'язані між собою.
Правовими підставами своїх вимог позивач зазначає положення статей 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України щодо виконання зобов'язань за договорами та статті 512, 514, 516 цього Кодексу щодо правонаступництва у зобов'язанні.
Ціна позову розрахована позивачем як сума заборгованості за двома кредитними договорами, що були укладені між первісними кредиторами та ОСОБА_1 , при цьому кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків.
Відтак порушення, допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори факторингу тощо).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18 та від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
Отже ураховуючи, що позивач об'єднав в одній позовній заяві дві вимоги, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, при цьому їх сумісний розгляд розширить предмет доказування у справі і, як наслідок, суттєво ускладнить вирішення спору, що не відповідає засадам цивільного судочинства, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі норми пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України, згідно з якою заява повертається, коли порушено правила об'єднання позовних вимог.
Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 185, статтями 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 27.11.2025.