ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6787/17
провадження № 1-кп/753/577/18
"09" лютого 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України,
У Дарницькому районному суд м. Києва на розгляді знаходиться обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор вважав, що провадження за обвинувальним актом підсудне Дарницькому районному суду м. Києва, обвинувальний акт відповідає вимогам закону та може бути призначений до судового розгляду. Крім цього, прокурор просив суд продовжити обвинуваченим запобіжні заходи у виді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та, виходячи із тяжкості вчинених злочинів.
Захисник ОСОБА_6 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_7 , вважав, що обвинувальний акт не можливо призначити до судового розгляду, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки не обвинувачений ОСОБА_7 тривалий час перебуває під вартою, не має на меті уникнути кримінальної відповідальності, ризики наведені прокурором необґрунтовані.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника ОСОБА_6 ..
Заслухавши думку учасників процесу щодо можливості призначення судового розгляду, провівши підготовчі дії, суд приходить до наступних висновків: підстав для затвердження угоди або відмови у її затвердженні та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України немає, підстав для закриття провадження немає.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Кримінальне провадження підсудне Дарницькому районному суду м. Києва.
За таких обставин є всі підстави для призначення судового розгляду.
Зазначені в клопотанні підстави для повернення обвинувального акту прокурору не перешкоджають призначенню даного кримінального провадження до судового розгляду та не можуть бути предметом розгляду на даній стадії.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню.
Судом приймається до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинувачених у вчиненні інкримінованих правопорушень, що на думку суду свідчить про правомірність затримання обвинувачених. При цьому, суд розглядає тривалість періоду затримання не абстрактно, а оцінюючи в даному конкретному випадку відповідно до особливостей такого затримання. Також суд враховує практику Європейського суду з захисту прав людини, а саме те, що ризик втечі обвинуваченого може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і тому оцінка ризику проводиться з посиланням на ряд інших факторів (Панченко проти Росії, Бекчиєв проти Молдови).
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до особливо тяжких злочинів. У даному кримінальному провадженні не допитано потерпілих та свідків, що не виключає незаконного впливу на них зі сторони обвинувачених, не досліджені речі та документи, що дає можливість перешкоджати обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
На думку суду, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що інкриміновані обвинуваченим злочини вчинені у формі складної співучасті, у випадку доведеності винуватості їм загрожує покарання понад 10 років, дані про їх особи, їх віку та стану здоров'я, а головне, що дії обвинувачених були направлені на посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров'я особи, які відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.
Суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника ОСОБА_6 , однак не вважає їх беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу.
Відтак, суд, керуючись ст. ст. 179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк.
Питання вирішено судом з принципу суворого контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені та врахування практики ЄСПЛ, продовження дії запобіжного заходу відбулось не «автоматично», судом з'ясовано питання про наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини в кримінальному провадженні, а посилання захисників про процедурні порушення, на думку суду, пов'язане з власною інтерпретацією норм кримінального процесуального закону захистом. .
З урахуванням викладеного суд вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року, справа "Харченко проти України".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314-315 КПК України, суд,
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України призначити до судового розгляду колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні на 5 березня 2018 року о 12 годині 30 хвилин в приміщенні Дарницького райсуду м. Києва.
У задоволенні захисника ОСОБА_6 , про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Про час та місце судового розгляду повідомити прокурора, потерпілих, захисників та обвинувачених.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" строком до двох місяців, тобто до 9 квітня 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: