Справа № 727/12940/25
Провадження № 2-а/727/255/25
02 грудня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю. О.,
за участю секретаря судового засідання - Лепчук О. І.,
за участю представника позивача - Гінгуляка О. М.,
за участю представника відповідача - Мельничук І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні представник відповідача Мельничук І. В. зазначила, що надала до суду відзив на позовну заяву, в якому також заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки як вбачається з матеріалів справи постанову скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів. Укртрансбезпекою виконано всі законодавчо встановлені дії щодо направлення на адресу позивача постанови, на що позивачем не здійснено відповідних дій щодо її отримання.
В судовому засіданні представник позивача Гінгуляк О. М. пояснив, що позивач деякий час проживає за іншою адресою, про яку не повідомляв Укртрансбезпеку і, яка не зареєстрована в державних реєстрах. Підтвердити точну дату вхідного повідомлення про відкриття виконавчого провадження в мобільному застосунку «Монобанку» не вдається, бо такі відомості не відображаються. Повідомлення, яке надійшло позивачу від «Монобанку» підтверджує тільки відкриття виконавчого провадження та арешт коштів на рахунку. Вказане повідомлення не вказує та не відображає зміст оскаржуваної постанови відповідача.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішення суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ст. 123 ч. 1 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У контексті наведеного, Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 560/1976/19 також зауважив, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до доданих відповідачем даних сервісу відстеження поштових відправлень офіційного веб-сайту оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) вказане поштове відправлення було повернуто на адресу відповідача через невручення адресату за закінчення встановленого терміну зберігання.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, інформація про надходження повідомлення про вручення поштового відправлення надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або вінший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку (п. 73).
За адресою, зазначеною відправником чи одержувачем відправлення можуть бути доставлені повідомлення про вручення поштових відправлень (п. 74).
Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку (п. 81).
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення “EMS» - 14 календарних днів. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені. (п. 104).
Із долучених до відзиву трекінгу поштового відправлення вбачається, що відповідач надіслав позивачеві через оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання позивача оскаржувану постанову.
З довідки про причини повернення/доставлення отримувачу вбачається, що конверт на ім'я ОСОБА_1 , вул. Каспрука Павла, 18/2, м. Чернівці, Чернівецька область повернувся за закінченням терміну зберігання.
Отже, виходячи з правил вручення рекомендованих повідомлень та фактичних обставин, суд прийшов до переконання, що позивач протягом усього часу зберігання рекомендованого повідомлення, яким відповідач надіслав на його зареєстровану адресу оскаржувану постанову, не вжив належних заходів щодо його отримання.
Посилання представника позивача на те, що позивач проживає за іншою адресою неофіційно, суд не приймає як належний доказ та причину неотримання позивачем оскаржуваної постанови.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.
За таких обставин відповідачем в повній мірі дотримано вимог встановленого порядку повідомлення позивача про винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до абзацу 10 пункту 8 Інструкції №512, а тому оскаржувана постанова набрала законної сили.
Так, позивачем не зазначено істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Частинами третьою, четвертою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними. На цьому наголосив Верховний Суд при розгляді справи № 466/3942/20.
Також правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій, а сам інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
За цих обставин, враховуючи, що позивачем не зазначено інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд уважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 123, 241, 248 КАС України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. О. Калмикова