Провадження № 1-кс/714/460/25
ЄУН: 714/1772/25
"02" грудня 2025 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2
за участі: прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні 12025262020001545 від 01.05.2025 р. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні слідчий посилається на те, що у провадженні групи слідчих у складі СВ ВП №2 (м.Герца) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області та відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження № 12025262020001545 від 01.05.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним з тимчасовими обмеженнями щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, внаслідок воєнного стану встановленого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та затвердженим Законом України № 2102-IX, переслідуючи корисливу мету направлену на отримання грошової винагороди з приводу незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, вступивши у попередню змову із невстановленими особами в серпні-вересні 2025 р. організував незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України - ОСОБА_7 за грошову винагороду в розмірі 10 000 Євро.
Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, вступивши у попередню змову із невстановленими особами, в листопаді 2025 р. організував незаконне переправлення через державний кордон України за грошові кошти в сумі 8 000 Євро громадянина України ОСОБА_8
01 грудня 2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який відповідно до санкції ч.3 ст.332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, а під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;
- може незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по кримінальному провадженні, та інших осіб, які на даний час невстановлені та які можуть бути причетні до незаконної діяльності пов'язаної з незаконним переправлянням осіб через державний кордон України, переконувати їх давати неправдиві показання.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зважаючи на вищевикладене, просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у ньому та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 із клопотанням не погодився, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого щодо обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а з огляду на встановлення обставин кримінального правопорушення не заперечував щодо обрання іншої міри запобіжного заходу не пов'язаної із позбавленням волі, як то домашній арешт або застава.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволення клопотанні слідчого через не доведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Сам підозрюваний раніше не судимий, має місці соціальні зв'язки, сім'ю, неповнолітню дитину на утриманні, а також доглядає важкохворого батька. З огляду на зазначене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати міру запобіжного заходу не пов'язану з позбавленням волі, до прикладу цілодобовий домашній арешт або заставу у розмірі, що не перевищує розмір неправомірної вигоди отриманої за незаконне переправлення осіб через кордон, близько 900 000 грн.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання докази, слід зазначити про наступне.
Ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення кримінального правопорушення, листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.10.2025 р., протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , протоколом обшуку, протоколом огляду коштів, протоколом огляду телефону та іншими доказами кримінального провадження у сукупності.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дослідивши надані докази, вважаю, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім цього, існує ризик, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також інших осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому може намагатись здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб та осіб які на даний час невстановлені слідством та які можуть бути причетні до незаконної діяльності пов'язане з незаконним переправлянням осіб через державний кордон України, переконувати їх давати неправдиві показання, з метою уникнення покарання за скоєне.
Також на думку суду існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. На існування вказаного ризику вказує те, що підозрюваному ОСОБА_4 , в іншому кримінальному провадженні, Чернівецьким районним судом м.Чернівці ухвалою суду від 06.10.2025 р. був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі двухсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.
ОСОБА_4 після внесення застави, був звільнений з під варти та вчинив інкриміноване йому діяння, яке органом досудового розслідування кваліфіковане за ч.3 ст.332 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючи даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на вище викладені обставини справи, вважаю, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України недостатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому, беручи до уваги розмір неправомірної вигоди отриманої за незаконне переправлення осіб через кордон, а також те, що ухвалою суду від 06.10.2025 р. відносно нього вже був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі двухсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн., яку підозрюваний вніс, що свідчить про те, що раніше визначений розмір застави не був для нього надмірним фінансовим тягарем, ОСОБА_4 належних висновків не зробив, продовжив вчиняти діяння, аналогічні, попередній оголошеній йому підозрі, що свідчить про те, що раніше обраний розмір застави в іншому кримінальному провадженні не забезпечив належної процесуальної поведінки підозрюваного, на даний час останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому відповідно до ч.5 ст.182 КПК України вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки такого підозрюваного за даних конкретних обставин буде застава у розмірі чотирьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів - до 30 січня 2026 р.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі чотирьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області
Код ЄДРПОУ: 26311401
Банк: Держказначейська служба України, м.Київ
Код банку отримувача: 820172
Рахунок: UA548201720355279001000008745.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 лютого 2026 р.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Герцаївського районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 03 грудня 2025 р.
Слідчий суддя