Cправа №709/2064/25
02 грудня 2025 року селище Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ "Богодухівка", РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 653/23-00-07-01-01 від 29 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ "Богодухівка", допустив порушення порядку ведення податкового обліку ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме порушив вимоги:
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.5, п. 198.6
ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 7582466 грн, в.т.ч за березень 2020 року на суму 334305 грн, за квітень 2020 року на суму 11621 грн, за травень 2020 року на суму 11473 грн, за липень 2020 року на суму 869 грн, за квітень 2023 року на суму 1553318 грн, за травень 2023 року на суму 974245 грн, за червень 2023 року на суму 1412474 грн, за вересень 2023 року на суму 52761 грн, за жовтень 2023 року на суму 599554 грн, за листопад 2023 року на суму 973636 грн, за грудень 2023 року на суму 466602 грн, за січень 2024 року на суму
109388 грн, за березень 2024 року на суму 86923 грн, за травень 2024 року на суму 339920 грн, за червень 2024 року на суму 25270 грн, за серпень 2024 року на суму 206620 грн, за вересень 2024 року на суму 264875 грн, за жовтень 2024 року на суму 16556 грн, за січень 2025 року на суму 53602 грн, за квітень 2025 року на суму 88454 грн;
- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, пп. 5 п. 4, пп. 1 п. 5 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2026 року за № 159/28289, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2025 року на суму 99348 грн;
- п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано податкові накладні: з податком на додану вартість в сумі 2438131 грн; з обсягом постачання в сумі 179134069 грн;
- п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI знижено єдиний податок четвертої групи за 2024 рік на 105,03 грн;
- п .269.1.2 п .269.1 ст. 269, п. 270.1.2 п .270.1 ст. 270, п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI знижено орендну плату за 2024 рік на 1315,07 грн;
- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу, абз. 1 п. 8.4 розд. VІІІ Порядку № 1588, не подано 221 повідомлення та несвоєчасно подано 5 повідомлення про об'єкти оподаткування обо об'єкти, пов'язані з опадаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність.
Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складений на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Богодухівка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.06.2025 та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.04.2016 по 30.06.2025 року.
Відповідно до змісту п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
В силу норм Податкового Кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі №П/811/2893/14.
Згідно положень ст. 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Статтями 55-56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).
З аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, то контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов'язання, яке платник податків має право оскаржити.
Не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням контролюючим органом суми бюджетного відшкодування позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.
Судом встановлено, що до матеріалів справи не надано доказів, що уповноваженими особами Головного управління ДПС у Черкаській області по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України прийнято, надіслано та вручено у встановленому законом порядку податкове повідомлення-рішення, без наявності якого, згідно приписів п. 86.7
ст. 86 ПК України, посилання як на доказ, на акт перевірки є безпідставним, оскільки акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та містить висновки інспектора у ході її проведення.
За таких обставин, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Такий висновок відповідає практиці судів апеляційної інстанції та принципу правової визначеності, що сприяє єдності та стабільності судової практики (справа №752/26669/24 реєстраційний № рішення 128222991).
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі та в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КупАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163-1, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Левченко