03 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7969/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПРОТЕКТОР» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПРОТЕКТОР» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12893084/45735020 від 22.05.2025.
Зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПРОТЕКТОР» податкову накладну №4 від 15.04.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) за фактом господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №4 від 15.04.2025. Згідно із квитанцією від 28.04.2025 реєстрація податкової накладної №4 від 15.04.2025 в ЄРПН була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 6214 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
З метою реєстрації зупиненої податкової накладної №4 від 15.04.2025 позивачем надіслано пояснення від 19.05.2025 про подання пояснень та копій документів, що підтверджують здійснення господарської операції. Однак, за результатами розгляду вказаних документів Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №12893084/45735020 від 22.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 15.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач вважає, що надав усі наявні документи на підтвердження здійснення господарської операції, щодо якої складено податкову накладну №4 від 15.04.2025, ці документи оформлені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Незважаючи на надання документів, що стосуються господарської операції, визначеної в податковій накладній, контролюючий орган безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.08.2025 представником відповідачів подано до суду відзив на позовну заяву у якому заперечив пред'явлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що підставою для зупинення Комісією ГУ ДПС у Волинській області реєстрації податкової накладної №4 від 15.04.2025 слугувала відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Волинській області повідомлення позивача від 19.05.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, було запропоновано надати додаткові пояснення. Позивач не скористався своїм правом надати додаткові пояснення, у зв'язку із чим прийнято рішення №12893084/45735020 від 22.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 15.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку документів: акту виконаних робіт.
Також, представник відповідачів зазначив, що вимога позивача про реєстрацію податкової накладної не підлягає до задоволення, оскільки задоволення позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №4 від 15.04.2025 є втручанням в дискреційні повноваження відповідачів.
Враховуючи вищенаведене, вважає, що позивачем не було подано документів, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «ВЕСТ ПРОТЕКТОР» (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.
Згідно п.3.4. договору Покупець оплачує суму, зазначену у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів з дня його отримання, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.
На підставі договору купівлі-продажу №1 від 31.03.2025 року ТОВ «ВЕСТ ПРОТЕКТОР» виставило ФОП ОСОБА_1 рахунок на оплату товару №2 від 02.04.2025 на загальну суму 122 485,20 грн. з ПДВ.
14.04.2025 ФОП ОСОБА_1 згідно виставленого рахунку на оплату №2 від 02.04.2025 здійснив попередню оплату за товар на суму 30 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 07.05.2025. На зазначену суму попередньої оплати було складено і направлено на реєстрацію податкову накладну №3 від 14.04.2025, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
15.04.2025 ФОП ОСОБА_1 згідно виставленого рахунку на оплату №2 від 02.04.2025 здійснив попередню оплату за товар на решту суми 92 485,20 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 07.05.2025.
На підставі отриманої від ФОП ОСОБА_1 попередньої оплати, на виконання вимог статті 201 ПК України позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №4 від 15.04.2025.
Згідно із квитанцією реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено, оскільки, обсяг постачання товару/послуги 6214, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
В зв'язку з чим відповідачем запропоновано надати копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
З метою реєстрації зупиненої податкової накладної позивачем 07.05.2025 в електронній формі були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, в т.ч.: договір купівлі-продажу №1 від 31.03.2025 року, рахунок на оплату №2 від 02.04.2025 року, банківські виписки №927 за 14.04.2025 року та №934 за 15.04.2025 року, видаткову накладну №2 від 29.04.2025 року, товарно-транспортну накладну №2 від 29.04.2025 року, договір на перевезення вантажу №1 від 25.05.2025 року, акт надання послуг №5 від 30.04.2025 року, договір оренди транспортного засобу №07.03.2025 року, договір поставки №2003/2025-1 від 20.03.2025 року, видаткову накладну №1921 від 02.04.2025 року, рахунок №452 від 31.03.2025 року, платіжну інструкцію №8 від 01.04.2025 року та інші.
Крім цього, повідомленням від 19.05.2025 року було подано додаткові пояснення та документи.
Однак, комісією ГУ ДПС у Волинській області без врахування наданих пояснень прийнято рішення №12893084/45735020 від 22.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 15.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури /інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі “додаткова інформація» нічого не зазначено.
Не погоджуючись із рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12893084/45735020 від 22.05.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
За правилами абзаців першого, п'ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10. статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Як передбачено пунктами 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну /розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Також відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як зазначалося вище, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 28.04.2025 в ЄРПН вказано про причини зупинення реєстрації цих податкових накладних - обсяг постачання товару/послуги 6214 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника ПДВ, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а» або “б» пункту 185.1 статті 185, підпункту “а» або “б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній /розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Як зазначено у спірному рішенні №12893084/45735020 від 22.05.2025, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 15.04.2025 в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури /інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі “додаткова інформація» нічого не зазначено.
Разом з тим, суд звертає увагу, що з метою реєстрації зупиненої податкової накладної №4 від 15.04.2025 позивачем надіслано, в тому числі, пояснення (повідомлення) від 07.05.2025 та від 19.05.2025 з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.
На думку суду, позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарської операції з постачання товару ФОП ОСОБА_1 , які достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №4 від 15.04.2025.
Вищевказані документи вказують на виконання обов'язку щодо наданих послуг, відтак, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної №4 від 15.04.2025 підтверджують факт здійснення господарської операції з надання послуг, а відтак позивачем правомірно виписано податкову накладну та надіслало її для реєстрації в ЄРПН.
Суд, також, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про отримання платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт передачі товару від продавця до покупця і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.
З огляду на встановлені судом обставини підстави для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН відсутні.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів законності прийняття спірного рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 15.04.2025 в ЄРПН.
На підставі аналізу норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12893084/45735020 від 22.05.2025, а отже про задоволення позову в цій частині.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №4 від 15.04.2025 в ЄРПН то суд враховує, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків. Разом з тим, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
За приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення, а подані позивачем пояснення та документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, за якою складена спірна податкова накладна, ознак порушення вимог законодавства щодо її складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію вказаної податкової накладної, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, похідну позовну вимогу про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №4 від 15.04.2025 в ЄРПН днем її подання на реєстрацію, також належить задовольнити.
Отже, суд задовольняє позов повністю.
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 17.07.2024.
Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, в розмірі 8 000,00 грн суд зазначає наступне.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу додано копії таких документів: договору №09/07/25-1 про надання правничої допомоги від 09.07.2025, укладеного між АО “Преміум сервіс» та позивачем; акту від 14.07.2024 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-1 від 09.07.2025; рахунку-фактури №14/07/25-1 від 14.07.2025, платіжної інструції від 17.07.2024.
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев'ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення про коригування митної вартості, які складені за наслідками митного декларування товарів по одному і тому ж самому договорі та із одним і тим же контрагентом. Крім того, суд зауважує, що надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об'єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи прохання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.
Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12893084/45735020 від 22.05.2025.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПРОТЕКТОР» №4 від 15.04.2025, днем її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПРОТЕКТОР» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПРОТЕКТОР» (43006, м. Луцьк, вул. Скорика Мирослава, 10В, оф. 8, код ЄДРПОУ 45735020).
Відповідачі: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Ю.Ю. Сорока