Рішення від 03.12.2025 по справі 140/11805/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11805/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім Кераміки ТД» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дім Кераміки ТД» (далі - ТзОВ “Дім Кераміки ТД», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2, від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2, від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001535, №UA209230/2025/001679, №UA209230/2025/002002.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТзОВ “Дім Кераміки ТД» та компанією Keros Ceramica EAD 17.01.2024 було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №3-2024, який визначав умови поставки керамічної плитки на умовах EXW або FCA згідно з Інкотермс МТП 2010. Оплата відповідно до п. 2.2 цього контракту здійснюється у формі 100% попередньої оплати, що підтверджується проформами, інвойсами, Swift-повідомленнями та платіжними інструкціями.

Позивач зазначає, що митна вартість визначалась за ціною контракту згідно зі статтею 58 Митного кодексу України (далі - МК України), із пропорційним розподілом транспортних витрат до кордону України. До митного оформлення було подано повний перелік документів, передбачений ч. 2-3 ст. 53 МК України, зокрема: проформи, інвойси, CMR, експортні декларації, рахунки за транспортні послуги, контракт, заявки на перевезення тощо.

Позивач вказує, що процедура контролю митної вартості була проведена з порушенням вимог статей 53, 54, 55, 57, 58 МК України, оскільки: митниця запитала документи, які взагалі не передбачені законом, зокрема документи щодо виробника, сертифікати якості, додаткові бухгалтерські та комерційні документи, які не впливають на числове значення митної вартості; частина запитуваних документів вже була подана, але митниця цього не врахувала; митниця у своїх рішеннях не навела обґрунтованих сумнівів, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України; у рішеннях відсутній аналіз неможливості застосування методів 1, 2а, 2б, 2в, 2г, як цього вимагають ст. 57-64 МК України; митниця неправомірно застосувала резервний метод (метод 2ґ) без відповідного обґрунтування та без коригувань на умови поставки, обсяг, асортимент, що суперечить ст. 64 МК України; вартість, визначена митницею (0,67 дол. США/кг), є економічно й документально необґрунтованою та не відповідає характеристикам товару.

Позивач також наголошує, що був вимушений здійснити митне оформлення з гарантією відповідно до ч. 7 ст. 55 та розділу X МК України з метою уникнення нарахування штрафних санкцій за простій транспортного засобу.

З огляду на викладене, позивач вважає прийняті рішення митниці такими, що суперечать митному законодавству, а тому просить суд скасувати спірні рішення та картки відмови як протиправні.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Львівська митниця у поданому відзиві на позовну заяву заперечила проти задоволення позову, вказуючи, що під час здійснення контролю митної вартості діяла в межах повноважень та відповідно до вимог МК України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476, а також наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, яким затверджено форму рішення про коригування митної вартості, правила його заповнення і перелік додаткових складових до ціни договору.

Митниця вказує, що під час аналізу документів було виявлено розбіжності, які, на її думку, не дозволяли встановити достовірну ціну, фактично сплачену за товар, зокрема відсутність документів про виробника, відсутність розшифровок підписантів у контракті, посилання у CMR на документ, який не був поданий, наявність у фактурі знижки без документального підтвердження, непослідовність у документах щодо перевізника та транспортних витрат, відсутність відміток митних органів країни експорту в експортних деклараціях. У відзиві також зазначено, що подані Swift-повідомлення не можуть підтверджувати факт оплати у зв'язку з відсутністю повного набору обов'язкових реквізитів відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

Відповідач наполягає, що у зв'язку з неподанням усіх документів, визначених статтею 53 МК України, та через наявні, на його думку, невідповідності, митний орган мав право не визнавати заявлену митну вартість та перейти до застосування резервного методу, передбаченого статтею 64 МК України, використавши як джерело інформації інші митні декларації, за якими аналогічний товар оформлювався за ціною 0,67 долара США за кілограм.

У зв'язку з викладеним митниця вважає спірні рішення законними та такими, що відповідають вимогам Митного кодексу України, статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT 1994) та іншим нормативно-правовим актам, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 23.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

17.01.2024 між ТзОВ “Дім Кераміки ТД» (Покупець) та компанією Keros Ceramica EAD (Продавець) було укладено Контракт №3-2024 (надалі - Контракт), згідно з п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує керамічну плитку, що надалі іменується “Товар», на умовах EXW або FCA, у відповідності до Інкотермс МТП 2010.

Пунктами 2.2., 2.3. Контракту було передбачено, що умовами оплати є 100% попередня оплата в розмірі, вказаному в фактурі проформі, для кожного окремого замовлення, зробленого Покупцем Продавцю. Всі ці документи (фактури проформи, інвойси і т.п.) будуть зроблені у письмовому вигляді та стануть невід'ємними частинами договору. Валюта платежів - євро.

У свою чергу п. 5.1. Контракту врегульовано, що в кожній фактурі проформі та кінцевому інвойсі мають бути зазначені дата, товар, його кількість, ціна та загальна вартість. Крім того, Продавець має відправити копію експертної декларації.

Пунктом 5.2 Контракту передбачено, що терміни ввозу товарів на територію України з моменту оплати є цілковито на відповідальності Покупця, але не пізніше 1 місяця та в межах строку дії договору.

Відповідно до п. 8.1. встановлено строк дії договору до “31» грудня 2030 року.

На виконання умов цього Контракту внаслідок попередньої оплати за товари позивачу поставлено керамічну плитку на підставі рахунків-фактур (інвойсів) №5300039246 від 21.05.2025 на суму 7550,46 євро, №5300039402 від 04.06.2025 на суму 2899,65 євро, №530009756 від 04.07.2025 на суму 8055,24 євро.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 23.05.2025 декларантом позивача в порядку електронного декларування до Львівської митниці подано митну декларацію (далі - МД) №25UA209230048229U8 з описом:

товару 1 “Плитка глазурована чи не глазурована з коефіцієнтом поглинання води більш 0,5 мас.% але не більше 10 мас.%: Плитка BONN ACERO 80x80 - 153,6 м2. Плитка ВОНЕМЕ BEIGE 80x80 - 35,84м2. Плитка BARCELONA SAND 25x25 - 13м2. Плитка BARCELONA BLANCO 25x25 - 36 м2. Плитка DAFNE GRIS 59,6x59,6 - 5,68 м2. Плитка BETON GRIS 59,6x59,6 - 52,54 м2. Плитка FERRARA ACERO 80x80 - 72,96 м2. Плитка BELCAIRE NATURAL 23x46 - 67,2 м2. Плитка VERNAZZA BLANCO 80x80 - 224 м2. Плитка BONN BEIGE 80x80 - 140,8 м2. Плитка VICHY МІХ 25x25 - 96 м2. Плитка VERNAZZA NEGRO 80x80 - 51,2 м2. Торговельна марка: KEROS. Країна виробництва: BG Виробник: KEROS CERAMICA EAD»;

товару 2 “Плитка керамічна глазурована, для стіни та підлоги без зображень, з коефіцієнтом поглинання води понад 10 мас.%: Плитка ARDENZA 30x60 - 207,36 м2. Торговельна марка: KEROS. Країна виробництва: BG. Виробник: KEROS CERAMICA EAD».

На підтвердження заявленої у МД від 23.05.2025 №25UA209230048229U8 митної вартості декларантом були подані наступні документи: пакувальний лист №52-52351 від 21.05.2025; інвойс №5300039246 від 21.05.2025; CMR б/н від 21.05.2025; рахунок за перевезення №СФ-17 від 21.05.2025; зовнішньоекономічний контракт №3-2024 від 17.01.2024; доповнення до внутрішнього договору №1 від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера №220921 від 22.09.2021; договір перевезення №17 від 20.05.2025; декларація-інвойс №5300039246 від 21.05.2025; експортна декларація №25BG004006A04858B0 від 21.05.2025.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанту або уповноваженій ним особі за власним бажанням запропоновано подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як зазначає відповідач, інших документів згідно вимоги митного органу, а також документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано. Разом з тим, декларантом надано прайс-лист, платіжний документ, проформу. На думку митного органу, даний “прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки не містить інформації щодо умов поставки, на підставі яких розрахована ціна товару. Банківський платіжний документ (SWIFT) від 20.05.2025 не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом. Даний документ неналежної форми. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001535.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2 зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин.

Подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на “дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості» імпортованого товару. Під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що “дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими “дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне.

Відповідно до вимог п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту зазначено, що якість товару відповідає вимогам, що предявляються до цього товару у країні походження. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN.

Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.

У Контракті купівлі-продажу в реквізитах відсутні відомості про осіб, уповноважених на укладання та підписання контракту (відсутні розшифровка Прізвищ та імен підписантів).

Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладення договору (контракту). Однак, перевірити здатність на укладення договору сторони продавця, із наданих документів, є неможливим. Необхідність наявності такої уповноваженої особи підтверджується також і п. 8.1 Контракту, яким передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Відповідно до п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту умови оплати - 100% передоплата в розмірі, вказаному в фактурі-проформі, для кожного окремого замовлення зробленого покупцем Продавцю. Всі ці документи (фактури-проформи, інвойси і т.п.) будуть зроблені в письмовому вигляді та стануть невід'ємними частинами договору.

Як зазначив відповідач у цьому рішенні, замовлення до митного оформлення не подано. У графі 5 CMR “Перелік документів» вказано посилання на Delivery note 52-52351, такий документ не надано. У фактурі від 21.05.2025 № 5300039246 міститься посилання на документ №52-52351, який не подавався. У вищезазначеній фактурі міститься знижка, яка не обумовлена жодним документом.

У CMR від 21.05.2025 №б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється компанія Veles Bukovyna LTD, разом з тим до митного оформлення декларантом надано договір-рахунок на перевезення від 21.05.2025 №СФ-17 із ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір-доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Рахунок на перевезення містить посилання на договір на перевезення №03/08/22-В від 03.08.2022, проте даний договір до митного оформлення не подавався. Експортна декларація країни відправлення №25BG004006A04858B0 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Отже, на думку відповідача, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості, внаслідок чого неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості: товару №1 слугувала МД №25UA209170023267U0 від 19.03.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (плитка керамічна глазурована) становить 0,67 дол. США за кг; товару №2 - МД №25UA408050003398U6 від 25.04.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (плитка керамічна глазурована) становить 0,67 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації від 23.05.2025 №25UA209230048391U4 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Також з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 06.06.2025 декларантом позивача в порядку електронного декларування до Львівської митниці подано МД №25UA209230053104U0 з описом:

товару 1 “Плитка глазурована чи не глазурована з коефіцієнтом поглинання води більш 0,5 мас.%, але не більше 10 мас.%: Плитка BROUSSARD NEGRO 59,6x59,6 (2 сорт) -34,08 м2. Плитка BROUSSARD NEGRO 59,6x59,6 (3 сорт) - 51,12 м2. Плитка AGATA GRIS 80x80 (3 сорт) - 256 м2. Плитка ВОНЕМЕ BEIGE 80x80 (3 сорт) - 70,4 м2. Плитка СОТТО ACERO 80x80 (3 сорт) - 128 м2. Плитка LONDON GRIS 80x80 (3 сорт) - 102,4 м2. Плитка FERRARA BEIGE 80x80 (3 сорт) - 64 м2. Плитка GALAXY GRIS 59,6x59,6 (3 сорт) -102,24м2. Плитка Мее Modula Artesa Beige 50x50 (3 сорт) - 54 м2. Плитка СОТТО BEIGE 80x80 (2 сорт) - 51,2 м2. Плитка BELCAIRE GRIS 23x46 (2 сорт) - 30,8м2. Плитка BELCAIRE GRIS 23x46 (3 сорт) - 22,4м2. Плитка AUSTRAL VERDE 25x25 - 5м2. Торговельна марка: KEROS CERAMICA EAD»;

товару 2 “Плитка керамічна глазурована, для стіни та підлоги без зображень, з коефіцієнтом поглинання води понад 10 мас.%: Плитка BROUSSARD GRIS 30x90 (2 сорт) -81 м2. Плитка BROUSSARD GRIS 30x90 (3 сорт) - 21,6 м2. Торговельна марка : KEROS. Країна виробництва: BG Виробник: KEROS CERAMICA EAD».

На підтвердження заявленої у МД від 06.06.2025 №25UA209230053104U0 митної вартості декларантом були подані наступні документи: пакувальний лист №52-52531 від 04.06.2025; проформа №51-54250 від 20.05.2025; інвойс №5300039402 від 04.06.2025; CMR б/н від 04.06.2025; Swift-оплата проформи від 03.06.2025; рахунок за перевезення №76 від 04.06.2025; зовнішньоекономічний контракт №3-2024 від 17.01.2024; доповнення до внутрішнього договору №1 від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера №220921 від 22.09.2021; договір перевезення №030625 від 03.06.2025; декларація-інвойс №5300039402 від 04.06.2025; експортна декларація №25BG004006A05303B9 від 04.06.2025.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом надано: прайс-лист виробника товарів (даний документ не містить вимог стосовно умов платежу за товар та умов поставки, у зв'язку з чим використання даного документу як підтвердження заявленої фактурної вартості товару не є доцільним); цінова пропозиція. Таким чином, на думку митниці, документів, які спростовують розбіжності виявлені митним органом декларантом на вимогу підрозділу митного оформлення не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001679.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2 зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності.

Умови поставки згідно інвойсу EXW (EX Works (... named place)) Франко завод (... назва місця). Термін означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару, без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту). Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно інформації, яка наведена у комерційних документах для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме в рахунку-фактурі про транспортні витрати від 04.06.2025 №76 декларантом до розрахунку митної вартості не враховані витрати, понесені покупцем на здійснення митних формальностей у країні експорту, а також страхування товару. Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 580 км, а вартість 30000 грн, що становить 51,72 грн/км, відстань по території України 379 км, а вартість 27000 грн, що становить 71,24 грн/км).

Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій “Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: “Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об'єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, митниця вважає, що очевидним є факт, що рахунок від 04.06.2025 №76 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

Відповідно до інформації, яка наведена у п. 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 17.01.2024 №3-2024 встановлено, що якість товарів, що будуть продані по даному договору, має відповідати технічним вимогам на даний товар у відповідності до міжнародного сертифікату якості. Проте даний документ, декларантом не надано митному органу.

У митній декларації країни відправлення від 04.06.2025 №25BG004006A05303B9 статистична вартість дорівнює фактурній вартості (згідно курсу НБУ станом на 04.06.25), яка наведена у інвойсі від 04.06.2025 №5300039402 на умовах поставки EXW, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010, в якій зазначено, що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задня доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. Крім того, така декларація не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Таким чином, відповідач вважає, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори, на думку митниці, вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Як зазначає відповідач, внаслідок проведеної консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості: товару №1 слугувала МД №UA209230/2024/0020821 від 07.03.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (плитка глазурована чи не глазурована з коефіцієнтом поглинання води більш 0,5 мас.%, але не більше 10 мас.%. Торговельна марка: KEROS. Країна виробництва: BG. Виробник: KEROS CERAMICA EAD) - 0,6701 дол. США/кг; товару №2 слугувала МД №UA408050/2024/003398 від 25.04.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (плитка керамічна глазурована з коефіцієнтом поглинання води понад 10 мас.%, призначена для облицювання стін, якість - ECONOM. Країна виробництва: BG. Виробник: KEROS CERAMIKA EAD. Торговельна марка: KEROS CERAMlKA) - 0,67 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось, у зв'язку з тим, що умови поставки, а також обсяг партії товару у наведеному джерелі відповідають умовам заявленим декларантом у митній декларації.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до МД від 06.06.2025 №25UA209230053237U8 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Крім того, з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 09.07.2025 декларантом позивача в порядку електронного декларування до Львівської митниці подано МД №25UA209230064316U2 з описом товару 1 “Плитка глазурована чи не глазурована з коефіцієнтом поглинання води більш 0,5 мас.%, але не більше 10 мас.%: Плитка MAINE ACERO 59,6x59,6 - 24,14 м2. Плитка MAINE GRIS 59,6x59,6 - 7,1 м2. Плитка QUEBEC 80x80 - 153,6 м2. Плитка AUSTRAL BLANCO 25x25 - 18 м2. Плитка AMAZONIA 25x25 - 3 м2. Плитка BONN GRIS 60x120 - 201,6 м2. Плитка FERRARA GRIS 60x120 - 352,8 м2. Плитка AGATA PERLA 59,6x59,6 - 34,08 м2. Плитка AMALFI GRIS 80x80 -153,6 м2. Плитка FERRARA BEIGE 60x120 - 8,64 м2. Плитка AGATA GRIS 80x80 -102,4 м2. Плитка AGATA PERLA 80x80 - 23,04 м2. Торговельна марка: KEROS Країна виробництва: BG Виробник: KEROS CERAMICA EAD».

На підтвердження заявленої у МД від 09.07.2025 №25UA209230064316U2 митної вартості декларантом були подані наступні документи: пакувальний лист №52-52956 від 04.07.2025; проформа №51-54389 від 29.05.2025; інвойс №5300039756 від 04.07.2025; CMR б/н від 04.07.2025; Swift-оплата проформи від 01.07.2025; рахунок за перевезення №24 від 07.07.2025; зовнішньоекономічний контракт №3-2024 від 17.01.2024; доповнення №1 до внутрішнього договору (контракту) від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера №220921 від 22.09.2021; договір перевезення №010725 від 01.07.2025; декларація-інвойс №5300039756 від 04.07.2025; експортна декларація №25BG004006A06389B3 від 04.07.2025.

На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу.

Підсумовуючи викладене, митниця зазначає, що декларантом: невірно проведено розрахунок митної вартості, оскільки до розрахунку митної вартості не враховано витрати, понесені покупцем на страхування вантажу, а також митні формальності у країні експорту; не подано всі основні документи, визначені частиною другою статті 53 МК України; не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002002.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2 зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно інформації яка наведена у комерційних документах для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону а саме рахунку-фактурі про транспортні витрати від 07.07.2025 №24, декларантом до розрахунку митної вартості не враховані витрати, понесені покупцем на здійснення митних формальностей у країні експорту, а також страхування товару.

Відповідно до інформації, яка наведена у гр. 5 CMR від 04.07.2025 б/н встановлено, що з вантажем відправником було надано наступні товаросупровідні документи, у тому числі інвойс за №53-39756. До митного оформлення декларантом надано інвойс за №5300039756 від 04.07.2025, що не відповідає інформації яка наведена у CMR, та відповідно викликає сумніви стосовно достовірності даних про вартість товару у наданих до митного оформлення документах.

Відповідно до інформації, яка наведена у п. 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 17.01.2024 №3-2024, встановлено, що якість товарів, що будуть продані по даному договору, має відповідати технічним вимогам на даний товар у відповідності до міжнародного сертифікату якості. Проте даний документ, декларантом не надано митному органу.

У митній декларації країни відправлення від 04.07.2025 №25BG004006A06389B93 статистична вартість дорівнює фактурній вартості згідно курсу валюти, яка наведена у інвойсі від 04.07.2025 №5300039756 на умовах поставки EXW, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010, в якій зазначено, що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задля доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. Крім того, така декларація не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори, на думку митного органу, вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Як зазначає відповідач, внаслідок проведеної консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA408050/2025/005398 від 19.06.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (плитка глазурована чи не глазурована з коефіцієнтом поглинання води більш 0,5 мас.%, але не більше 10 мас.%. Торговельна марка: KEROS. Країна виробництва: BG. Виробник: KEROS CERAMICA EAD) - 0,67 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось, у зв'язку з тим, що умови поставки а також обсяг партії товару у наведеному джерелі відповідають умовам, заявленим декларантом у митній декларації.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до МД від 09.07.2025 №25UA209230064443U6 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

У відповідності до ч. 8 ст. 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Заявою від 06.08.2025 позивач надав відповідачу додаткові документи та пояснення на підтвердження заявленої митної вартості товару. Зокрема, було надано: витяг з Болгарського комерційного реєстру щодо компанії Keros Ceramica; завірену копію листа Keros Ceramica від 30.07.2025; роздруківку прайс-листа Keros Ceramica V.BG256321 на 2025 рік, а щодо:

партії №1: роздруківку платіжної інструкції № 62 від 20.05.2025; завірену копію акту №ОУ-17 від 24.05.2025; завірену копію платіжної інструкції №1654 від 18.06.2025; завірену копію платіжної інструкції №1668 від 20.06.2025; завірену копію Договору №03/08/22-ВВ від 03.08.2022; завірену копію довідки від 04.08.2025; завірену копію листа ФОП ОСОБА_2 від 29.07.2025 (партії №2 та №3);

партії №2: завірену копію акту надання послуг № 88 від 07.06.2025; завірену копію платіжної інструкції №1711 від 04.07.2025; завірену копію платіжної інструкції №1739 від 10.07.2025;

партії №3: завірену копію акту надання послуг №23 від 10.07.2025; завірену копію платіжної інструкції №1791 від 31.07.2025.

Листом від 13.08.2025 №7.4-2/15-02/13/20756 Львівська митниця зазначила, що у надісланих із листом позивача додаткових документах не усунуто та не роз'яснено розбіжності, виявлені під час здійснення митного оформлення товару. З огляду на вищевикладене та відповідно до ст. 55 МК України Львівська митниця відмовила у скасуванні та залишила без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2, від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2, від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів та картками відмови в митному оформленні товарів, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частини першої та другої статті 53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Згідно із частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).

Із наведених положень можна виснувати, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України відповідає висновкам Верховного Суду (постанови від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19 та ін.).

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

За приписами частини першої, другої статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Застосування такого другорядного методу визначення митної вартості, як резервний, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу; подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 300/784/24).

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості трьох партій товару згідно з частиною другою статті 53 МК України: у кожному випадку - контракт №3-2024 від 17.01.2024, доповнення до внутрішнього договору №1 від 18.04.2025, а також:

щодо першої партії товару відповідно до МД від 23.05.2025 №25UA209230048229U8: пакувальний лист №52-52351 від 21.05.2025; інвойс №5300039246 від 21.05.2025; CMR б/н від 21.05.2025; рахунок за перевезення №СФ-17 від 21.05.2025; зовнішньоекономічний контракт №3-2024 від 17.01.2024; доповнення до внутрішнього договору №1 від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера №220921 від 22.09.2021; договір перевезення №17 від 20.05.2025; декларація-інвойс №5300039246 від 21.05.2025; експортна декларація №25BG004006A04858B0 від 21.05.2025;

щодо другої партії товару відповідно до МД від 06.06.2025 №25UA209230053104U0: пакувальний лист №52-52531 від 04.06.2025; проформа №51-54250 від 20.05.2025; інвойс №5300039402 від 04.06.2025; CMR б/н від 04.06.2025; Swift-оплата проформи від 03.06.2025; рахунок за перевезення №76 від 04.06.2025; зовнішньоекономічний контракт №3-2024 від 17.01.2024; доповнення до внутрішнього договору №1 від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера №220921 від 22.09.2021; договір перевезення №030625 від 03.06.2025; декларація-інвойс №5300039402 від 04.06.2025; експортна декларація №25BG004006A05303B9 від 04.06.2025;

щодо третьої партії товару відповідно до МД від 09.07.2025 №25UA209230064316U2: пакувальний лист №52-52956 від 04.07.2025; проформа №51-54389 від 29.05.2025; інвойс №5300039756 від 04.07.2025; CMR б/н від 04.07.2025; Swift-оплата проформи від 01.07.2025; рахунок за перевезення №24 від 07.07.2025; зовнішньоекономічний контракт №3-2024 від 17.01.2024; доповнення №1 до внутрішнього договору (контракту) від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера №220921 від 22.09.2021; договір перевезення №010725 від 01.07.2025; декларація-інвойс №5300039756 від 04.07.2025; експортна декларація №25BG004006A06389B3 від 04.07.2025.

Так, з матеріалів справи слідує, що ввезення трьох партій товару на митну територію України відбулося на підставі одного зовнішньоекономічного контракту №3-2024 від 17.01.2024, укладеного між ТзОВ “Дім Кераміки ТД» (Покупець) та компанією Keros Ceramica EAD (Продавець), згідно з п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує керамічну плитку, що надалі іменується “Товар», на умовах EXW або FCA, у відповідності до Інкотермс МТП 2010.

Відповідно до проформи №51-53821 від 17.04.2025 було узгоджено купівлю керамічної плитки загальною кількістю 1 156,18 м. кв. та вартістю 7550,46 євро (перша партія товару). Дана партія товару була оплачена 20.05.2025 року платіжною інструкцією №62 та підтверджена відповідним SWIFT-повідомленням.

Другу партія товару (керамічна плитка) позивачем була замовлена у продавця на підставі проформи №51-542250 від 20.05.2025 загальною кількістю 1 074,24 м. кв. та вартістю 2899,65 євро. Дана партія товару була оплачена 03.06.2025 відповідним SWIFT-повідомленням.

Третя партія товару (керамічна плитка) позивачем була замовлена у продавця на підставі проформи №51-54389 від 29.05.2025 загальною кількістю 1 082,00 м. кв. та вартістю 8055,24 євро. Дана партія товару була оплачена 01.07.2025 відповідним SWIFT-повідомленням.

Обсяг та загальна вартість вказаного товару підтверджується відповідними інвойсами №5300039246 від 21.05.2025 на суму 7550,46 євро, №5300039402 від 04.06.2025 на суму 2899,65 євро, №530009756 від 04.07.2025 на суму 8055,24 євро.

З приводу зауважень Львівської митниці до поданих документів, які, на думку відповідача, не містять належних відомостей, якими обґрунтовано заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та містять розбіжності, суд зазначає наступне.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2 вказано на наступні обставини для його прийняття.

Товар постачається за прямими договором з виробником №3-2024 від 17.01.2024, проте декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, підтверджуючи виробника товару та ТМ. Відповідно до вимог п. 3.1. зовнішньоекономічного контракту зазначено, що якість товару відповідає вимогам, що пред'являються до цього товару у країні походження. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN.

З цього приводу суд зазначає, що митна вартість визначається з урахуванням ціни товару, яка формується продавцем товару, а не виробником товару, тому зауваження митного органу щодо неподання документів, які підтверджують виробника товару та ТМ, є безпідставними, що не впливають на задекларовану вартість.

Крім того, ч. 2 ст. 53 МК України не містить документів, які підтверджують виробника товару чи якість товару в переліку обов'язкових документів.

Відсутність таких документів не є порушенням і не впливає на правильність визначення ціни.

Митниця також вказує, що у контракті купівлі-продажу в реквізитах відсутні відомості про осіб, уповноважених на укладання та підписання контракту (відсутні розшифровка прізвищ та імен підписантів).

Відповідач із посиланням на ч. 1 ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність» вказує, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладення договору (контракту). Однак, перевірити здатність на укладення договору сторони продавця, із наданих документів, є неможливим. Необхідність наявності такої уповноваженої особи підтверджується також і п. 8.1 Контракту, яким передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Посилання на п. 8.1. Контракту є безпідставними, оскільки у ньому йдеться мова про внесення змін та доповнень до Контракту. Крім того, вказаний пункт Контракту передбачає обов'язковість наявності у підписантів відповідних повноважень, але не ставить конкретних вимог щодо зазначення біля підписів прізвищ та ініціалів.

Слід зауважити, що у преамбулі Контракту №3-2024 від 17.01.2024 чітко зазначено його підписантів від імені сторін. Зокрема, від імені покупця - ТзОВ “Дім Кераміки ТД» Контракт уклала та підписала директор товариства - Дудюк Богдана Ярославівна, а від імені продавця (Keros Ceramica EAD) - Пабло Бенавент Марті.

До заяви від 06.08.2025 позивач додав витяг із Болгарського комерційного реєстру щодо юридичної особи - Keros Ceramica EAD, з якого вбачається, що до складу директорів компанії входить Пабло Карлос Бенавент Марті, який і підписав вищезгаданий Контракт.

Відтак, наведені зауваження митного органу не змінюють факту поставки товару та його декларування за першим методом.

Відповідно до п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту, умови оплати - 100% передоплата в розмірі вказаному в фактурі-проформі, для кожного окремого замовлення зробленого покупцем Продавцю. Всі ці документи (фактури проформи, інвойси і т.п.) будуть зроблені в письмовому вигляді та стануть невід'ємними частинами договору. Замовлення до митного оформлення не подано.

Слід зауважити, що асортимент, кількість, ціна та вартість товару, зазначеного у проформі повністю відповідає таким відомостям, наведеним у інвойсі №5300039246 від 21.05.2025.

Аналогічною ситуація є із оформленням замовлення партій товару №2 та №3.

Вищезазначена проформа була оплачена позивачем у повному обсязі, на підтвердження чого відповідачу було надано SWIFT-повідомлення від 20.05.2025 на суму проформи та інвойсу - 7550,46 євро.

Відповідач зазначив, що такий платіжний не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом. Даний документ неналежної форми.

У зв'язку із цим позивач відповідачу разом із заявою від 06.08.2025 надав роздруківку платіжної інструкції №62 від 20.05.2025 на суму 7550,46 євро, що свідчить про проведення оплати товару у повному обсязі, та яка містить електронні відмітки банку про проведення платежу.

У гр. 5 CMR “Перелік документів» вказано посилання на Delivery note 52-52351, такий документ не надано. Аналогічно у фактурі від 21.05.2025 №5300039246 міститься посилання на документ №52-52351, який не подавався.

Документ із назвою “Delivery note» за своїм змістом є накладною на доставку (пакувальним листом) із №52-52351 та датою 21.05.2025, посилання на який наявне у вищезгаданій CMR та інвойсі, та який надавався до митного оформлення (код документу у митній декларації - 0271). Відтак, такий сумнів відповідача є безпідставним.

Відповідач вказує, що у фактурі від 21.05.2025 №5300039246 міститься знижка, яка не обумовлена жодним документом. Відображення в інвойсі такої інформації, за умови попереднього визначення вартості товару у проформі жодним чином не змінює ціну товару, яка в подальшому сплачена.

Щодо прайс-листа відповідач зазначив, що він містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки не містить інформації щодо умов поставки, на підставі яких розрахована ціна товару.

У зв'язку із цим позивач звернувся до виробника товару із проханням надати прайс- лист на його продукцію із зазначенням цін на умовах поставки EXW, на яких декларант його закуповує у продавця (виробника). Внаслідок цього до заяви від 06.08.2025 позивач додавав оновлений виробником прайс-лист його продукції із цінами, актуальними на 2025 рік на умовах поставки EXW, у якому ціни були аналогічні цінам, вказаним у прайс-листі, що подавався до митного оформлення.

Щодо зауваження відносно того, що у CMR від 21.05.2025 №б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару є компанія Veles Bukovyna LTD, разом з тим до митного оформлення декларантом надано договір-рахунок на перевезення від 21.05.2025 №СФ-17 із ФОП ОСОБА_1 , а рахунок на перевезення містить посилання на договір на перевезення №03/08/22-В від 03.08.2022, проте даний договір до митного оформлення не подавався, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначив, що будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно й числового значення рівня митної вартості товару.

Дане зауваження відповідача є безпідставним та необґрунтованим.

У даному випадку відповідачу на підтвердження вартості перевезення вантажу було надано заявку №17 від 20.05.2025 та рахунок на оплату послуг з перевезення №СФ-17 від 21.05.2025.

Відповідно до таких документів вартість транспортно-експедиційних послуг за маршрутом м. Русе - п/п Сірет - Порубне автомобілем Сканія СЕ 8627 ЕН/ НОМЕР_1 становить 35 000,00 грн, які були включені декларантом до митної вартості товару.

Загальна вартість послуг за рахунком, з урахуванням вартості транспортно-експедиційних послуг до міста Луцьк становить 57 000,00 грн.

Додатково відповідачу разом із заявою від 06.08.2025 надавались докази оплати таких послуг у повному обсязі - платіжні інструкції №1654 від 18.06.2025 та №1668 від 20.06.2025, у призначені платежу яких наявне посилання на вищезазначений рахунок №17 від 21.05.2025.

Окрім того, на підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг також було надано акт №ОУ-17 прийому-передачі виконаних послуг від 24.05.2025 та завірену копію договору №03/08/22-ВВ на надання транспортно-експедиторських послуг від 03.08.2022, на відсутність якого вказував відповідач під час митного оформлення.

У п. 1.1. такого договору передбачено, що експедитор бере на себе обов'язки від свого імені за рахунок замовника здійснювати комплекс робіт з організації перевезень вантажів фрахтуючи для цього транспорт третьої особи - Перевізника. У відносинах з перевізником експедитор виступає від свого імені в інтересах Замовника.

Відтак, у даних відносинах ФОП ОСОБА_1 виступає посередником між декларантом і безпосереднім перевізником. При цьому, у перевізника експедитор самостійно замовляє послуги із перевезення вантажів в інтересах замовника.

Відповідачу було надано довідку ФОП ОСОБА_1 від 04.08.2025 №01-19/05.25, у якій останній вказує, що перевезення товару згідно вищезгаданих заявки №17 від 20.05.2025

та договору №03/08/22-В здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ “ВЕЛЕС БУКОВИНА».

При цьому, у заявці вже було узгоджено питання залучення іншого перевізника, оскільки у ній було вказано відомості про транспортний засіб, яким і здійснювалось перевезення товару, а даний автомобіль належить ТОВ “ВЕЛЕС БУКОВИНА». Крім того, у договорі №03/08/22-В прямо передбачено право експедитора залучати до перевезення третіх осіб - перевізників.

Слід зауважити, що у такій довідці експедитор підтверджує вартість послуг із транспортування вантажу за вищезазначеними заявкою та договором на всьому шляху перевезення у розмірі 57 000,00 грн, у т.ч. 35 000,00 грн. - вартість послуг до кордону України.

Крім того, у такій довідці експедитор вказує, що страхування та завантаження товару не здійснювалось.

У вищезгаданому листі продавця товару (Keros Ceramica EAD) від 30.07.2025 також зазначається, що товар не страхувався, а завантаження товару на транспорт покупця здійснювалося його складським персоналом на складі компанії в місті Русе, Болгарія, а вартість цих послуг завантаження була включена до загальної ціни товарів.

Відносно того, що експортна декларація країни відправлення №25BG004006A04858B0 від 21.05.2025 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, слід зазначити наступне.

Оскільки така експортна декларація оформлялась в електронному вигляді, тому вона не містила жодних відміток митних органів країни відправлення. Разом з тим, експортна декларація містила штамп Румунської митниці, датований 22.05.2025, що підтверджує транзитне перевезення товару через територію такої країни.

Крім того, відповідач в порядку взаємодії з митними органами інших країн мав можливість здійснити перевірку факту вивозу спірного вантажу із Європейського Союзу за такою декларацією, внаслідок чого зауваження в цій частині рішення відповідача є безпідставними.

Щодо зауважень митниці до поданих документів, які відображені в рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2, суд зазначає наступне.

Відповідач в рішенні посилається на те, що відповідно до інформації, яка наведена у комерційних документах для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку-фактурі про транспортні витрати від 04.06.2025 №76, декларантом до розрахунку митної вартості не враховані витрати, понесені покупцем на здійснення митних формальностей у країні експорту, а також страхування товару, як це передбачено правилами EXW Інкотермс.

На підтвердження вартості перевезення вантажу відповідачу було надано заявку - договір №030625 від 03.06.2025 та рахунок на оплату послуг з перевезення №76 від 04.06.2025. Відповідно до таких документів вартість транспортно-експедиційних послуг за маршрутом м. Русе - п/п Порубне автомобілем НОМЕР_2 становить 30 000,00 грн, які були включені позивачем до митної вартості товару.

Разом із заявою від 06.08.2025 відповідачу було надано акт надання послуг від 07.06.2025 №88, а також платіжні інструкції №1711 від 04.07.2025 та №1739 від 10.07.2025 про повну оплату послуг із перевезення в розмірі 57 000,00 грн згідно із вищезгаданим рахунком №76 від 04.06.2025.

Окрім цього, було надано лист ФОП ОСОБА_2 від 29.07.2025, у якому останній підтверджує вартість послуг із транспортування вантажу за вищезазначеними заявкою та маршрутом у розмірі 57 000,00 грн, у т.ч. 30 000,00 грн. - вартість послуг до кордону України.

Крім того, у такому листі експедитор вказує, що страхування та завантаження товару на транспортний засіб перевізником не здійснювалось.

У листі продавця товару від 30.07.2025 також зазначається, що товар за інвойсом №5300039402 від 04.06.2025 не страхувався, а завантаження товару на транспорт покупця здійснювалося його складським персоналом на складі компанії в місті Русе, Болгарія, а вартість цих послуг з вантаження була включена до загальної ціни товарів.

Відтак, окрім вартості товару до складу його митної вартості декларантом було включено витрати на його транспортування до місця ввезення на територію України.

Страхування товару ані перевізником, ані покупцем, ані продавцем не здійснювалось, а згідно п. А3 та Б3 правил Інкотермс 2010 (термін EXW) щодо страхування у сторін немає зобов'язань.

Витрати на навантаження товару були включені продавцем до загальної ціни товару, про що зазначається у його листі від 30.07.2025.

Частина 10 статті 58 МК України передбачає вичерпний перелік додаткових складових, які можуть включатись до складу митної вартості товару. Серед таких складових відсутні витрати на митне очищення товару в країні експорту, а тому твердження відповідача щодо їх невключення до митної вартості є безпідставними. При цьому, частина 11 цієї ж статті МК України передбачає пряму заборону включення до складу митної вартості інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Щодо сумнівів митниці відносно пропорційності відображення транспортних витрат до митного кордону України та на території України, суд зазначає наступне.

На думку митного органу, розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 580 км, а вартість 30 000 грн, що становить 51,72 грн/км, відстань по території України 379 км, а вартість 27 000 грн, що становить 71,24 грн/км). Вказане суперечить єдиним засадам формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, що визначені Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65.

Слід зауважити, що сторонами було досягнуто згоди, що вартість транспортування товару за всім маршрутом перевезення становитиме 57 000,00 грн. При цьому, перевізник самостійно визначив вартість своїх затрат до моменту ввезення на територію України - 30 000,00 грн.

У даному випадку вартість транспортування товару є чітко визначеною і перевізник самостійно встановлює її розмір, виходячи із власних розрахунків та міркувань. Твердження митного органу про те, що сума транспортних витрат є економічно необґрунтованою є його припущеннями, оскільки не ґрунтується на будь-яких достовірних та належних джерелах інформації.

Крім цього, посилання відповідача на вимоги Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт послуг) на транспорті, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, є безпідставними.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій Рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Тобто, Методичні рекомендації не є обов'язковим до застосування нормативно- правовим актом, при цьому вказаний документ визначає рекомендації по формуванню саме собівартості послуг.

Положеннями п. 3, 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом

Варто зазначити, що принцип свободи договору зафіксовано у ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Чинним законодавством не встановлені обмеження щодо мінімальної чи максимальної вартості міжнародних вантажних перевезень. Незгода митниці із ціновим розрахунком транспортних витрат не може бути підставою для подальшого коригування митної вартості товару.

Відносно ненадання декларантом міжнародного сертифікату якості суд у попередньому випадку зазначав, що така вимога відповідача жодним чином не стосуються митної вартості товару. Крім того, для ввезення на територію України керамічної плитки сертифікат якості не вимагається не митним, не будь-яким іншим законодавством України. Відтак, таке зауваження митного органу є безпідставним та необґрунтованим.

Також у митній декларації країни відправлення від 04.06.2025 №25BG004006A05303B9 статистична вартість дорівнює фактурній вартості (згідно курсу НБУ станом на 04.06.2025), яка наведена у інвойсі від 04.06.2025 №5300039402 на умовах поставки EXW.

Відповідач зауважує, що вказані відомості не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 09.02.2010 №113/2010, в якій зазначено, що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задня доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. Крім того, така декларація не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

З цього приводу суд зазначає, що позивач не має жодного стосунку до формування декларації країни відправлення, а тому не несе жодної відповідальності за відомості, які до неї включаються. При цьому, статистична вартість у митній декларації країни відправлення не є складовою митної вартості, яка в даному випадку формується з урахуванням ціни товару, що зазначена саме в інвойсі.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2 митний орган навів аналогічні підстави для коригування митної вартості товарів, як і в попередньому випадку, яким суд надав належну оцінку.

Зокрема, відповідно до наданих митному органу документів вартість транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України була включена до митної вартості.

Витрати на страхування та завантаження товару на транспортний засіб ні перевізником, ні позивачем не понесені, а тому не включені до митної вартості. Також відсутні витрати позивача на митне очищення товару в країні експорту, які не є складовою митної вартості.

Скорочена назва інвойсу в CMR, відсутність міжнародного сертифікату якості жодним чином не вплинули на митну вартість, як і відображення статистичної вартості в митній декларації країни відправлення, яка дорівнює фактурній вартості.

Щодо витребування митним органом додаткових документів в кожному окремому випадку суд зазначає наступне.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд не заперечує, що митний орган має повноваження упевнюватися в достовірності документів, поданих до митного оформлення товару, однак наголошує, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленнях декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справ нема переконання, що відповідач встановив такі розбіжності, які дійсно впливають на правильність визначення митної вартості декларантом, ознаки підробки у поданих документах; митним органом не доведено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є договір, специфікація, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), платіжні документи (в залежності від змісту та умов договору).

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином вони можуть підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару (що є виробником) документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Немотивованою є вимога відповідача про надання позивачем каталогів, специфікацій, прайс-листів виробника товару, бухгалтерських документів, оскільки у разі ненадання цих документів не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

Також суд зазначає, що відсутність договірних відносин позивача із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Транспортні та платіжні документи, копії митних декларацій країни відправлення, як зазначалося судом вище, були надані митному органу, а страхування товару не здійснювалося.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

У спірних рішеннях обґрунтовано не доведено неможливість визнання митної вартості трьох партій товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом.

Пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дату митних декларацій (МД №25UA209170023267U0 від 19.03.2025, №25UA408050003398U6 від 25.04.2025, №UA209230/2024/0020821 від 07.03.2025, № UA408050/2024/003398 від 25.04.2025, №UA408050/2025/005398 від 19.06.2025), на підставі якої було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом відповідно до статті 64 МК України.

Суд зауважує, що характеристики товару за використаними митними деклараціями різняться: хоч у всіх випадках імпортовано керамічну плитку, проте така відрізнялася за розміром, товщиною, найменуванням і дизайном, що вочевидь відрізняє її і за ціною. При цьому, визначення митної вартості за порівнюваними МД №25UA408050003398U6 від 25.04.2025, №UA209230/2024/0020821 від 07.03.2025, №UA408050/2025/005398 від 19.06.2025 відбувалось за резервним 6 методом (графа 43 МД), а джерело такої вартості є невідомим, що не дає можливість перевірити відповідність коригування митної вартості товару вищезазначеним вимогам МК України та ГАТТ.

При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 у справі №300/784/24).

Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2, від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2, від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення з огляду на наведені у них мотиви прийняття на час їх прийняття підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).

Оскільки картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001535, №UA209230/2025/001679, №UA209230/2025/002002 винесені з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв'язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2, від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2, від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2, які судом визнані протиправними і скасовано, тому вказані картки відмови також підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9689,60 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 7000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2023 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням “АФК» (далі - Адвокатське об'єднання) та ТзОВ “Дім Кераміки ТД», додаток №13 від 16.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023, акта прийому-передачі наданих послуг від 14.10.2025, платіжної інструкції №1962 від 10.10.2025 на суму 7000,00 грн.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 14.10.2025 Адвокатським об'єднанням надано такі послуги: повний аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції щодо форм та способу захисту інтересів клієнта; проведення переговорів та консультацій з клієнтом на предмет необхідності надання додаткових документів, узгодження позиції щодо обраних форм та способів захисту інтересів клієнта; підготовка та подання на Львівську та Чернівецьку митниці адвокатських запитів; підготовка та подання на Львівську митницю заяви в порядку ч. 8 ст. 55 МК України; сканування документів, які долучаються до позову; підготовка позовної заяви та її подача до суду в електронній формі (8 год) - 7000,00 грн.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, зважаючи на заперечення відповідача щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 14689,60 грн (9689,60 грн - витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, та 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу адвоката).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці від 23.05.2025 №UA209000/2025/100212/2, від 06.06.2025 №UA209000/2025/100230/2, від 09.07.2025 №UA209000/2025/100281/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001535, №UA209230/2025/001679, №UA209230/2025/002002.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім Кераміки ТД» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати у сумі 14689,60 грн (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дім Кераміки ТД» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 18А; ідентифікаційний код юридичної особи 37786217).

Відповідач: Львівська митниця (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Тадеуша Костюшка, будинок 1; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43971343).

Суддя Н. В. Стецик

Попередній документ

132290198

Наступний документ

132290200

Інформація про рішення:

№ рішення:	132290199
№ справи:	140/11805/25
Дата рішення:	03.12.2025
Дата публікації:	05.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (03.12.2025)
Дата надходження:	15.10.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Учасники справи:

суддя-доповідач:

СТЕЦИК НАЗАР ВАСИЛЬОВИЧ

відповідач (боржник):

Львівська митниця

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім Кераміки ТД"

представник позивача:

Багіров Рустам Алігейдарович