02 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10094/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за Головного управління ДПС у Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» (далі - ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів», відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 6 129 518,86 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» рахується податковий борг в сумі 6 129 518,86 грн. Здійснені податковим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення вказаного податкового боргу. У зв'язку із чим, просять надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» в розмірі 6 129 518,86 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 10.09.2025 була доставлена відповідачу до електронного кабінету 12.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, отримавши належним чином копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Волинській області з 17.01.1996.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі №140/31231/23, яке набрало законної сили 16.12.2024, стягнуто з рахунків ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 6 129 518,86 грн.
З довідки про наявність боргу по платежам до бюджету станом на 01.07.2025 слідує, що за ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» обліковується податковий борг в загальній сумі 6 129 518,86 грн.
З метою погашення податкового боргу ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» була сформована та вручена 07.12.2018 податкова вимога від 04.12.2018 №2317-50.
Крім цього, на виконання рішень судів ГУ ДПС у Волинській області неодноразово оформлювались інкасові доручення з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків, зокрема, на виконання рішення суду податковим органом згідно з главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні від 21.01.2014 № 22 були виставлені наступні платіжні інструкції АТ «Банк інвестицій та заощаджень» м. Київ: №133 від 09.05.2025, №134 від 09.05.2025, №161 від 22.05.2025, №162 від 22.05.2025.
Однак наведені платіжні інструкції були повернуті банківськими установами без виконання із зазначенням причини повернення «в зв'язку відсутністю коштів на рахунку платника».
Таким чином, на день розгляду справи не стягнута сума податкового боргу по рішеннях суду, яке набрало законної сили, становить: 6 129 518,86 грн.
У зв'язку з виникненням права податкової застави, на виконання статті 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим органом було прийнято рішення від 18.03.2019 №8749/10/03-20-50-17-10 про опис майна боржника в податкову заставу.
На підставі акта опису майна у податкову заставу від 20.07.2023 №32 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» на суму 2 455 452,00 грн згідно висновків ТзОВ «Володимир Таір-Експерт», про що свідчать витяги з Реєстру від 05.07.2023 №51118181, №51119164, №51119442, №51119512, №51119870, №51120001, №51121328.
На підставі акта опису майна у податкову заставу від 19.03.2019 №16 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» на суму 486 967,02 грн, про що свідчить витяг з Реєстру від 21.03.2019 №30828432.
Враховуючи, що вказані заходи не призвели до погашення ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» податкового боргу, Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Норми Податкового кодексу України суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За приписами п.п. 1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом (п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно із п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
За приписами п. 88.2. ст. 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пунктом 89.1 ст. 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Згідно із п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
За змістом п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до п. 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі врегульований статтею 95 ПК України.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2).
За правилами п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Отже, Податковим кодексом України визначена черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.
Таким чином, зі змісту статті 95 ПК України слідує, що умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.
Матеріалами справи підтверджено, що актами опису майна в податкову заставу від 20.07.2023 №32, від 19.03.2019 №16 описане майно - ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» всього на загальну суму 2 942 419,02 грн.
Щодо дотримання контролюючим органом встановленого ПК України порядку звернення до суду з вимогою надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі, суд враховує таке.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України у редакції, чинній на час звернення до суду із цим позовом, передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (…), здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Із аналізу положень статті 95 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, вбачається, що податкові органи мали право стягувати кошти з рахунків платника податків у рахунок погашення податкового боргу виключно на підставі відповідного рішення суду.
Втім, Законом від 21.12.2016 № 1797-VIII пункт 95.5 ПК України доповнено абзацами другим - шостим такого змісту: "У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
Тобто, з 1 січня 2017 року повноваження податкових органів у частині стягнення податкового боргу розширено, й, починаючи з указаної дати, в окремих випадках їм надано можливість стягувати податковий борг без необхідності отримання рішення суду, а лише за наявності рішення керівника податкового органу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган зазначав, що у зв'язку зі збільшенням податкового боргу, який виник внаслідок несплати до бюджету зобов'язань, узгоджених самостійно, в адміністративному чи судовому порядку, у ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» станом на 01.07.2025 існує заборгованість у загальному розмірі 6 129 518,86 грн, яка має статус узгодженої та може бути погашена шляхом надання судом відповідно дозволу у порядку статті 95 ПК України.
Податковий орган надав суду в якості доказів узгодження податкового боргу тільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі №140/31231/23, яке набрало законної сили, та якими стягнуто з рахунків ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» у банках, обслуговуючих такого платника на користь державного бюджету податковий борг в сумі 6 129 518,86 грн.
Натомість, суд відмічає, що обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких сукупно зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду з цим позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду з позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
ПК України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 818/909/16.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд зауважує, що позивачем не в повній мірі дотримані вимоги ПК України щодо особливого порядку погашення заборгованості платників податків перед бюджетами, оскільки щодо податкового боргу в сумі 3 187 099,84 грн (6 129 518,86 грн - 2 942 419,02 грн) податковий орган не надав суду належних доказів щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків у банку на вказану суму, а також інших доказів щодо узгодження суми податкового боргу, що виключає можливість надання дозволу на погашення податкового боргу в цій частині за рахунок майна відповідача, беручи до уваги відсутність наявного майна платника податків - боржника у податковій заставі через відсутність актів опису майна в податкову заставу на цю суму.
Із урахуванням встановлених обставин, суд зауважує, що податковий борг є узгодженим лише у сумі 2 942 419,02 грн, оскільки контролюючий орган підтвердив вжиття усіх послідовних дій щодо погашення лише цієї суми податкового боргу відповідача, що надає йому право на звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за актами опису майна в податкову заставу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі № 380/9069/23.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині надання Головному управлінню ДПС у Волинській області дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 2 942 419,02 грн за рахунок майна платника податків ДП «Шахта № 1 «Нововолинська», що перебуває у податковій заставі.
Керуючись статтями 9, 14, 73- 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Надати Головному управлінню ДПС у Волинській області дозвіл на погашення податкового боргу Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» в сумі 2 942 419,02 грн (два мільйони дев'ятсот сорок дві тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 02 копійки) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» (44703, Волинська область, м. Володимир, вул. Луцька, 210; код ЄДРПОУ 05500204).
Суддя С.Ф. Костюкевич