02 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8841/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області, Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Територіального управління БЕБ у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП» про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління Служби безпеки України у Волинській області (далі - УСБУ у Волинській області, відповідач1), Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач2), Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач3), Територіального управління БЕБ у Волинській області (далі - ТУ БЕБ у Волинській області, відповідач4), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП» (далі - ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП», третя особа) про зобов'язання розглянути усі його звернення та заборонити господарчу діяльність ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач три місяці тому звертався до відповідачів з особистою заявою про проведення перевірки третьої особи.
За результатами перевірки ОСОБА_1 просив відповідачів вжити відповідні заходи щодо виплати зарплати у «конверті» та мобілізації до лав Збройних Сил України контролера третьої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інших працівників третьої особи, що ухиляються від військової служби. Також просив поновити права щодо не виплати йому зарплати у «конверті» та заборонити господарчу діяльність третьої особи через шахрайство, пов'язане з невиплатою йому зарплати.
В обґрунтування свого звернення ОСОБА_1 зазначав, що третя особа не сплачує державі податки в особливо в великих розмірах, оскільки господарча діяльність третьої особи здійснюється за готівковими розрахунками (без сплати податків та обов'язкових платежів). Під час роботи у товаристві він спостерігав велику кількість ухилянтів, які працювали без офіційного оформлення трудових відносин та жили безпосередньо на підприємстві, щоб уникнути мобілізації.
На думку позивача, відповідачами не дотримані вимоги Закону України «Про звернення громадян», оскільки за правилами статті 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
З наведених підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про заборону господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП» (а.с.22-23).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.25-26).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача2 позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що на офіційну електронну пошту ГУ ДПС у Волинській області (vl.official@gov.ua) 11.08.2025 надійшов лист від ОСОБА_1 , який був зареєстрований в ІКС «Управління документами» за вх. №З/53/ЕЗ та направлений до виконання в управління оподаткування фізичних осіб ( ОСОБА_3 ).
З електронного відправлення звернення ОСОБА_1 слідує, що воно було переслане, а на первинному повідомленні наявна дата 10 Aug 2025 (10 August 2025), що відповідає даті подачі позовної заяви до суду. У зв'язку з тим, що у своєму зверненні ОСОБА_1 виклав обставини, які потребують додаткового вивчення, то термін відповіді на таке ще не настав (а.с.34-37).
Представник відповідача3 у відзиві на позовну заяву позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що 14.08.2025 до ГУ НП у Волинській надійшло звернення ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо неправомірних дій, вчинених відносно нього ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП».
Зазначене звернення було зареєстроване в секторі документального забезпечення ГУНП у Волинській області за №3-5615/ез від 14.08.2025.
Так, працівниками ГУ НП у Волинській області здійснено дзвінок на мобільний телефон за номером НОМЕР_1 та проведено спілкування з юристом ТОВ ТД «СНЕКТОРГГРУП» на ім'я ОСОБА_4 (прізвище назвати відмовилась), яка повідомила, що знає ОСОБА_1 , оскільки він працював у ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП», яке знаходиться у с.Чернечий Яр Полтавської області. На даний час, з її слів, ОСОБА_1 перебуває за кордоном, в Ірландії. З питання виплати заробітної плати ОСОБА_1 повідомила, що після звільнення останньому було виплачено заробітну плату в повному обсязі та по цьому спору є рішення суду.
Так, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави у справі №554/1142/23 (провадження №2/554/3578/2023) у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено. Полтавським апеляційним судом апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 10.05.2023 у справі №554/1142/23 - без змін.
Щодо ОСОБА_2 встановлено, що у відповідності до ІКС ІПНП він значиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Також відповідно до ІКС ІНІ звернення з ТЦК та СП щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП, до органів поліції не надходили.
У свою чергу згідно відомостей ІП «Оберіг» встановлено, що ОСОБА_2 має бронювання терміном до 04.02.2026.
Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що події, описані ОСОБА_1 у своєму зверненні, не відбувались на території Волинської області, а тому підстав для проведення перевірки працівниками поліції ГУ НП у Волинській області немає.
Працівниками ГУ НП у Волинській області складена довідка про результати розгляду звернення від 22.08.2025 №106593-2025.
Відповідно до наказу МВС України від 08.02.2019 №100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» листом від 23.08.2025 №126266-2025 ГУ НП у Волинській області надіслано на адресу ГУ НП в Полтавській області звернення ОСОБА_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 , з приводу вчинення відносно нього неправомірних дій ТОВ ТД «СНЕКТОРГГРУП» для подальшого розгляду та прийняття рішення згідно чинного законодавства, про що повідомлено заявника листом ГУ НП від 25.08.2025 №126709-2025 та надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 , зазначену в його зверненні.
Вказане спростовує доводи позивача щодо бездіяльності поліції, поверхневого та неповного розгляду його звернення.
З урахуванням вищевикладеного, представник відповідача3 вважає, що ГУ НП у Волинській області дотримано вимоги чинного законодавства під час розгляду звернення позивача, оскільки заява належним чином зареєстрована, складена довідка за результатами звернення, надіслано за належністю, а позивачу у письмовій формі надано відповідь (а.с.51-55).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача1 позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що звернення ОСОБА_1 , датоване 10.06.2025, надійшло на адресу електронної поштової скриньки УСБУ у Волинській області usbu_vol@ssu.gov.ua 11.08.2025 та було зареєстроване за вхідним №З-177 від 11.08.2025.
Звернення складалося з електронного листа - заяви (без підпису, дати, адресатів) та зображення рукописного варіанту цієї ж заяви, підписаної ОСОБА_1 , датованої 10.06.2025, із зазначеними адресатами - УСБУ у Волинській області, ГУ ДПС у Волинській області, ГУ НП у Волинській області, ТУ БЕБ у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зміст листа стосувався трудових відносин між заявником та ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» та можливих порушень вимог чинного законодавства посадовими особами вказаного товариства.
За результатами розгляду заяви в УСБУ у Волинській області було встановлено, що у ній відсутня конкретна інформація, яка свідчить про обставини вчинення кримінальних правопорушень (конкретних подій, часу, способу, місця вчинення, тощо), що відносяться до підслідності слідчих органів Служби безпеки України, а тому відсутні достатні підстави для вжиття дій процесуального характеру.
Водночас, з огляду на визначену компетенцію заява була направлена до ТУ БЕБ у Волинській області (супровідний лист вих.№54.1/54/1/6/1-82 від 18.08.2025). Про вказані обставини ОСОБА_1 було повідомлено у відповіді вих.№54.1/54/1/6/1-81 від 18.08.2025, яка була надіслана засобами поштового зв'язку на адресу, вказану в заяві - АДРЕСА_3 .
Відправлення поштової кореспонденції ОСОБА_1 було зафіксовано у Реєстрі №6нт відправлення нетаємної кореспонденції УСБУ у Волинській області за період 04.08- 19.08.2025. Однак 03.09.2025 вказаний лист ДП Укрпошта повернула в УСБУ у Волинській області, на конверті наявна відмітка «вибув» навпроти адреси ОСОБА_1 .
Підсумовуючи вищенаведене, представник відповідача1 вважає, що заява ОСОБА_1 від 10.06.2025, яка надійшла в УСБУ у Волинській області 11.08.2025, була розглянута відповідно до вимог та у терміни, визначені Законом України «Про звернення громадян», порушення прав ОСОБА_1 при цьому не було допущено.
Обставини та доводи щодо не розгляду заяви, які виклав у своїй позовній заяві ОСОБА_1 , на думку представника відповідача1, є необґрунтованими та безпідставними, а дії УСБУ у Волинській області відповідають вимогам закону (а.с.72-74).
У відзиві на позов представник відповідача4 позовні вимоги не визнав (а.с.99-102). В обґрунтування своїх заперечень вказав, що звернення ОСОБА_1 датоване 10.06.2025 надійшло на адресу електронної поштової скриньки ТУ БЕБ у Волинській області (volyn@esbu.gov.ua) 10.08.2025 (неділя, вихідний день) та було зареєстроване за вхідним №2907/0/1/23.2-25 від 11.08.2025. Звернення складалося з електронного листа - заяви (без підпису, дати, адресатів) та зображення рукописного варіанту цієї ж заяви, підписаної ОСОБА_1 , датованої 10.06.2025, із зазначеними адресатами - УСБУ у Волинській області, ГУ ДПС у Волинській області, ГУ НП у Волинській області, ТУ БЕБ у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зміст листа стосувався трудових відносин між заявником та ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» та можливих порушень вимог чинного законодавства посадовими особами вказаного товариства.
Листом від 22.08.2025 № 2/23.2/5.3/09/4723-25 ТУ БЕБ у Волинській області повідомило позивача, що за результатами перевірки інформації щодо можливого вчинення посадовими особами ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 216 КПК України відносяться до підслідності БЕБ України, не встановлено. Вказана відповідь була надана відповідно до та в межах строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян».
Також на адресу ТУ БЕБ у Волинській області надійшов лист від УСБУ у Волинській області за вих. №54.1/54/1/6/1-82 від 18.08.2025 (вх. №3-56/0/4/23.2 від 19.08.2025) про направлення відповідно до компетенції заяви громадянина України ОСОБА_1 від 11.08.2025.
У відповідь на вказаний лист ТУ БЕБ у Волинській області була повторно направлена відповідь позивачу за вих.№3-56/0/4/23.2/23.2/64-25 від 02.09.2025, відповідно до якої позивача повторно було повідомлено про відсутність достатніх обставин та фактичних даних, необхідних для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та які б вказували на ознаки складу кримінального правопорушення, а проведення перевірок (в тому числі позапланових) не входить до компетенції Бюро економічної безпеки.
Крім того, позивача було повідомлено, що вказана в заяві інформація була додатково скерована до Управління аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ у Волинській області для додаткового збору фактів, що можуть свідчити про можливі правопорушення в межах повноважень та виявлення ризиків у сфері економіки держави.
Однак станом на момент подання позивачем позову ТУ БЕБ у Волинській області не було прийняте жодне рішенням, вчинено дію чи бездіяльність по відношенню до позивача, які б могли порушити його права, свободи або законні інтереси. Адже відповідно до картки руху документу в Електронному суді адміністративний позов був поданий позивачем 11.08.2025, а первинне звернення позивача було надіслано ТУ БЕБ у Волинській області 10.08.2025 (зареєстроване 11.08.2025). Тобто станом на 11.08.2025 (момент подання позову) взагалі не існувало публічно-правового спору, а права, свободи та законні інтереси позивача порушені не були.
Підсумовуючи вищенаведене, представник відповідача4 вважає, що заява ОСОБА_1 від 10.06.2025, яка надійшла до ТУ БЕБ у Волинській області 10.08.2025 (зареєстрована 11.08.2025), була розглянута відповідно до вимог та у терміни, визначені Законом України «Про звернення громадян», порушення прав ОСОБА_1 при цьому не було допущено. Обставини та доводи щодо не розгляду заяви, які виклав у своїй позовній заяві позивач, є необґрунтованими та безпідставними, а дії ТУ БЕБ у Волинській області відповідають вимогам закону.
У відповіді на відзив від 08.09.2025 позивач не погодився з доводами відповідача4 та вказав, що відзив на позовну заяву не містить висновку щодо обґрунтованості або безпідставності кожного доводу скарги.
На думку ОСОБА_1 , ТУ БЕБ у Волинській області грубо порушені вимоги статей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян», оскільки звернення було безпідставно залишено без розгляду. Питання, що містяться у зверненні завдають шкоду економіці держави в особливо великих розмірах (а.с.117).
У відповіді на відзив від 08.09.2025 позивач зазначив, що відповідачем1 УСБУ у Волинській області грубо порушені вимоги статей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян», оскільки його звернення було безпідставно передано для розгляду іншим органам. На думку позивача, оскільки питання, що містяться у його зверненні загрожують державній безпеці України та потребують боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, його звернення має бути розглянуте саме УСБУ у Волинській області в порядку, визначеному ст.ст.2, 5, 11 Закону України «Про Службу безпеки України». Позивач зауважує, що звернувся до відповідача не в порядку КПК України, а в порядку Закону України «Про звернення громадян». Однак, відповідач не надав суду матеріали перевірки третьої особи за його зверненням. Вважає, що його звернення не було розглянуто.
Позивач зазначає, що відзив на позовну заяву не містить висновків щодо обґрунтованості або безпідставності кожного доводу його скарги (а.с.118).
У відповіді на відзив від 08.09.2025 позивач зазначив, що відповідачем3 ГУ НП у Волинській області порушені вимоги статті 19 Закону України «Про звернення громадян», оскільки звернення безпідставно передано розгляд його скарги іншим органам - Головному управлінню Національної поліції у Полтавській області. Відповідачем не перевірені факти не сплати податків в особливо великих розмірах з боку ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП», факти ухиляння від обов'язку служби у ВСУ працівниками даного товариства.
Отже, на думку позивача, відповідач3 має виконати вимоги статей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян» (а.с.119).
У відповіді на відзив від 14.09.2025 позивач зазначив, що відповідачем2 грубо порушені вимоги статей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян», оскільки його звернення безпідставно залишено без розгляду. Питання, що містяться у його зверненні, завдають шкоду економіці держави в особливо великих розмірах. Відзив на позовну заяву не містить висновку щодо обґрунтованості або безпідставності кожного доводу його скарги (а.с.178).
У своїх поясненнях та додаткових поясненнях представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача зазначив, що позивач вводить суд в оману, так як він ніколи не отримував заробітну плату «у конверті», хоча і був працівником ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» з 16.11.2022 по 13.01.2023, тобто протягом двох місяців.
Відповідно до наказу №61-к/тр від 15.11.2022 про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_1 прийнято на посаду інженера з охорони праці на умовах неповного робочого дня - 2 години робочий день за строковим трудовим договором за сімейними обставинами з 16.11.2022 по 13.01.2023. Згідно з наказом №2-к/тр від 13.01.2023 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору, що передбачено п.2 ст.36 та п.2 ст.23 КЗпП України та письмово ознайомлено з наказом та розрахунком про звільнення.
У день звільнення, тобто 13.01.2023, позивач отримав нараховану заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у загальній сумі 839 грн 40 коп., що підтверджується його підписом у відомості №8 про виплату готівки за вказану дату.
Представник третьої особи пояснює, що товариство виконало всі обов'язки перед працівником, передбачені ст.116 КЗпП України, та виплатило йому при звільненні всі суми, що належать від підприємства, саме у день звільнення.
Не погоджуючись з цим, ОСОБА_1 оскаржив дії підприємства і звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заробітної плати за січень 2023 року, компенсації за 4 дні невикористаної щорічної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 10.05.2023 у задоволенні даного позову відмовлено (справа №554/1142/23). Постановою Полтавського апеляційного суду від 29.11.2023 рішення Октябрського районного суду залишено без змін. За таких обставин факт виплати заробітної плати позивачу підтверджений рішенням суду, яке набрало законної сили, і додаткового доведення не потребує.
На думку представника третьої особи, позивач зловживає своїми пільгами щодо звільнення від сплати судового збору і вигадує спір, якого немає, з метою психологічного тиску на керівництво їхнього підприємства та штучно створює навантаження на діяльність відповідачів (а.с.120-122, 132-134).
У своїх запереченнях, які надійшли до суду через систему Електронний суд, відповідач4 вказав, що проведення перевірок (в тому числі позапланових) не входить до компетенції БЕБ, а вимоги позивача про надання йому матеріалів перевірки щодо ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Станом на момент подання позивачем позову ТУ БЕБ у Волинській області не було прийняте жодного рішення, вчинено дію чи бездіяльність по відношенню до позивача, які б могли порушити його права, свободи або законні інтереси. Адже відповідно до картки руху документу в Електронному суді адміністративний позов був поданий позивачем 11.08.2025, а первинне звернення позивача було надіслано ТУ БЕБ у Волинській області 10.08.2025 (зареєстроване 11.08.2025). Тобто станом на 11.08.2025 (момент подання позову) взагалі не існувало публічно-правового спору, а права, свободи та законні інтереси позивача порушені не були.
Підсумовуючи вищенаведене, представник ТУ БЕБ у Волинській області вважає, що заява ОСОБА_1 від 10.06.2025, яка надійшла до ТУ БЕБ у Волинській області 10.08.2025 (зареєстрована 11.08.2025), була розглянута відповідно до вимог та у терміни, визначені Законом України «Про звернення громадян», порушення прав ОСОБА_1 при цьому не було допущено. Обставини та доводи щодо не розгляду заяви, які виклав у своїй позовній заяві позивач, є необґрунтованими та безпідставними, а дії ТУ БЕБ у Волинській області відповідають вимогам закону.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не користався правом подання відзиву на позовну заяву.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 через засоби електронного зв'язку звернувся до відповідачів із електронним листом - заявою, до якої приєднав заяву від 10.06.2025, яка підписана як скарга (а.с.5, 6, 7).
УСБУ у Волинській області отримало вказані заяви 11.08.2025, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції відповідача1 (а.с.77).
Головне управління ДПС у Волинській області отримало ці заяви 11.08.2025, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції відповідача2 (а.с.39).
ГУ НП у Волинській області отримало скаргу (заяву від 10.08.2025) 12.08.2025 (а.с.57).
ТУ БЕБ у Волинській області 11.08.2025 отримало від ОСОБА_1 електронний лист (скаргу) та заяву від 10.06.2025 (а.с.103-105).
Позивач для захисту свого права та інтересів звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання відповідачів розглянути його заяву.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Дана стаття закріплює одну з основоположних засад взаємовідносин держави і людини право звернення з індивідуальними і колективними зверненнями. Конституція гарантує громадянам право направляти як індивідуальні, так і колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Це важлива ознака конституційного ладу України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР). Даний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частинами першою-сьомою статті 5 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону. Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно із частинами першою - третьою статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, за загальним правилом строк розгляду звернення становить один місяць з дня його надходження.
Як встановлено судом, 10.08.2025 (неділя) позивач через електронну пошту звернувся до УСБУ у Волинській області, ГУ ДПС у Волинській області, ГУ НП у Волинській області, ТУ БЕБ у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою (скаргою), до якої долучив заяву від 10.06.2025.
В той же день (10.08.2025) позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою через систему Електронний суд, що підтверджується датою формування документа в системі.
З матеріалів справи вбачається, 11.08.2025 УСБУ у Волинській області отримало заяву позивача та 18.08.2025 надало відповідь на неї (а.с.94).
11.08.2025 ТУ БЕБ у Волинській області отримало від ОСОБА_1 електронний лист (скаргу) та заяву від 10.06.2025, на яку листом від 22.08.2025 №2/23.2/5.3/09/4723-25 надало відповідь (а.с.105).
ГУ ДПС у Волинській області отримало заяву позивача 11.08.2025 та станом на дату подання відзиву на позовну заяву (04.09.2025) відповідь на заяву позивача не була надана, оскільки граничний термін її надання 08.09.2025, про що вказано в листі Управління оподаткування фізичних осіб (а.с.38).
ГУ НП у Волинській області отримало скаргу (заяву) позивача 12.08.2025, на яку надало відповідь 25.08.2025 (а.с.62).
Доказів отримання ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви позивача та надання відповіді на неї матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд встановив, що на момент звернення до суду з даним позовом права позивача щодо розгляду його скарги (заяви) не були порушені відповідачами, адже така скарга (заява) була надіслана на адресу відповідачів в день подання позовної заяви до суду.
Суд зазначає, що подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, в силу вимог пункту 3 частини другої статті 45 КАС України є зловживанням процесуальними правами і такі дії позивача є очевидними в даному випадку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки на момент звернення до суду права позивача не були порушені відповідачами, про що останні надали відповідні докази, тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та про відмову в їх задоволенні.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій