м. Вінниця
03 грудня 2025 р. Справа № 120/16111/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що засобами поштового зв'язку надіслав відповідачу заяву про відстрочку від призову на службу під час мобілізації разом з відповідними доказами, у відповідь на яку отримав лист, в якому зазначено про необхідність особистого прибуття до територіального центру комплектування для подання заяви про оформлення відстрочки. Позивач вважає, що надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого подання (направлення), а тому відповідачем протиправно не винесено рішення по суті заяви.
Ухвалою від 06.12.2024 залишено без руху позовну заяву та надано строк для усунення недоліків.
17.12.2024 надійшла заява позивача на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 24.12.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, оскільки заяву про відстрочку від мобілізації було направлено засобами поштового зв'язку, то позивачем не було дотримано вимоги щодо особистої подачі заяви про відстрочку від мобілізації, як передбачено п.58 Постанови №560, а тому відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації Запропоновано позивачу особисто з'явитися в ТЦК та СП для подання заяви або через ЦНАП «Прозорий офіс» та додати документи, що підтверджують право на відстрочку.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача відображено клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем дійсно пропущений встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву, однак задля повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, суд вважає за можливе врахувати наведені у ньому обставини та долучені до нього докази.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказує на безпідставність доводів відповідача.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, встановив такі обставини.
Позивачем 25.10.2024 надіслано на адресу відповідача поштою заяву від 25.10.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої додав копії: паспорту, довідки ІПН, довідки про навчання, довідки про зарахування до ВНЗ, студентського квитка, договору з ВНЗ, довідки про відсутність судимостей, тимчасового посвідчення.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення вказане поштову відправлення отримане ІНФОРМАЦІЯ_2 29.10.2024 та зареєстрована за вх. №121/6624 від 01.11.2024.
Відповідач у відзиві зазначає, що у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на службу під час мобілізації відповідач надіслав лист (Вих. №14782 від 06.11.2024 року), відповідно до якого з посиланням на пункт 58 «Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 повідомлено, що для розгляду заяви заявнику необхідно особисто подати повний пакет документів зазначених у переліку згідно додатком 5 на ім'я голови комісії про надання відстрочки від мобілізації або через ЦНАП «Прозорий офіс».
Позивач в позові та у відповіді на відзив вказує що відповіді на заяву від 25.10.2024 про надання відстрочки не отримував, а відповідачем в свою чергу не надано доказів надіслання або ознайомлення ОСОБА_1 з листом від 06.11.2024 №14782.
Позивач вважає, що надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого подання (направлення), а тому відповідачем протиправно не винесено рішення по суті заяви, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-XII установлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та станом на час розгляду справи триває .
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII.
Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Згідно зі ст. 22 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 1 ч. 3 статті 23 Закону України №3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) є зокрема здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Частиною 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Абзацом першим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За правилами пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, проаналізувавши положення Порядку № 560, суд дійшов висновку, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою. В свою чергу комісія зобов'язана, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, фактично розглянути такі документи протягом семи календарних днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади, ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом.
Водночас, вказаний порядок не визначає конкретних способів подачі документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний особисто повинен прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.
Судом встановлено, що позивачем 25.10.2024 надіслано на адресу відповідача поштою заяву від 25.10.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої додав копії: паспорту, довідки ІПН, довідки про навчання, довідки про зарахування до ВНЗ, студентського квитка, договору з ВНЗ, довідки про відсутність судимостей, тимчасового посвідчення.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення вказане поштову відправлення отримане ІНФОРМАЦІЯ_2 29.10.2024 та зареєстрована за вх. №121/6624 від 01.11.2024.
Відповідач у відзиві зазначає, що у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на службу під час мобілізації відповідач надіслав лист (Вих. №14782 від 06.11.2024 року), відповідно до якого з посиланням на пункт 58 «Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 повідомлено, що для розгляду заяви заявнику необхідно особисто подати повний пакет документів зазначених у переліку згідно додатком 5 на ім'я голови комісії про надання відстрочки від мобілізації або через ЦНАП «Прозорий офіс».
У спірному випадку заява позивача комісією при ТЦК щодо перевірки законності надання відстрочок по суті не розглядалася, а ТЦК надана відповідь-роз'яснення про необхідність особистого подання повного пакету документів зазначених у переліку згідно додатком 5 на ім'я голови комісії.
Разом з тим суд акцентує увагу, що ані положення Закону № 2232-ХІІ, ані положення Порядку № 560 (в редакції на момент розгляду заяви) не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок «особисто подати заяву» не означає «особисто прибути».
При цьому у спірних правовідносинах відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку направлена військовозобов'язаним особисто, жодного факту про те, що відповідна заява подана позивачем за дорученням, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано вимоги щодо особистої подачі заяви про відстрочку від мобілізації, як передбачено п. 58 Постанови №560 не знайшов свого підтвердження.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
Лист відповідача від 06.11.2024 № 14782 носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання та не містить доказів надіслання адресату або ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом відповіді. Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.10.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації підлягає визнанню протиправною.
Оскільки відповідач не розглянув по суті заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 по суті та прийняти відповідне рішення в межах наданих повноважень відповідно до вимог закону.
У той же час, оскільки відповідач ще не здійснив дослідження наданих позивачем документів і не прийняв рішення по суті питання, у суду відсутні підстави для зобов'язання прийняти рішення щодо надання відстрочки, адже це належить до повноважень ТЦК та СП.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024 року щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя Віятик Наталія Володимирівна