про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
03 грудня 2025 р. Справа № 120/16482/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, згідно частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Суд акцентує увагу, що ВС в постанові від 30.11.2020 року № 480/3105/19 зазначив, що речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.
А отже, на виплату компенсації за речове майно та відповідно видачу довідки розповсюджуються строки звернення до суду визначені ст. 122 КАС України, а саме, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк .
Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо виплати компенсації за неотримане речове майно при звільненні зі служби становить 1 місяць.
Як видно із прохальної частини позову позивач, просить визнати протиправними дії щодо невиплати компенсації за неотримане речове майно та виплатити вартість неотриманого речового майна.
Суд звертає увагу, що позивача звільнено зі служби 25.07.2025, при цьому, при звільненні не було виплачено спірну компенсацію. Отже, з липня 2025, позивач обізнаний щодо не нарахування та не виплати компенсації за речове майно при звільненні.
Більше того, суд знову звертає увагу, що отримавши лист-відповідь на запит представника позивача від 29.08.2025, позивач вже достеменно знав про порушене право.
Однак з позовом звернувся до суду лише 26.112025, тобто із пропуском місячного строку.
Оцінюючи мотиви, наведені представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити, що вони є необґрунтованими та зводяться до загальних посилань на норми законодавства і практику Верховного Суду. При цьому, представник позивача посилається на правові позиції, сформовані у період дії попереднього правового регулювання, тобто до внесення змін до КЗпП України 19.07.2022.
Зокрема, наведена практика Верховного Суду за 2023 рік ґрунтується на підході, застосовному до 19.07.2022, коли КЗпП України не обмежував працівника будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Проте, після внесення відповідних змін законодавець установив спеціальний строк звернення до суду.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, речове майно не може бути ототожнене із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця. Тому, посилання позивача на практику щодо строків стягнення заробітної плати є юридично некоректним.
Враховуючи, що спірні правовідносини у цій адміністративній справі виникли вже після набрання чинності змінами до КЗпП України від 19.07.2022, на позивача поширюється місячний строк звернення до суду. Разом з тим, позивач звернувся з позовом поза межами цього строку, а наведені ним доводи не підтверджують наявності поважних причин його пропуску.
Отже, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем пропущено, а підстав для його поновлення не встановлено. А тому, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду із обгрунтуванням поважних причин його пропуску.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна