м. Вінниця
01 грудня 2025 р. Справа № 120/2164/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лєвітек" про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лєвітек" (далі - відповідач) про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків за ним рахується податковий борг зі сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів ) на загальну суму 50988,03 грн., в тому числі з податку на прибуток 30258,00 грн. ( основний платіж ), з сплати єдиного податку 20730,03 грн. (16807,74 грн. - основний платіж , 3899,74 грн. - штрафні санкції, 22,55 грн. - пеня ).
З метою погашення грошового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №13489-50 від 20.08.2019, яка залишилась без виконання.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Копію вказаної ухвали направлено на адресу ТОВ "Лєвітек", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: "проспект Юності, буд. 44, кв. 194, м. Вінниця, 21030, код ЄДРПОУ 37618454".
Однак, на адресу суду повернувся не вручений конверт з вкладенням з судовою кореспонденцією, з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до положень частин 3 - 4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши доводи адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєвітек", як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване 24.03.2011, перебуває на податковому обліку та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
За відповідачем рахується податковий борг зі сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів ) на загальну суму 50988,03 грн., в тому числі з податку на прибуток 30258,00 грн. (основний платіж ), з сплати єдиного податку 20730,03 грн. (16807,74 грн. - основний платіж , 3899,74 грн. - штрафні санкції, 22,55 грн. - пеня ).
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника, податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 14.02.2023, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в справі №120/8132/22 від 21.03.2023, довідкою про суму боргу.
З метою погашення податкового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №13489-50 від 20.08.2019, яка була отримана відповідачем, проте залишилась без виконання.
Разом з тим, вказана податкова заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд враховує таке.
В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа № 804/4273/13-а) та від 30.05.2022 (справа № 825/2335/18).
В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Податкове зобов'язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 1.14 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 50988,03 грн. ( а.с. 19 ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В контексті вказаної норми, податковим органом з метою погашення податкового боргу, було винесено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №13489-50 від 20.08.2019, яка була отримана відповідачем, проте залишилась без виконання.
Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
При цьому у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).
Водночас контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску податкового керуючого до опису майна у податку заставу податковий орган наділений правом звертатися до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
На виконання вимог вказаних норм, уповноваженою особою ГУ ДПС у Вінницькій області 07.12.2023 року прийнято рішення №179 про опис майна ТОВ "Лєвітек" в податкову заставу. При цьому відповідачем до податкового органу не були надані баланс, перелік основних засобів та перелік ліквідного майна для складання акту опису майна в податкову заставу на суму податкового боргу.
З урахуванням чого, 23.01.2024 податковим керуючим складено акт №3 відмови платника податків від опису майна в податкову заставу.
Судом враховано, що п. 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відтак, оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, тому контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, відзиву з запереченнями щодо заявлених позовних вимог відповідачем не подано, відтак суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі у виді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Лєвітек" (проспект Юності, буд. 44, кв. 194, м. Вінниця, 21030, код ЄДРПОУ 37618454) щляхом накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Лєвітек", що знаходяться в банку, на суму податкового боргу 50988,03 грн. (п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 03 копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ: ВП 45069150)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєвітек" (проспект Юності, буд. 44, кв. 194, м. Вінниця, 21030, код ЄДРПОУ 37618454)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна