Справа № 703/5966/25
2/703/1986/25
02 грудня 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Левчук О.О., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
02.09.2025 ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшла у провадження судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Левчук О.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що справа не підсудна Смілянському міськрайонному суду Черкаської області.
Параграфом 3 глави 2 ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Згідно з положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України) та альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України).
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Альтернативна підсудність за вибором позивача визначена положенням статті 28 ЦПК України, однак на спірні відносини сторін не розповсюджується.
Частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Разом з тим, положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Враховуючи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.
Позивачка, при зверненні до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з даним позовом, зазначає, що звертається саме за місцем виконання виконавчого напису (адреса боржника), за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, з самої позовної заяви та довідки з Департаменту «Центру надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради вбачається, що позивачка має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. вчиняються за адресою: 02002, місто Київ, вулиця Окіпної Раїси, будинок 4-А, офіс 71-А, що відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок являється місцем виконання виконавчого напису.
В даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису вчиняються приватним виконавцем за зареєстрованим місцем проживання боржника, що відповідно до положень ст. 24, 68 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій і відповідно місцем виконання виконавчого напису.
Таким чином, місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є саме: Дніпровський район міста Києва.
Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю суд враховує, що при поданні позовної заяви позивач обрав альтернативну підсудність справи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідно положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, та приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд Дніпровському районному суду міста Києва, оскільки на території Дніпровського району м. Києва проводяться виконавчі дії з примусового виконання спірного виконавчого напису.
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Черкаської області Черкаського району м. Сміла вчиняються виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса матеріали справи не містять, отже, підстав для розгляду цієї справи Смілянським міськрайонним судом Черкаської області не встановлено.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами про підсудність згідно ст. 32 ЦПК України не допускаються.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передати за підсудністю на розгляд Дніпровського районного суду міста Києва, за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 260, 261, 316, 353 ЦПК України, суд
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передати за підсудністю на розгляд Дніпровського районного суду міста Києва (юридична адреса: 02105 м. Київ вул. Сергієнка, буд. 3).
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя О.О. Левчук