Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9766/25
Номер провадження2/711/4182/25
03 грудня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
17 жовтня 2025 року АТ «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник за довіреністю Шкапенко Олександр Віталійович, через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 25795,38 грн та судові витрати (вхідний №41655/25, а.с.1-5).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач 13.03.2025, будучи клієнтом АТ «Акцент-Банк, уклала із позивачем кредитний договір №ABH0CT155101741849457653, щодо надання останній кредиту в розмірі 22100.00 грн строком на 36 місяців (тобто до 12.03.2028) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн (кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту).
Позивач у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 , станом на 17 жовтня 2025 року, має заборгованість за кредитним договором в розмірі 25 795,38 грн, яка складається з: 21 332,61 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 4330,05 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією, та 132,72 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови, укладеного кредитного договору, не виконує в зв'язку з чим у неї утворилася вказана заборгованість, тому АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду та просить стягнути з неї вказану заборгованість, а також витрати на сплату судового збору.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 10 хв 03 грудня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.46-47).
Представник позивача Шкапенко О.В. у судове засідання не з'явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету як безпосередньо позивача, так і його представника Шкапенка О.В., що були отримані цими учасниками справи 12.11.2025 (а.с.50 зворот, 51 зворот). Водночас представник позивача Шкапенко О.В. у клопотанні про розгляд справи за відсутності позивача від 17.10.2025, що було подане разом із позовною заявою (а.с.6), просив суд, розгляд означеної справи проводити без участі представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставини, викладених у ч.1 ст.280 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 03 грудня 2025 року о 14 год 10 хв не з'явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку з цим 03 грудня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 07 вересня 2017 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку шляхом підписання Анкети-заяви (а.с.7).
Із заяви про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 04.03.2022 суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем: 03adff7c6efa48955f4348f2362558e1655bdfba61945d39490d18a2dd95210d44, яка буде використовуватись для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку ABank24 з метою засвідчення її дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг. Також підписанням означеної заяви ОТР-паролем: 1810, відповідач підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися відповідачем та/або Банком з використанням електронного підпису (а.с.7 зворот).
Також із безпосередньо дослідженого у судовому засіданні Паспорту споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» суд встановив, що 13.03.2025 АТ «Акцент-Банк» надав відповідачу інформацію, що зберігає чинність та є актуальною до 12.03.2028, відповідно до якої: сума/ліміт кредиту - 22100 грн, строк кредитування - 36 місяців, процентна ставка за користування кредитними коштами - 75% річних, загальні витрати за кредитом - 34620,77 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 56720,77 грн, реальна річна процентна ставка - 109,01 % річних, розмір щомісячного платежу - 1575,59 грн, кількість щомісячних платежів - 36, штраф та інші платежі - відсутні та не передбачені; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: у разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою "Швидка готівка"; пеня: у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу; штраф: відсутній.
Крім того із означеного засобу доказування суд встановив, що Паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» складений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою відкритого ключа 03adff7c6efa48955f4348f2362558e1655bdfba 61945d39490d18a2dd95210d44 (а.с.8).
Також у судовому засіданні була досліджена Заява про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, зі змісту якої суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» із означеною заявою з метою отримання кредиту за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту: послуга «Швидка готівка»; тип кредиту: кредит строковий; мета отримання кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту: 22100 грн; строк кредиту: 36 місяців з 13.03.2025 до 12.03.2028 включно; процентна ставка (фіксована): 75% на рік; розмір щомісячного платежу: 1575,59 грн; платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 4323347320314401; загальна сума до повернення: 56720,77 грн; пеня у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Факт підписання відповідачем означеної заяви підтверджується даними розділу «Клієнт», у якому міститься інформація про те, що ОСОБА_1 13.03.2025 здійснила накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа, який є аналогічним тому, що міститься заяві про погодження використання удосконаленого електронного підпису, а саме: 03adff7c6efa48955f4348f2362558e1655bdfba 61945d39490d18a2dd95210d44 (а.с.9-10).
Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит суд встановив, що датою видачі позивачем відповідачу кредиту в розмірі 22100 грн є 13.03.2025; строк кредитування: 36 місяців; останній платіж: 12.03.2028; проценти за користування кредитом: 34620,77 грн; чиста сума кредиту: 22100 грн.
Факт підписання відповідачем означеної таблиці підтверджується даними розділу «Клієнт», у якому міститься інформація про те, що ОСОБА_1 13.03.2025 здійснила накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа, який є аналогічним тому, що міститься заяві про погодження використання удосконаленого електронного підпису, а саме: 03adff7c6efa48955f4348f2362558e1655bdfba 61945d39490d18a2dd95210d44 (а.с.10 зворот - 11).
Згідно меморіального ордеру №TR.44960160.32318.65455 від 13.03.2025 вбачається факт видачі позивачем відповідачу 22100 грн на виконання умов кредитного договору №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025 (а.с.13).
Згідно дослідженого судом розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, станом на 17.10.2025, встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 25 795,38 грн, що складається із: 21332,61 грн - залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 4330,05 грн - залишку заборгованості за процентами, 0,00 грн - заборгованості за комісією, та 132,72 грн - заборгованості за пенею. Водночас із означеного письмового доказу суд встановив, що у період з 13.03.2025 до 17.10.2025, відповідач сплатила позивачу, в рахунок виконання умов договору №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, - 6 233,71 грн (а.с.12 зворот).
Інформація, викладена у розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, підтверджується також і випискою по кредиту, що підготовлена АТ «Акцент-Банк» за період з 13.03.2025 до 16.10.2025 (а.с.13 зворот).
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦК України).
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, з досліджених безпосередньо в судовому засіданні Заяви про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025 та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 13.03.2025, що складають кредитний договір, суд встановив, що їх сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, а також розмір річної процентної ставки за користування кредитом, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого правочину на зазначених у ньому умовах шляхом його підписання накладенням електронного підпису за допомогою відкритого ключа, який є аналогічним тому, що міститься заяві про погодження використання удосконаленого електронного підпису, а саме: 03adff7c6efa48955f4348f2362558e1655bdfba 61945d39490d18a2dd95210d44.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надала суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від АТ «Акцент-Банк» грошових коштів згідно Заяви про надання послуг «Швидка готівка» №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання її умов, зокрема, сплати заборгованості в розмірі 21332,61 грн за наданим кредитом (тілом кредиту), та 4330,05 грн - за процентами.
Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач 13.03.2025 підписала Заяву про надання послуг «Швидка готівка» № ABH0CT155101741849457653 та цього дня отримала від позивача в кредит грошові кошти в сумі 22100 грн, повернувши позивачу за період з 13.03.2025 до 17.10.2025 лише 6 233,71 грн.
Отже, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконала грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за його нею користування згідно умов кредитного договору № ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, суд дійшов висновку, що позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 662,66 грн, з яких: 21332,61 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 4330,05 грн - заборгованість за процентами, підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 132,72 грн, то суд зазначає про таке.
Пунктом 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025 та у розділі 6 «Додаткова інформація» Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» від 13.03.2025 сторони кредитного договору обумовили, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Із розрахунок заборгованостi за договором № ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, укладеного мiж АТ «Акцент-Банк та клiєнтом ОСОБА_1 , станом на 17.10.2025, суд встановив, що пеня в розмірі 132,72 грн нарахована позивачем відповідачу за період з 14.04.2025 до 17.10.2025 (а.с.12 зворот).
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
Водночас суд дійшов висновку про помилковість твердження позивача в частині правових підстав для стягнення із відповідача розміру пені, а саме, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), вимога пункту 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється та нарахування пені не забороняється (абз.4 стр.2, а.с.1 зворот), з огляду на таке.
Станом на день укладення між сторонами кредитного договору №ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025, п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» був викладений у такій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 132,72 грн слід відмовити.
Що стосується прохання позивача, викладеного у п.2 прохальної частини позовної заяви від 26.05.2025, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.
Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжним дорученням №6005315517421 від 17.10.2025 (а.с.25).
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101741849457653 від 13.03.2025 частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 25 662,66 грн (21332,61 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 4330,05 грн - заборгованість за процентами)), що складає 99,49% від ціни позову (25662,66 грн / 25795,38 грн), тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 410,05 грн, тобто 99,49% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2422,40 х 0,9949).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 25 662,66 грн, з яких: 21332,61 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 4330,05 грн - заборгованість за процентами. Крім того, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2410,05 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 207, 526, 626, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.3, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101741849457653 від 13 березня 2025 року, станом на 17 жовтня 2025 року, в розмірі 25 662 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 66 (шістдесят шість) копійок, з яких: 21 332 (двадцять одна тисяча триста тридцять дві) гривні 61 (шістдесят одна) копійка - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 4330 (чотири тисячі триста тридцять) гривень 05 (п'ять) копійок - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2410 (дві тисячі чотириста десять) гривень 05 (п'ять) копійок судового збору.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 132 (сто тридцять дві) гривні 72 (сімдесят дві) копійки відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 03 грудня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко