Справа №701/306/24
Провадження №1-в/701/37/25
03 грудня 2025 року Маньківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Маньківка подання в.о. начальника Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_3 ,
В.о. начальника Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернулась до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_3 до виконання ним зобов'язань, покладених на нього за виконавчим листом № 701/306/24 від 27.05.2024 року.
Подання мотивоване тим, що на виконанні у Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 75169478 з виконання виконавчого листа № 701/306/24 виданого 27.05.2024 року, про стягнення з ОСОБА_3 , на користь Маньківської селищної ради матеріальну шкоду, завданої злочином в розмірі 32 018,49 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавцем 30.05.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Виконавцем 30.06.2025 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_3 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.
ОСОБА_3 не одержує доходи, рішення не виконує.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України 21.07.2025 повідомлено про те, що ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3672706885, не перетинав державний кордон України.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Відповідно до частини четвертої статті 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
В судове засідання на розгляд подання державний виконавець не з'явилась, але надала суду заяву згідно якої подання підтримує та просить розгляд справи проводити у її відсутності.
Виходячи з того, що державний виконавець до суду не з'явилася, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши досліджені докази в сукупності, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що Маньківським відділом державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 75169478 про стягнення з ОСОБА_3 , на користь Маньківської селищної ради матеріальну шкоду, завданої злочином в розмірі 32 018,49 грн., на підставі виконавчого листа № 701/306/24, виданого 27.05.2024 року Маньківським районним судом Черкаської області.
30.05.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника ОСОБА_3 , зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Відомості про подання чи не подання декларації боржником в матеріалах подання відсутні.
В поданні виконавець зазначила, що під час виконання рішення суду встановлено, що згідно з інформації наданої на запити, майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Водночас, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин виконавцем суду не надано, як не надано в обґрунтування підстав подання жодної інформації від органів: Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Державної міграційної служби України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України, Державної прикордонної служби України, з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо наявних грошових коштів на рахунках, можливо відкритих боржником в банківських установах, щодо отримання пенсії, заробітної плати, інших доходів, щодо реєстрації за ним транспортних засобів, відсутня також інформація чи документований ОСОБА_3 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Виконавцем 30.06.2025 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_3 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України 21.07.2025 повідомлено про те, що ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3672706885, не перетинав державний кордон України.
Іншої інформації матеріали подання державного виконавця не містять.
Виходячи із встановлених обставин, суд зазначає, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Одним із заходів виконання рішення суду може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, зобов'язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
При цьому, предметом доказування є саме факт умисних винних дій, спрямованих на ухилення боржника від виконання зобов'язань за умови об'єктивної спроможності боржника виконувати зобов'язання, відсутності перешкод для цього (наприклад, приховування майна, коштів, документів, порушення умов щодо арешту майна та заборони його відчуження, створення інших перешкод для виконання рішення тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Таким чином, самої наявності заборгованості недостатньо для прийняття рішення про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за кордон.
Подання повинно містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, а в наданих суду матеріалах будь-які обґрунтування чи докази умисного ухилення боржника від погашення заборгованості відсутні. Матеріали подання не містять доказів на підтвердження вчинення боржником умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього державним виконавцем у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду.
Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення виконавцем всіх інших можливих заходів із такого забезпечення.
Факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.02.2021 у справі № 756/9582/14, боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази про обізнаність боржника за наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання суду не надано.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 441, 353, 354 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
У задоволенні подання в.о. начальника Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1