Справа № 699/1919/25
Номер провадження № 3/699/779/25
02.12.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, інші дані суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 серії ВАД № 142304 (далі - протокол).
З протоколу вбачається, що 25.11.2025 близько 09:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 гр ОСОБА_1 вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 насильство в сім'ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав її та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
Потерпілою визначено ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративний матеріал, крім протоколу, містить протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 25.11.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 ; копію форми оцінки ризиків від 25.11.2025; копію термінового заборонного припису від 25.11.2025 серія АА № 494024 стосовно кривдника ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 з'явився у судове засідання для розгляду вказаного адміністративного матеріалу та пояснив, що протягом тривалого часу він з дружиною проживали у спільнонажитому домоволодінні по АДРЕСА_1 , де досі зареєстроване його місце проживання. У кінці 2022 після перенесеного інсульту родичі перевезли ОСОБА_1 у його батьківський будинок по АДРЕСА_2 . З того часу він жива там, а дружина залишилася проживати у їхньому спільному будинку. Через доньку ОСОБА_3 у них постійно відбуваються конфлікти. Фактично його примусово обмежили у праві користування (проживання) його власним будинком. Там дотеперзалишаються його речі, зокрема там розташований гараж, яким він користується. Напередодні 25.11.2025 ОСОБА_1 попередив дружину, що йому потрібно приїхати додому та скористатися гаражем для ремонту автомобіля. У відповідь вона повідомила, що в гараж заїхати він не зможе, оскільки перед ним насипані дрова, які вони ще не встигли занести у дровник. Однак ОСОБА_1 все одно приїхав до будинку по АДРЕСА_1 та щоб заїхати в гараж почав самостійно перевозити дрова у дровник. Під час цього з будинку вибігала його донька ОСОБА_3 та перешкоджала йому возити дрова, вимагали, щоб він залишив територію власного домоволодіння, інакше вона викличе поліцію. Тоді між ними дійсно відбувся конфлікт на підвищених тонах, проте ніякого психологічного тиску на потерпілу він не вчиняв та не штовхав її. ОСОБА_1 вважає, що донька умисно викликала поліцію та повідомила неправдиві відомості.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що вона є особою з інвалідністю з дитинства та за станом здоров'я фізично вразлива. Водночас батько постійно ображає її. 25.11.2025 він вкотре приїхав до будинку, де вона проживає разом з мамою, та намагаючись заїхати у гараж, почав перевозити дрова у дровник. Також він хотів щоб донька йому допомагала, але у неї боліла спина. Тоді батько розсердився, притиснув її до стіни, почав їй погрожувати, смикав за куртку. Злякавшись, вона покликала на допомогу та згодом викликала поліцію. Також потерпіла, зазначаючи про систематичне домашнє насильство з боку батька, зазначила, що раніше до правоохоронних органів щодо насильства з боку батька ні вона ні матір не зверталися.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон про домашнє насильство) в ст. 1 надає наступні визначення:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивна сторона правопорушення за ст. 173-2 КУпАП передбачає, що внаслідок умисних дій могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи. Законом прямо передбачено, що дії правопорушника мають бути спрямовані на обмеження волевиявлення особи, а також мають настати негативні наслідки для постраждалої особи - мають викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричиняти емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або мають завдати шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З показів як потерпілої ОСОБА_2 , так і її батька ОСОБА_1 , вбачається, що між ними існує давня конфліктна ситуація. Обоє підтвердили, що 25.11.2025 між ними стався словесний конфлікт, під час якого обидва підвищували голоси. При чому ініціатором конфлікту стала сама потерпіла, яка фіктично забороняла своєму батькові перебувати на подвір'ї його власного домоволодіння. І хоча у своїх письмових та усних поясненнях, наданих суду, потерпіла зазначала, що батько застосовував до неї силу, однак таких відомостей не міститься в тих матеріалах, які оформлювалися працівниками поліції на місці події. Матеріали справи не містять доказів щодо завдання шкоди потерпілій (у тому числі пояснень самої потерпілої із цього приводу, показів свідків, відеозаписів).
За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний матеріал не містить відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення або і самої події.
Ураховуючи наведений судом аналіз положень закону та наданих доказів, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а отже з цих підстав провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі протоколу слід закрити відповідно до ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 серії ВАД № 142304 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, інші дані суду не відомі - закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя Літвінова Г.М.