Справа № 641/7871/25 Провадження № 6/636/118/25
Дата
про направлення позовної заяви за підсудністю
01 грудня 2025 рокумісто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В., розглянувши матеріали заяви ТОВ "ФК "Укрфінстандарт"про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: ТОВ "Дінеро", боржник: ОСОБА_1 , приватний виконавець Пашков Юрій Дмитрович,
ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" звернулось до Слобідського районного суду м. Харкова з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: ТОВ "Дінеро", боржник: ОСОБА_1 , приватний виконавець Пашков Юрій Дмитрович, в якій просить замінити стягувача ТОВ "Дінеро" на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" у виконавчому провадженні № 67468225, відкритому на підставі виконавчого напису № 30062, вчиненого 23.09.2021 року приватним нотаріусом Бригідою В.О..
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 р. справу до відкриття провадження направлено до Чугуївського міського суду Харківської області у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1919017 від 22.10.2025 року.
Між тим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі з'ясована непідсудність даного позову Чугуївському міському суду Харківської області, до якого він подається, виходячи з наступного.
Як зазначено у позовній заяві, відповідач зареєстрована у с-ще. Лиман, (Зміївського) нині Чугуївського району, Харківської області.
Однак, 19 липня 2020 року згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року утворено Чугуївський район в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Чугуївська, Вовчанська, Зміївська міські та Малинівська, Новопокровська, Печенізька, Слобожанська, Старосалтівська і Чкаловська селищні територіальні громади.
Проте, зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Аналогічної позиції притримується і Рада суддів України, у листі якої від 22.07.2020 № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно із частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту вказаної статті, місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.
В свою чергу місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Разом з тим, до матеріалів заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що на території Чугуївського району Харківської області, проводяться будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 67468225 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 30062, вчиненого 23.09.2021 року.
Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1919017 від 22.10.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Зміївської територіальної громади Харківської області в межах якої працює Зміївський районний суд Харківської області.
Крім того, ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08 вересня 2025 року відкрите провадження за позовною заявою ОСОБА_1 ( яка зареєстрована : АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро»», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Рашков Юрій Дмитрович про визнання договору позики неукладеним, визнавання відсутнім зобов'язання сплати коштів за ним, визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню( справа №621/2906/25).
Таким чином, дана позовна заява підсудна Зміївському районному суду Харківської області та направлена до Чугуївського міського суду Харківської області помилково.
Статтею 187 ЦПК України визначено, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З врахуванням викладеного, вважаю, що дану справу необхідно передати до Зміївського районного суду Харківської області за підсудністю.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. 27,31,32, 187, 258-260, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ТОВ "ФК "Укрфінстандарт"про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: ТОВ "Дінеро", боржник: ОСОБА_1 , приватний виконавець Пашков Юрій Дмитрович,направити за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя -