Справа № 636/5025/25 Провадження 2/636/2733/25
02.12.2025
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Буніна Є.О.,
секретаря судового засідання Бруславської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - адвоката Биченка Антона Олександровича до товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Биченко А.О. звернувся до суду з позовом в якому просив суд, усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розпорядженні автомобілем марки GEELY СК, державний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , 2013 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 30.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що позивачка ОСОБА_1 з 30.12.2023 року є власником легкового автомобіля марки GEELY CK, державний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , 2013 року випуску, на момент укладення договору купівлі-продажу та перереєстрації вказаного транспортного засобу на Позивача працівниками сервісного центру ТСЦ 6347 було перевірено відсутність обтяжень та арештів на транспортному засобі та зареєстровано право власності за ОСОБА_2 . У травні 2025 року власниця мала намір продати вищевказаний автомобіль та дізналася, що автомобіль є предметом застави та на нього накладено обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 27.03.2024 о 16:05:26 реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною, вид обтяження: приватне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: застава рухомого майна; документ-підстава: договір факторингу, серія та номер: 993/ К, виданий: 16.11.2018 року, видавник TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна».
Позивач ОСОБА_2 надала заяву, згідно якої просила позов задовольнити та розглядати справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи згідно ст. 128 ЦПК України повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб - сайті Судової влади України, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надавав, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Власником транспортного засобу GEELY СК, д.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
03.06.2025 року ОСОБА_1 через адвоката Биченко А.О звернулася до Регіональної філії м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» в якому просила повідомити на якій підставі реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження застава рухомого майна, яким накладено обтяження на автомобіль GEELY СК, д.н. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_3 , який належав станом на момент накладення обтяження ОСОБА_1 та скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження застава рухомого майна, від 27.03.2024 року № 31245988 року яким накладено обтяження на автомобіль. У відповідь на вказаний запит було отримано лист № 1740/26-08 від 09.06.2025 в якому заначено, що відомості про обтяження рухомого майна за реєстраційним номером 31245988 були внесені до Державного реєстру 27.03.2024 у спосіб визначений законодавством співробітником Філії на підставі оформленої та заповненої належним чином заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, поданої ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» в електронному вигляді. Відтак, у Філії були відсутні правові підстави для відмови у внесенні відомостей до Реєстру.
Як убачається з заяви про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 10521735, виданого 27.03.2024 року о 16:05:26 реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною, та в подальшому на підставі договору факторингу № 993/ К, виданого 16.11.2018 року TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», зареєстроване обтяження на транспортний засіб GEELY СК, рік випуску 2013, VIN НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_6 , - де зазначено боржником ОСОБА_3 , а стягувачем TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна».
Отже, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржником у зобов'язанні перед ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» є ОСОБА_3 , яка на момент обтяження не була власником автомобіля GEELY СК, д.н. НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_3 , 2013 року випуску, власником вказаного автомобіля є ОСОБА_1 , до якої вимоги як до боржника не пред'являлися, та жодних зобов'язань перед Відповідачем ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») вона не має.
Підставою звернення до суду стало усунення перешкод у користуванні майном власнику, який є добросовісним набувачем шляхом припинення обтяження рухомого майна із виключенням його запису.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України «Про заставу», ст. 572 ЦК України).
У ст. 17 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодавець може відчужити заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
У ст. 28 Закону України «Про заставу» визначено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна (частина третя статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).
Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.
У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Подібні за змістом висновки висловлені у постановах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі №6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі №6-168цс14 та у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17, від 18 грудня 2019 року у справі №619/4033/18, від 05 лютого 2020 року у справі №569/11433/15-ц, від 05 лютого 2020 року у справі №761/3615/19.
У постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 661/3344/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 681/909/19, Верховний Суд, вирішуючи питання про зобов'язання ПАТ «КБ «Надра» подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження у подібних правовідносинах, висловив висновок про те, що системний аналіз частини третьої статті 9, частини першої статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» дозволяє дійти висновку про те, що у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Позивач може бути добросовісним набувачем лише за умови, якщо на момент укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу був відсутній відповідний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Відчуження майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, а тому вона зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи».
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язати відповідача подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження, Верховний Суд зазначив, що у разі відчуження спірного автомобіля боржником (ТОВ «Авторай») за відсутності реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування, зазначене обтяження не зберігає свою силу для нового власника (покупця), а реєстрацію такого обтяження після припинення застави рухомого майна у зв'язку з переходом права власності на предмет застави до іншої особи - добросовісного набувача слід вважати безпідставною.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наданого до суду витягу вбачається, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 10521735, 27.03.2024 року о 16:05:26 реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною, та в подальшому на підставі договору факторингу № 993/ К, виданого 16.11.2018 року TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», зареєстроване обтяження на транспортний засіб GEELY СК, рік випуску 2013, VIN НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_6 , де зазначено боржником ОСОБА_3 , однак 30.12.2023 року транспортний засіб зареєстровано на ОСОБА_1 .
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відчуження спірного автомобіля боржником за відсутності реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі укладеного договору застави на час реалізації автомобіля, зазначене обтяження не зберігає свою силу для нового власника (покупця), а реєстрацію такого обтяження після припинення застави рухомого майна у зв'язку з переходом права власності на предмет застави до іншої особи - добросовісного набувача слід вважати безпідставною. Доказів існування вказаного обтяження на момент придбання позивачем спірного автомобілю матеріали справи не містять.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є добросовісним набувачем спірного автомобіля та на законних підставах без обтяжень набув на нього право власності, а тому останній на підставі ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності (права користування та розпорядження) автомобілем шляхом припинення державної реєстрації обтяження належного йому рухомого майна.
Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові КЦС ВС від 18 березня 2020 року у справі №202/5584/18 із подібними обставинами справи.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених повних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4-5, 12, 76, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - адвоката Биченка Антона Олександровича до товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», про звільнення майна з-під арешту, задовольнити.
Зняти арешт з автомобіля GEELY СК, д.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , 2013 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 30.12.2023, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису № 31245988 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 27.03.2024 16:05:26 реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною, вид обтяження: приватне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: застава рухомого майна; документ-підстава: договір факторингу, серія та номер: 993/К, виданий: 16.11.2018 року, видавник ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», код ЄДРПОУ 39881922.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бунін Є.О.