Справа № 636/1350/25 Провадження 1-кс/636/1483/25
03.12.2025
Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП України в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 22024220000000907 від 08.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
встановив:
Старший слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ на територію України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та у подальшому продовжено.
Також пунктом 2 Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022, серед інших, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Разом з цим, в ході досудового розслідування встановлено, що окупаційними військами РФ з 24.02.2022 окуповано територію м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області повністю, яку в подальшому у вересні 2022 року звільнено силами ЗС України.
10.05.2024 на півночі Харківської області з боку військових формувань країни агресора РФ почались наступальна операція на м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області.
Починаючи з 10.05.2024 по 31.07.2024 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначений період часу, але не пізніше 31.07.2024 року, ОСОБА_5 , маючи власні політичні погляди з приводу російської агресії проти України, добровільно перетнув лінію розмежування в напрямку тимчасово окупованої території України з метою подальшого перебування на території, підконтрольній військовим формуванням РФ.
Після чого ОСОБА_5 у невстановлений період часу, але не пізніше 31.07.2024, перебуваючи на тимчасово окупованій території України м. Вовчанська Чугуївського району Харківської області, діючи умисно, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки держави-агресора на шкоду інтересам України, з метою нав'язування іншим особам думки щодо неприйняття очевидного факту розв'язаної військово-політичним керівництвом РФ агресивної війни проти України та окупації частини її територій, не дивлячись на те, що цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою, достовірно розуміючи, що проводиться відеозйомка, його слова фіксуються за допомогою технічних засобів та у подальшому будуть оприлюднені у засобах масової інформації, шляхом звернення до масової аудиторії добровільно надав інтерв'ю командиру спецназу «Ахмат» і заступнику начальника Головного управління з військово-політичної роботи МО РФ ОСОБА_7 з приводу незадоволення ситуації в Україні та відкрито виразив свою думку і свої моральні, політичні і суспільні принципи, які полягали у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації.
У подальшому 31.07.2024 о 23.49 год невстановлена особа з невстановленого під час досудового розслідування місця та пристрою, використовуючи соціальну мережу «Telegram», у публічному чаті відкритого телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 який має відкритий доступ та дає змогу ознайомитись з ним невизначеному колу осіб з числа користувачів месенджеру «Telegram», розмістила відеозапис інтерв'ю з мешканцем м. Вовчанська ОСОБА_8 , який вирішив переїхати з України до Росії, взяте командиром спецназу «Ахмат» ОСОБА_7 , загальною довжиною 11 хв 40 сек, у якому ОСОБА_5 виражає свою політичну думку з приводу військової агресії з боку РФ проти України, закликає військових ЗС України здатися та виражає подяку російським військовим. В результаті цього вищевказане відео стало доступне для перегляду невизначеній кількості людей, які являються користувачами месенджеру «Telegram».
Відповідно до висновку експертів № 10416/10417 від 17.07.2025 за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи в об'єктивному змісті наданих на дослідження висловлювань - інтерв'ю з жителем ОСОБА_9 , який вирішив переїхати з України до Росії, взяте командиром спецназу «АХМАТ» ОСОБА_7 , розповідь про те, що ОСОБА_10 вирішив покинути Україну через незадоволення ситуацією в країні, опублікованому у публічному чаті відкритого телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлена інформація виражена у формі - фактичних тверджень й оцінних суджень.
У наданих на дослідження висловлюваннях міститься інформація щодо виправдовування, підтримки збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації.
Встановлена інформація має публічний характер, який передбачає її розповсюдження.
З огляду на зміст інформаційного матеріалу, інтенції, його спрямування та наявність в ньому засобів маніпулятивного характеру, випливає, що наданий на дослідження інформаційний матеріал, має потенціал впливу на аудиторію з метою зміни її системи цінностей, установок, мотивів, соціальних стереотипів, світогляду в напрямку позитивного ставлення щодо виправдовування, підтримки збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, вчинене з використанням засобів масової інформації.
19.11.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені вказаного кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено першому заступнику начальника Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області ОСОБА_11 , та рідному сину ОСОБА_5 - ОСОБА_12 , у зв'язку з тим, що з 10.05.2024 на півночі Харківської області з боку військових формувань країни агресора РФ почались наступальна операція на м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, які тривають до теперішнього часу, ОСОБА_5 відсутній за місцем свого мешкання.
В теперішній час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 переховується від органів досудового розслідування, що унеможливлює прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Станом на 02.12.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем мешкання відсутній, його місцезнаходження невідоме, що підтверджується:
-матеріалами СКП ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, згідно яких оперативним шляхом встановити місцезнаходження ОСОБА_5 не виявляється можливим;
-показами допитаних у проводжені свідків, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
-висновком комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи №10416/10417 від 17.07.2025 року ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф.. М.С. Бокаріуса».
Крім того, згідно матеріалів, які надійшли з відділу у м. Чугуєві УСБУ в Харківській області, встановити місцезнаходження громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявилось можливим, за наявними оперативними даними останній перебуває на території Белгородської області РФ.
Враховуючи те, що станом 02.12.2025 року місце знаходження підозрюваного ОСОБА_12 не встановлено, за місцем мешкання останній відсутній, що свідчить про його бажання ухилятися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підтверджується тим, що після скоєння злочину та пред'явлення підозри ОСОБА_5 з місця перебування зник в невідомому напрямку і до цього часу його місце знаходження не встановлено, що вказує на бажання останнього ухилитись від слідства та суду.
По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до вісьми років, але беручи до уваги те, що за ч. 3 ст. 436-2 КК України, а саме виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, вчинене з використанням засобів масової інформації, отже існує ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованому йому злочину, може вдатися до втечі. Та те, що підозрюваний ОСОБА_5 після вчинення злочину, добровільно до правоохоронних органів не звернувся, з метою подальшого переховування та ухилення від кримінальної відповідальності, з урахуванням воєнного стану в Україні та проведенням активних бойових дій на території Чугуївського району та нестабільним рівнем безпеки у Харківській області, підсумовуючи вище викладене, є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
По - друге, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, за яких підозрюваний ОСОБА_5 фактично проживає в одному населеному пункті (м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області) разом з раніше допитаними свідками, а також має інформацію стосовно їх місця мешкання та постійного місцезнаходження, що дає можливість останньому застосовувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування перераховані вище свідки були допитані, однак суд відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо.
По-третє, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний ризик, вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як бойові дії на території східних областей держави на теперішній час не завершені та військовослужбовці рф за кордони України не вийшли, є ймовірність того, що ОСОБА_5 може продовжувати свої незаконні дії, спрямовані на співпрацю з окупаційними військами.
Метою та підставою застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
У судове засідання підозрюваний не з'явився.
Старший слідчий та прокурор надали до суду заяви, у яких підтримали клопотання повністю, просили проводити розгляд без їх участі.
Слідчий суддя розглянув клопотання, дослідив надані докази, встановив такі обставини.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування та суду.
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 03.12.2025 надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
На підставі ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути розглянуто за відсутності підозрюваного, крім випадку оголошення його у міжнародний розшук.
Враховуючи, що ОСОБА_5 у міжнародний розшук не оголошений, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність відмови у задоволені клопотання старшого слідчого, оскільки його вирішення по суті неможливо за відсутності підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 183, 186, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП України в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 22024220000000907 від 08.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1