Справа № 635/6061/24
Провадження № 2/635/2813/2025
03 грудня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лук'яненко С.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2,
секретар судового засідання Пальчук Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог вказав, він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2021 року. Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19.03.2024 року шлюб між ними був розірваний. Відповідачка зареєстрована у м.Куп'янськ, але у зв'язку із активними бойовими діями є внутрішньо переміщеною особою в смт.Рогань Харківського району Харківської області. Вони зареєстровані за різними адресами, навіть як ВПО відповідачка зареєструвалася не за місцем його проживання, а в АДРЕСА_1 . В травні 2023 року відповідачка переїхала мешкати з дитиною за адресою її реєстрації як ВПО, але наприкінці літа 2023 року привезла за місцем проживання позивача дитину, віддала її і заявила, що займатися дитиною не має бажання. При цьому вона зазначила, що створення родини було помилкою, вона бажає жити у своє задоволення, дитина обтяжує її, вона знає, що позивач буде добрим батьком, а тому за долю сина не хвилюється. При цьому позивач зазначив, що позбавить її батьківських прав, у відповідь на це, вона надала нотаріально завірену заяву від 04.03.2024 року, в якій зазначила, що не заперечує або місце реєстрації та проживання їх спільного сина було визначене разом із позивачем. Подальші розмови з відповідачкою результату не дали. У зв'язку із таким відношенням до сина, він вважає, що ОСОБА_2 нехтує своїми батьківськими обов'язками, рік як дитина мешкає разом із ним і бабусею, хоча син потребує мами. Після розірвання шлюбу відповідачка просила не подавати на аліменти, пообіцяла утримувати сина у добровільному порядку, але обіцянки не виконала, вона не цікавиться життям дитини, не виконує батьківські обов'язки. На відміну від відповідачки він є порядним і відповідальним, працює, виховувати дитину також допомагає його мати, яка опікується дитиною, поки він знаходиться на роботі.
Ухвалою суду від 30.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.09.2024 року витребувано у Служби у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради письмовий висновок щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 14.01.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, вказаних у позові.
Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказала, що свідомо не бажає займатися вихованням і утриманням дитини, довіряє виховання сина його батьку.
Від представника Служби у справах дітей виконкому Роганської селищної ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, рішення прийняти відповідно до вимог законодавтсва.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.09.2021 року, який був розірваний рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 березня 2024 року (справа №635/1919/24).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У відповідності до Витягу з Реєстру Роганської територіальної громади від 25.03.2024 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Витягу з Реєстру Роганської територіальної громади від 22.04.2024 ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.01.2024 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_4 .
Як вбачається із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 04.03.2024 року, яка адресована Сахновщинському районному суду Харківської області, вона визнає позовні вимоги ОСОБА_1 до неї про визначення місця проживання дитини і не заперечує, щоб спільна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 мав місце проживання і реєстрації місця проживання разом з батьком.
Відповідно до Акту комісії у складі депутата Роганської селищної ради Харківського району Харківської області Ковтун І.М. та за участі свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 30.04.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним зареєстровані та проживають: ОСОБА_6 -мати, ОСОБА_1 -брат, ОСОБА_3 -син. Мати дитини ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не зареєстрована та з травня 2023 року фактично не мешкає, участі у вихованні дитини не приймає, матеріально не забезпечує, ніяких з'язків із сином не підтримує. Хлопчика виховує батько ОСОБА_1 , який відповідально ставиться до дитини, вдома створені необхідні умови для розвитку дитини.
Згідно з Актом обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 від 23.04.2024 року, складеним головним спеціалістом ССД ОСОБА_7 та головним спеціалістом ССД Соловйовим С.В., дитина проживає в кімнаті з батьком, має окреме мсце для сну, куточок для ігор, наявний сезонний набір речей та взуття, наявні необхідні продукти для харчування, тобто створені всі необхідні умови для проживання малолітньої дитини.
За декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, яка укладена 19.05.2023 з лікарем КП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №4 Харківського району», ОСОБА_3 проживає АДРЕСА_5 , довірена особа пацієнта ОСОБА_2 .
За декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, яка укладена 17.04.2024 з лікарем КП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №4 Харківського району», ОСОБА_1 проживає АДРЕСА_2 , довірена особа пацієнта ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку Служби у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради з урахуванням якнайкращих інтересів дитини та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надані позивачем копія паспорту його матері ОСОБА_6 , копія його свідоцтва про народження, службова характеристика, інформація щодо відсутності судимості, довідки про проходження медичних оглядів позивачем, інформація про право власності матері позивача на будинок не стосуються предмету позову і не мають жодного доказового значення.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України .
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищенаведеного, суд вказує на те, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, суд зауважує, що пояснення відповідачки, щодо нехтування спілкуванням з сином з позиції «нового життя», не може слугувати єдиною та достатньою підставою для позбавлення її батьківських прав відносно сина, оскільки, виключний перелік підстав для позбавлення батьківських прав визначено у ч. 1 ст. 164 СК України.
Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи матері, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб, тощо.
При цьому суд враховує Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Роганської селищної ради, з якого вбачається, що ОСОБА_2 працює з квітня 2023 року у виконавчому комітеті Роганської селищної ради Харківського району Харківської області на посаді спеціаліста І категорії сектору цивільного захисту населення і територій, є посадовою особою місцевого самоврядування, характеризується виключно з позитивної сторони, неодноразово нагороджувалась за успіхи у трудовій діяльності. За інформацією, наданою директором КУ «ЦНСП Роганської селищної ради», ОСОБА_2 звернулась 02.02.2024 року до них із заявою здійснити акт оцінки потреб сім'ї для надання дитині ОСОБА_3 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Вихід комісії було здійснено 05.02.2024 року за адресою: вуд Козацька,57, сел.Рогань Харківського району Харківської облоасті, під час візиту родина проживала в повному складаі: мати- ОСОБА_2 , батько- ОСОБА_1 , син- ОСОБА_8 . 20.03.2025 спеціалістами Служби здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 і проведено обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , які є задовільними. В той час комісією з питань захисту прав дитини не встановлено вагомих підстав доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_9 .
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
При цьому суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а позивачем належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, не надано.
Натомість суд враховує особу відповідачки, яка є посадовою особою місцевого самоврядування, що само по собі накладає високі стандарти поведінки і зобов'язує дотримання законів України, характеризується за місцем роботи позитивно.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно малолітнього сина не забезпечуватиме інтересів самої дитини, оскільки позивач не довів, та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та не надав доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов'язків відносно дитини.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст.164 СК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ПНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає як ВПО: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, ЄДРПОУ 42709349, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, сел.Рогань, вул.1 Травня,1.
Суддя С.А.Лук'яненко